справа № 462/5390/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді                Гедз Б.М.

з участю секретаря                   Рущак Т.О.

прокурора                                 Скобала Р.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017140060003610 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 14.08.2017 року близько 12.00 год. перебуваючи в парку, що навпроти будинку № 45а по вул. І. Виговського у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, скориставшись відсутністю уваги ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, таємно викрав з дитячого візка її мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-S7562» ІМЕІ1:352985/05/278273/3, ІМЕІ2:352986/05/278273/1, вартістю 716,67 гривень, котрий знаходився в силіконовому чохлі коричневого кольору, вартістю 100 гривень, в який була вставлена СІМ-картку оператора мобільного зв’язку «Київстар» №0979070843, вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 40 гривень, та СІМ-картка оператора мобільного зв’язку «UMS» №0504305021, вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошей не було, та в який була вставлена картку пам’яті на 16 Гб., вартістю 350 гривень, чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 1256,67 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та дав суду показання аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з’ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, вчиненим умисно, з корисливих мотивів; особу винного, який раніше судимий (матеріали кримінального провадження, а.с. 121, неодружений, не працює, перебуває на обліку в наркологічному диспансері (а.с.119), на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває (а.с. 120), згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується позитивно (матеріали кримінального провадження, а.с.124), страждає рядом захворювань (а.с.127).

Виходячи з наведеного, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_3, викладену письмово у заяві, що претензій до обвинуваченого не має і просить суд його суворо не карати, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2  слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.185 КК України.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальних витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-S7562» ІМЕІ1:352985/05/278273/3, ІМЕІ2:352986/05/278273/1 із СІМ-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар» №0979070843 та СІМ-карткою оператора мобільного зв’язку «UMS» №0504305021, який знаходиться на зберіганні потерпілої – повернути ОСОБА_3, як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис) ОСОБА_4

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз