Справа № 2-а-2056/09/0770
Рядок статзвіту - 6.14
код - 06
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Большакової О.О.,
з участю :
секретаря Совга Н. В.
представника позивача Щіпанського С.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом прокурора Рухівського району в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень ,
встановив :
Прокурор Рахівського району 25 березня 2009 року звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень .
Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання 17 червня та 1 жовтня 2009 року не з”явився , заперечень щодо позовних вимог та будь-яких доказів суду не подав. Про причини неявки відповідача в судове засідання суду повідомлено не було . Заяви про відкладення розгляду справи відповідач також не подав . А так, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
У судовому засіданні представник позивача Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Щіпанський С.І. позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачем було допущено правопорушення, а саме відповідач здійснював надання послуг по перевезенню пасажирів без ліцензійної картки , порушивши таким чином вимоги статті 48 Закону України „Про автомобільний транспорт” . Тому постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області від 11 серпня 2008 року на приватного підприємця ОСОБА_3 було накладено фінансові санкції в розмірі 1700 гривень , що , оскільки відповідач добровільно не оплатив до бюджету , підлягають стягненню в дохід держави в судовому порядку.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з наступних підстав .
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
20 червня 2008 року ержавні інспектори територіального управління Головавтоінспекції у Закарпатській області здійснили перевірку транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено акт від 9 вересня 2008 року, згідно якого було встановлено порушення відповідачем вимог ст.. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт”, а саме здійснення перевезень без наявності ліцензійної картки .
Як вбачається з копії акту, що наявна в матеріалах справи, відповідач ОСОБА_3 ознайомився з цим актом під підпис .
Статтею 60 Закону України від 05.04.2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" передбачено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт й встановлено штраф за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт автомобільним перевізником ОСОБА_3 постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Закарпатській області від 11 серпня 2008 року № 058146 на відповідача було накладено фінансові санкції в розмірі 1700 гривень .
Того ж дня копія вищевказаної постанови про застосування штрафних санкцій була надіслана відповідачу з пропозицією добровільно сплатити штраф.
Як вбачається з матеріалів справи , відповідач не оскаржив у встановленому порядку прийняте рішення про накладання на нього штрафних санкцій .
Також відповідач не подав суду доказів оплати них вищевказаних штрафів до державного бюджету у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено правомірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1700 гривень є обґрунтованими та їх слід задовольнити .
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного , керуючись ст.. ст..10, 11, 158-163 КАС України,
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги прокурора Рахівського району в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 ( мешканця АДРЕСА_1 ) 1700 (одну тисячу сімсот ) гривень штрафних санкцій на користь держави.
Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в загальному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження та набуває законної сили у разі відсутності таких у строки, встановлені законом .
Головуюча О.О.Большакова
Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 жовтня 2009 року .
Суддя О.О.Большакова
ВІРНО:
Суддя