Судове рішення #685180
25/816-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 16.05.07 р.          № 25/816-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Лосєва  А.М.

 суддів:             

 при секретарі:          

 За участю представників:

 від позивача - Харін О.М. – дов. б/н від 01.02.2007р.;

                                        Запальська Р.В. – дов. б/н від 01.02.2007р.;

 від відповідача - Торута О.З. – дов. №263/9/10-405 від 15.02.2007р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-сервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2007

 у справі № 25/816-А   

 за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-сервіс"

 до           Державної податкової адміністрації у м. Києві

             

             

 про          визнання незаконними дій

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій Державної податкової адміністрації у м. Києві по проведенню перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали-сервіс».  

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Згідно ч.7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є позаплановими, тоді як  відповідачем видано направлення на проведення планової перевірки. Направлення на перевірку не містили переліку підстав для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до ч.1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу», право посадових осіб державної податкової служби на проведення перевірки виникає за умови надання платнику податків під розписку належними чином оформленого посвідчення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки. Проте, позивач не отримував перед початком перевірки копії наказу керівника Державної податкової адміністрації у м. Києві про проведення перевірки. Таким чином, ненадання або надання із порушенням чинного законодавства вищевказаних документів свідчить про відсутність права у представників відповідача на проведення перевірки, тому їх дії повинні бути визнані незаконними.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення оперативних (планових або позапланових) перевірок. Поняття планових та позапланових перевірок, визначених ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не поширюються на перевірки по дотриманню вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевірка позивача проводилась з питання додержання суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не стосується своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тому в даному випадку надання письмового повідомлення про початок перевірки діючим законодавством не передбачено.

В межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», органи державної податкової служби проводять планові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог вищевказаного Закону, згідно із затвердженими керівництвом податкових органів планами-графіками проведення перевірок.

Перевірка позивача була проведена співробітниками відповідача на підставі окремого плану роботи відділу оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи Державної податкової адміністрації у м. Києві згідно направлень на перевірку №4618 від 01.12.2006р. та №4619 від 01.12.2006р., тобто з додержанням норм чинного законодавства.

Постановою Господарського суду міста Києва від 06.02.2007р. по справі №25/816-А в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Будматеріали-сервіс» було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною Постановою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із заявою про апеляційне оскарження б/н від 06.02.2007р. та апеляційною скаргою вих.№8 21.02.2007р., в якій просить скасувати Постанову Господарського суду міста Києва від 06.02.2007р. по справі №25/816-А, прийнявши нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі..

В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема посилається на те, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і не регулює повноваження податкових органів. При цьому, норма ст. 15, ч.1 ст. 16 вказаного Закону щодо права органів державної податкової служби здійснювати контроль шляхом проведення планових або позапланових перевірок відповідно до законодавства України має відсилочний характер та не дає визначення планової або позапланової перевірки.

Імперативне визначення планової та позапланової перевірки дається статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Частина сьома статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відносить перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позапланових та не обмежує право державної податкової служби проводити їх згідно внутрішніх планів. Підтвердженням проведення органами державної податкової служби саме позапланової перевірки є той факт, що Державна податкова адміністрація у м. Києві не повідомила позивача за 10 днів про початок проведення планової перевірки, як того вимагає частина четверта статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». За таких обставин, висновок суду про те, що перевірка ТОВ «Будматеріали - Сервіс», здійснена в межах Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є плановою, не відповідає дійсним обставинам справи. Господарським судом не було з'ясовано, чи направлялося позивачу  повідомлення про проведення планової перевірки за 10 днів, як того вимагає частина четверта статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та не з'ясовано, чи містили направлення на перевірку підстави для проведення перевірки, а відтак, чи мав орган державної податкової служби право на проведення перевірки.

Твердження суду про те, що органи державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками у межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суперечить імперативному принципу встановленому частиною другою статті 19 Конституції України та статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

          В порушення норм статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу», судом встановлено право органів державної податкової служби на проведення перевірок без дотримання вимог закону. Зокрема, невиконання органами державної податкової служби вимог ч.1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу» дає підстави позивачу лише до недопущення до перевірки, але таке твердження прийняте судом із порушенням норм ч.1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу», яка встановлює, що право посадових осіб державної податкової служби на проведення перевірки виникає за умови надання платнику податків під розписку належним чином оформленого посвідчення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки. Ненадання вказаних документів, або надання їх з порушенням закону свідчить про не набуття (втрату) права органами державної податкової служби на проведення перевірки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2007р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали-сервіс».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2007р. вказану апеляційну скаргу було призначено до апеляційного розгляду в судовому засіданні 16.05.2007р.

14.05.2007р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу б/н від 27.04.2007р.

Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2007р. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд її задовольнити та скасувати Постанову Господарського суду міста Києва від 06.02.2007р. по справі №25/816-А, прийнявши нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.05.2007р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, зазначених в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив суд відмовити в її задоволенні і залишити без змін Постанову Господарського суду міста Києва від 06.02.2007р. по справі №25/816-А як таку, що прийнята з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Державною податковою адміністрацією у м. Києві було проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено  Акт №265104242304 від 01.12.2006р. (далі за текстом – Акт перевірки).

В позовній заяві позивач зазначає про порушення відповідачем вимог ч.6 ст. 11-1, ч.1 ст. 11-2 Закону України «Про Державну податкову службу», у зв’язку з чим просить суд визнати дії відповідача щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали-сервіс» незаконними.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено наступне.

          В преамбулі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

          Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу», органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В частині 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

          Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до положень ч.7 ст. 11-1 Закону України «Про Державну податкову службу» (зі змінами та доповненнями), позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Наказом Державної податкової адміністрації України №441 від 11.10.2005р. затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб (далі за текстом – Методичні рекомендації), згідно з якими з метою налагодження дієвої взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби щодо відбору платників для перевірок, підготовки та проведення документальних перевірок, реалізації матеріалів перевірок встановлюється єдиний порядок спільних дій стосовно виконання взаємопов'язаних завдань і функцій.

          Пунктом 2.6 Методичних рекомендацій встановлено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

          Відповідно до п.2.7 Методичних рекомендацій, перевірки проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

У межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами - графіками.

В матеріалах справи наявна копія окремого плану перевірок з контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на грудень місяць 2006р. мобільною групою відділу оперативного контролю Державної податкової адміністрації у м. Києві, затвердженого 30.11.2006р. Головою Державної податкової адміністрації у м. Києві Пархоменко І.І., на підставі якого й було проведено перевірку позивача, згідно направлень на перевірку №4618 від 01.12.2006р. та №4619 від 01.12.2006р. (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).

          В частині 1 ст. 11-2 Закону України «Про Державну податкову службу» встановлено, що  посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

          1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

          2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, наслідком ненадання позивачу копії рішення керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки із зазначенням підстав для її проведення є недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Проте, матеріалами справи підтверджено і не заперечується сторонами, що позивач, хоча і зазначав про не повідомлення його у встановленому порядку про дату проведення перевірки та ненадання копії рішення керівника Державної податкової адміністрації у м. Києві про призначення перевірки, допустив посадових осіб Державної податкової адміністрації у м. Києві на підприємство для проведення перевірки.

Щодо зауважень позивача про ненадання копії рішення керівника Державної податкової адміністрації у м. Києві про призначення позапланової перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ненадання копії рішення керівника Державної податкової адміністрації у м. Києві не може слугувати підставою для визнання незаконними дій відповідача щодо фактичного проведення перевірки. Окрім того, зважаючи на те, що перевірка позивача проводилась саме з питання додержання суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не стосується своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), то в даному випадку надання письмового повідомлення про початок перевірки діючим законодавством не передбачено.

Відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами  було розроблено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р. (далі за текстом - Порядок).

          Згідно з п.1.3 Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

          Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, Акт №265104242304 від 01.12.2006р., складений за результатами перевірки позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, є доказом, який підтверджує виявлені факти порушення позивачем законодавства у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження незаконності, невідповідності вимогам законодавства дій відповідача щодо проведення  01.12.2006р. перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали-сервіс».

У відповідності до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, до   адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При розгляді справи відповідач надав до матеріалів справи належні докази на підтвердження того, що перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали-сервіс» щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності була проведена Державною податковою адміністрацією у м. Києві з дотриманням та в межах повноважень, наданих діючим законодавством.

Враховуючи викладені обставини, суд прийшов до висновку, що Постанову Господарського суду міста Києва від 06.02.2007р. по справі №25/816-А прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

В ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали-сервіс» задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на позивача.

Керуючись п.6 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення», ст. ст. 94, 158, 198, 200, 205, 206, 209 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -


УХВАЛИВ:


 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали-сервіс» залишити без задоволення, а Постанову Господарського суду міста Києва від 06.02.2007р. по справі №25/816-А – без змін.

2. Справу №25/816-А повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.


 Головуючий суддя          

 Судді

           


 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація