Справа № 367/6127/17 Головуючий у І інстанції Шестопалова Я. В.

Провадження № 33/780/1137/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 251 06.12.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Гайдай Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 07 листопада 2017 року, якою провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 105 від 11 вересня 2017 року, ОСОБА_2 займаючи посаду директора центру надання адміністративних послуг Бучанської міської ради Київської області, 01 травня 2017року, о 00 годині 00 хвилин, за місцем роботи за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків 12, порушила порядок, передбачений частиною першою ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме особи, зазначені у п. 1, пп. а, в, п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов’язані щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Таким чином, завідувач відділом – державний адміністратор дозвільного центру Бучанської міської ради посадова особа місцевого самоврядування 11 рангу ОСОБА_2, будучи згідно з пп. в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, тобто не в установлений законом термін подала щорічну декларацію, чим вчинила правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 07 листопада 2017 року провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріалами справи не доведено, що остання умисно не подала своєчасно щорічну декларацію, тобто вона не мала прямого умислу на несвоєчасне подання декларації та особистого інтересу в цьому не мала.

В апеляційній скарзі прокурор просить дослідити протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП від 11 вересня 2017 року. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 07 листопада 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суддею Ірпінського міського суду Київської області в порушення вимог ст.ст. 1, 7, 245, 280 КУпАП неповно та необ’єктивно з’ясовано обставини справи.

Прокурор вказав, що ні в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, ні при його розгляді судом, ОСОБА_2 не надала підтвердження наявності у неї поважних причин для несвоєчасного подання декларації.

Крім того, судом було зазначено, що в той період, коли ОСОБА_2 подавала декларацію ЄДРД не працював через технічні роботи і на підтвердження цього нібито є офіційні повідомлення НАЗК. Проте, вказане не відповідає дійсності, оскільки єдине таке повідомлення НАЗК датоване 05 квітня 2017 року і стосується лише випадків, які були зафіксовані до вказаної дати. Будь-які інші аналогічні повідомлення НАЗК в період з 05 квітня 2017 року до 01 травня 2017 року відсутні, що може свідчити про належну роботу реєстру.

Також прокурор вказав, що судом безпідставно констатовано, що декларацію ОСОБА_2 подала 23 березня 2017 року, що не відповідає дійсності адже поданою вважається та декларація, яка підписана шляхом накладення ЕЦП та опублікована в ЄДРД, чого станом на 23 березня 2017 року зроблено не було.

Заслухавши прокурора Безгинського Ю.С., котрий підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив її задоволити, ОСОБА_2 та її захисника – адвоката ОСОБА_3, котрі не підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа)при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи завдано майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи діяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Як вбачається з матеріалів та з пояснень самої ОСОБА_2 вона заповнила та подала декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій – 23 березня 2017 року, що підтверджується роздруківкою послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (а.с. 100-101). Однак, коли 03 травня 2017 року її повідомили, що її декларація відсутня, вона того ж дня повторно подала щорічну декларацію, будь-якого умислу на неподання декларації або приховування будь-яких даних в неї не було, вона вважала що 23 березня 2017 року подала щорічну декларацію. Будь-яких повідомлень, у період з 23 березня 2017 року до 03 травня 2017 року, щодо того, що її декларація не направлена до реєстру та їй необхідно повторно виконати усі дії для її своєчасного подання, до ОСОБА_2 не надходило.

Крім того, з письмових доказів наданих ОСОБА_2 вбачається, що в той період, коли вона подавала щорічну декларацію, ЄДРД не працював через технічні роботи, що було висвітлено і на офіційному веб-сайті Національного агентства 05 квітня 2017 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 умисно не подала своєчасно щорічну декларацію.

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 07 листопада 2017 року, якою провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення – без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_1