Справа № 2-159-2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13     березня 2008 року

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Квашина В.В., при секретарі, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Петриківка справу за заявою ОСОБА_2, зацікавлені особи: місцеве самоврядування Лобойківської сільської Ради Петриківського району Дніпропетровської області, відділення громадянської інтеграції та реєстру фізичних осіб Петриківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, про встановлення юридичного факту постійного проживання громадянина на території України безвиїздно, -

ВСТАНОВИВ:

До Петриківського районного суду звернувся з заявою ОСОБА_2, про встановлення юридичного факту його постійного проживання, як громадянина на території України, безвиїздно.

Причиною для такого звернення стало те, що на протязі певного проміжутку часу, з моменту утворення держави України в 1991 році, він не поміняв свій паспорт старого зразка часів СРСР на паспорт нового зразка держави України в зв"язку з хворобою -туберкульозом легенів. Крім того, він загубив свій паспорт зразка 1974 року і не в змозі в даний час оформити групу інвалідності на підставі загального захворювання.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 підтвердив свої вимоги і пояснив, що з 1980 року він проживав з своєю сім"єю в АДРЕСА_1, а потім з сім"єю розлучився і виписився з указаної адреси, але продовжував працювати в радгоспі "Більшовик" різноробочим і безвиїздно проживав в с.Лобойківка у свого родича ОСОБА_3 за адресою вул.Центральна-121 в Петриківському районі Дніпропетровської області.

Свідок ОСОБА_3 в суді підтвердив те, що ОСОБА_2 з 1980 року безвиїздно проживав на території України в сЛобойківка Петриківського району Дніпропетровської області до 1983 р. АДРЕСА_2, а потім у нього по -вул .Центральній-121.

З клопотанням про визнання факту постійного безвиїздного проживання на території України гр.ОСОБА_2 звернувся відділ внутрішніх справ Петриківського району і підтвердив те, що ОСОБА_2 був приписаний в сЛобойківка по вул.Пати -1 кв.9 і звертався в органи міліції про втрату свого паспорту зразка 1974 року, а тому заявнику було рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту його проживання на території України станом на 24.08.1991 року безвиїздно.

Заслухавши заявника, свідка, дослідивши матеріали справи, а саме: форма-1 на ім"я ОСОБА_2, народження 17 грудня 1946 року, уроженця с.Княжне, Перечинського району Закарпатської області, довідка № 43 від 10 лютого 2004 року про те,що ОСОБА_2 працював в радгоспі "Більшовик" з 03 травня 1989 року відповідно до наказу № 76 по 03 листопада 1990 року трактористом в тваринництві, а з 03.11.1990 року відповідно до наказу № 218 прийняти на роботу в радгосп "Більшовик" кочегаром. З

14     травня 1992 року відповідно з наказом № 71-к направлений на навчання оператором
котельні по газу, а з 16 листопада 1992 року на підставі наказу № 187 переведний

оператором-слюсарем газової котельні, випискою з домової книги АДРЕСА_3 ОСОБА_2 значився прописаний по 10.06.1989 р. і йому виданий паспорт серії IX-КИ № 706508 ВВС Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 19.12.1980 р. по поводу обміну паспортів, довідкою № 919 від 27.06.2007р. виданого Лобойківською сільською Радою народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області про те, що ОСОБА_2 дійсно проживав в с.Лобойківка без реєстрації з 1989 р. по теперішній час, довідкою фтізіатричного кабінету Петриківської ЦРБ про те, що ОСОБА_2 стоїть на "Д" обліку в Петриківській ЦРБ по поводу теберкульозу легенів, не працездатний і нуждаеться в оформленні групи інвалідності.

Тобто в справі є достатньо доказів про те, що заявник ОСОБА_2 проживав безвиїздно на території України з 1980 року і поданий час, а тому його вимоги підлягають задовільненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.3,256, 258 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Визнати той юридичний факт, що ОСОБА_2, народження 17 грудня 1946 року, уроженець с.Княжне Перечинського району Закарпатської області постіно безвиїздно проживає на території України з 10 червня 1989 року, по даний час.

На рішення учасниками процесу протягом 10 днів може бути подана заява про апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом наступних 20-ти днів подана апеляційна скарга через місцевий суд