Справа № 2а-114/09р.

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

12 березня 2009 р. Алчевський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді:     Ковальова В.М.

при секретарі:     Голобородько І.І.

розглянувши     у відкритому судовому засіданні в місті Алчевську справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення

Алчевської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення компенсації на

оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 02.02.2009 p. звернувся до суду із позовом, який він уточнив 13.02.2009р. та 12.03.2009р., в обгрунтування якого посилається, що йому з 19.05.1997 р. надано статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській атомної електростанції , з травня 1995 р. він є інвалідом 3-ї групи, а з 14 лютого 2006 р. інвалідом 2-ї групи та згідно до вимог ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. із змінами та доповненнями (далі Закон № 796-ХП) має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 8 мінімальних заробітних плат, але йому сплачували суми на оздоровлення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, тому просить визнати дії відповідача незаконними і стягнути з 2005 р. по 2008 р. щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 15 916 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, в заяві на ім.»я суду просить розглянути справу за його відсутністю. В запереченні позов не визнав з приводу того, що управління праці та соціального захисту населення у м. Алчевську щодо порядку та розміру виплати компенсації, діє відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562, від 20.09.-2005 р. № 936 і сплачуює компенсацію на оздоровлення в межах визнаних цими постановами. Крім того, позивач просить стягнути суми компенсації за межами строку звернення до адміністративного суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає за необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

Згідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи забов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, виключно Законами визначаються основи соціального захисту громадян.

Згідно зі ст. 48 Закону № 796-ХП інваліди 3-ї і 2-ї групи, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачена щорічна виплата на оздоровлення в розмірі відповідно чотирьох та п»яти мінімальних заробітних плат, а не восьми мінімальних заробітних плат, як помилково вказує позивач.

Докази, які *     ". надані суду свідчать про наступне.

ОСОБА_2 з 19.05. 1997 року надано статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській атомної електростанції 1 категорії, з травня 1995 р. він є інвалідом 3-ї групи, а з 14 лютого 2006 р. він став інвалідом 2-ї групи.

Посилання представника відповідача про дотримання розміру виплат згідно до постанов Кабінету Міністрів України суд не може визнати правильним, оскільки Конституція України не надає право парламенту знижувати соціальні права громадян, а тем більше делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми

нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 48 Закону N° 796-ХП протягом 2005 р. та 2008 р. не призупинялась.

Статтями 77, 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006-2007 p.p. № 3235-1У від 20.12.2005 р. та № 489-У від 19.12.2006 р. відповідно, призупинено дію частей ст. 48 ЗУ № 796-ХП, крім першої.

Призупинення ст. 48 ЗУ № 796-ХП, рішенням Конституційним Судом України від 09.07.2007 р. визнано неконституційним-, але дія ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет за

2006     р.» було призупинено, тому суд не може погодитись з вимогами позивача про
стягнення компенсаційних виплат за 2006 р.

Відповідно до ст. 83 ЗУ «Про   Державний бюджет України на 2005 р.» розмір мінімальної заробітної плати встановлено : з 1 січня 2005 р. у розмірі 262 грн. на місяць; з 1 квітня 2005 р. - 290 грн. на місяць; з 1 липня 2005 р. - 310 грн. на місяць; з 1 вересня 2005 р. 332 грн. на місяць

Відповідно до ст.  76 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 р.» із змінами розмір мінімальної заробітної плати встановлений : з 1 січня 2007 р - 400грн на місяць; з 1 квітня 2007 р. - 420 грн. на місяць; з 1 липня 2007 р. - 440 грн. на місяць; з 1 жовтня 2007 р. - 460 грн. на місяць.

Відповідно до ст. 59   ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р.»   розмір мінімальної заробітної плати складав: з 1 січня 2008 р. - 515 грн. на місяць; з 1 жовтня - 525 грн. на місяць; з 1 жовтня 2008 р. - 545 грн. на місяць.

Позивач посилається на те, що він отримав з 2005 року такі суми виплат: за 2005 рік - 120 грн. 00 коп. в листопаді 2005 року, коли мінімальна заробітна плата була 332 грн. ;

за 2007р. -120 грн. 00 коп. у листопаді 2007 р. . коли мінімальна заробітна плата була 460 грн. ; за 2008р. - 120 грн. у листопаді 2008р., коли мінімальна заробітна плата була 605 грн.

Тому загальна сума, яку треба стягнути на користь позивача   з 2005 року по 2008 рік складає 6293 грн.: 2005 р.   332 грн. х 4 = 1328 грн - 120 грн. = 1208 грн.

1.   2007     р.    460 грн. х 5 = 2300 грн. - 120 грн. =2180 грн.

2.   2008     р.   605 грн. х 5= 3025 грн. - 120 грн. = 2905 грн.

Застосовуючи на дані правовідносин ст. 48 ЗУ № 796-ХП треба зазначити, що встановлений ще в 1996 р. постановою Кабінету Міністрів України № 836 розміри щорічної допомоги на оздоровлення , за визначений позивачем термін, змінювався тільки декілька раз, незважаючи на постійне збільшення мінімальної заробітної плати, тому вони не відповідають розміру, встановленому Законами України.

Більш того, державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до п.17 ст. 87 Бюджетного Кодексу України, належить до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

Посилання представника відповідача на застосування вимог ч.2 ст. 99 КАС України щодо річного строку звернення до суду є помилковими, оскільки назва ст.. 48 ЗУ № 796-ХП вказує на компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відповідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Керуючись ст.ст. 159- 163 КАС України , ст. 19 ч.2 , п.6 ст. 92 Конституції України, Законом України № 796-ХП, Законами України «Про Державний бюджет України» на 2005 p., 2007 p., 2008 р., суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради за 2005 p., 2007 р. та 2008 p. відносно виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Алчевської міської ради на користь ОСОБА_1   6293 грн.

В інших частинах вимог ОСОБА_2 відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 дня з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.