Справа № 22ц- 2633/08

Суддя суду 1-ї інстанції Селіщева Л.І.

Доповідач апеляційного суду Шолох З.Л.

УХВАЛА

26 листопада 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів - Колосовського С.Ю., Шолох З.Л., при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали

за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2008 року за його заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,

встановила:

В липні 2008 року закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ „ПриватБанк") звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 1743, 24 грн. заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2006 року, в тому числі заборгованості по процентам за користування кредитом.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2008 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу та роз'яснено право на звернення з позовом.

В апеляційній скарзі представник ЗАТ КБ „ПриватБанк", посилаючись на незаконність ухвали місцевого суду, просив її скасувати та передати заяву на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали заяви і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя послався на те, що заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ЦПК України, оскільки відсутній належно укладений письмовий договір між сторонами.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

З матеріалів заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк" вбачається, що між ним та боржником укладений договір, складовою частиною якого є письмова заява позичальника про надання кредитного ліміту за карткою, а також умови надання споживчого кредиту фізичним особам.

Дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Таким чином відсутні, зазначені у п.1 ч. 1 ст. 100 ЦПК України, підстави для відмови у видачі судового наказу.

Разом з цим, додані до заяви про видачу судового наказу документи, які підтверджують обов'язок боржника перед стягувачем, не відповідають вимогам ст. 64 ЦПК України.

Враховуючи, що метою наказного провадження є спрощення і скорочення судового розгляду, сторони в ньому не викликаються, то документи, які додаються до заяви про видачу судового наказу, повинні подаватися в оригіналі або бути нотаріально засвідчені.

Відсутність або недостатність документів, що додаються до заяви, або недоліки цих документів можуть розцінюватися як неналежно оформлена заява.

Відповідно ч.5 ст. 98 ЦПК України до неналежно оформленої заяви застосовуються положення ст. 121 ЦПК України, тобто залишення її без руху з пропозицією заявникові усунути недоліки у визначений строк, а якщо це не буде зроблено, - повернення заяви заявникові.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд на підставі п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" задовольнити частково.

Ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2008 року скасувати, а матеріали справи направити до того ж суду для вирішення питання про прийняття заяви про видачу судового наказу.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.