ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" липня 2006 р. Справа № 19/190
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О.
Зарудяної Л.О.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Забава С.В., довіреність № 306/102 від 29.12.2005 р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "27" лютого 2006 р. по справі № 19/190 ( суддя Розізнана І.В)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 754250, 83 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.02.2006 р. у справі № 19/190 частково задоволено позов Дочірньої компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський про стягнення 754250,83 грн.
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія" 500000,00 грн. боргу, 90328,77 грн. - пені, 26445,00 грн. - 3 % річних, 100821,83 грн. - інфляційних, 7175,95 грн. - витрат по сплаті державного мита та 112,62 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство "Тепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування та прийняття нового рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 90328, 77 грн. пені, 35000 грн. штрафу, та зменшити інфляційні нарахування до 92500,00 грн.
Відповідач мотивує свої доводи тим, що при прийнятті оскаржуваного судового акту місцевим господарським судом допущено порушення норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Особа, що подала апеляційну скаргу в обгрунтування своїх доводів, зокрема, зазначає:
- неправомірним є нарахування позивачем відповідачу 7 % штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних;
- застосування штрафних санкцій згідно укладеного сторонами договору регулюється ЦК УРСР 1963 р., а не ЦК України 2004 р. , оскільки , як стверджує скаржник, акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи;
- позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення з відповідача пені та невірно нараховано інфляційні за квітень 2004 р. - листопад 2005 р.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів особи, що подала апеляційну скаргу, вважаючи їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Просить залишити без змін оскаржуваний судовий акт місцевого господарського суду.
У відзиві на апеляційну скаргу від 13.07.2006 р., № 31/10 - 7901 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ зазначила:
- позивачем у межах встановленого Законом строку позовної давності до відповідача підставно застосовано відповідальність у вигляді пені та стягнуто її судом у розмірі 90238,77 грн.;
- особа, що подала апеляційну скаргу, не навела жодних доказів в обгрунтування своїх доводів стосовно того, що позивачем невірно нараховано відповідачу інфляційні .
У судове засідання представник відповідача не з'явився, на адресу суду апеляційної апеляційної інстанції передав факсограму - заяву від 24.07.2006 р., вих. № 2846 про розгляд справи без участі його представника.
Враховуючи положення ст. 101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в засідання суду представника відповідача, не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній доказами.
Заслухавши у судовому засіданні повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між ВАТ " Хмельницькгаз " - Виконавець та Підприємством " Кам'янецьподільськтеплокомуненерго " - Замовник 17.03.2003 р. укладено договір № 2 - ( 2003 - Т Т) - ( 8 ) - ( 1 ), ( а.с. 12,13 ), предметом якого є надання Виконавцем Замовнику послуг транспортування природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення , бюджетних установ , організацій по мережах Виконавця та оплата наданих послуг Замовником ( п. 1.1 ).
Кількість та якість газу сторони погодили у розділі 2 угоди, зазначивши при цьому, що Виконавець забезпечує безперервне транспортування природного газу Замовнику в об'ємі 48176 тис. куб. м.
Згідно умов п. 5.1 та п. 5.2 розділу 5 договору оплата за транспортування природного газу здійснюється Замовником грошовими коштами шляхом попередньої оплати вартості запланованого обсягу споживання газу.
Тариф на транспортування 1000 куб. м. газу по газових мережах становить 39,36 грн.
Загальна сума договору на момент його укладення становить 1896207 грн., в т.ч. ПДВ - 316035 грн.
Оплата вартості послуг з транспортування здійснюється Замовником грошовими коштами шляхом 100% оплати заявлених обсягів за 10 днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється Замовником до 10 числа, наступного за звітним місяця ( п. 6.1 розділу 6 угоди ).
28.11.200З р. ВАТ " Хмельницькгаз " _ - Кредитор та Дочірня компанія " Газ України " Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України " - Новий Кредитор уклали договір № 3414/03-2890 про уступку права вимоги ( а.с. 11 ) , предметом якого є уступка Кредитором та прийняття Новим Кредитором на себе права вимоги до боржника - КП " Кам'янець - Подільськ ТКЕ " по зобов'язанням оплати частини грошових коштів згідно з договором на транспортування природного газу від 17.03.2003 р. № 2 - ( 2003 0- ТТ ) - ( 8 ) - ( 1 ) на суму 500 000 , 00 грн. між Кредитором та Боржником.
08.12.2003 р. ВАТ " Хмельницькагаз " повідомило КП " Кам'янець - Подільськ ТКЕ " про заміну кредитора у зобов'язанні, у зв'язку з чим згідно приписів ст. 512 ЦК України до нового кредитора перейшло право вимоги боргу.
Згідно редакції п. п. 1. та 1.2 Статуту Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія" зазначене товариство створене та діє відповідно до договору про створення та діяльність Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія", є правонаступником усіх прав та обов'язків підприємства " Кам'янецьподільськтеплокомуненерго " ( а.с. 37 - 39) .
Дочірня компанія " Газ України " Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України " 22.03.2004 р. боржникові надіслала вимогу № 31/16-2451 щодо сплати існуючого боргу у сумі 500000,00 грн. ( а.с. 36 ), однак, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав зобов'язання перед новим кредитором щодо оплати послуг за транспортування газу.
В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі, сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати боргу.
Одностороння відмова від виконання зобов'язанння і одностороння зміна умов договору не допускається ( ст.ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України ).
У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки основний борг КП " Кам'янець - Подільськ ТКЕ " становить 500000,00 грн., господарський суд Хмельницької області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно стягнув його з відповідача.
Згідно п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі ( п. 1ст. 547 ЦК України ).
Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами п. 7.1. договору № 2 - ( 2003 - Т Т) - ( 8 ) - ( 1 ) від 17.03.2003 р. сторони встановили відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня.
Позивач підставно застосував зазначений вид відповідальності до відповідача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, розмір пені за період з 13.01.2005 р. по 06.01.2006 р. становить 90328,77 грн.
Суд першої інстанції правомірно стягнув зазначений вид неустойки з боржника.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, позивач з урахуванням зазначеної норми Закону підставно та правильно нарахував відповідачу за період з 01.04.2004 р. по 01.11.2005 р. інфляційні у сумі 100821,83 грн. та 3% річних у сумі 26445, 00 грн. (період - з 01.04.2004 р. по 06.01. 2006 р.).
Розрахунки позивача в частині нарахування інфляційних та 3% річних є обгрунтованими, відповідають чинному законодавству України.
Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу щодо застосування до відповідача з урахуванням вимог ч. 2ст. 231 ГК України штрафу у розмірі 7 % від суми заборгованості, тобто, 35000,00 грн.
Відповідно до Господарського кодексу України, відповідальність за порушення, зазначені в абзаці 1 п. 5 розділу IX " Прикінцеві положення " Господарського кодексу України, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин застосовуються у разі, якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.
Безпідставними є доводи особи, що подала апеляційну скаргу стосовно того, що позивачем пропущено строк позовної давності в частині стягнення пені.
Згідно п.6 " Прикінцевих та перехідних положень " Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України щодо позовної давності застосовуються за позовами строк пред'явлення яких, встановлений цивільним законодавством, яке діяло раніше, не сплив до вступу в силу Цивільного кодексу України.
Позивач звернувся з позовом в межах строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.
Оскільки на час подання позову право щодо стягнення пені позивачем не втрачено, то для стягнення пені застосовується частина 2 статті 258 ЦК України, відповідно до якої при стягненні неустойки застосовується строк позовної давності в один рік.
З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський не грунтуються на чинному законодавстві та спростовуються матеріалами справи, не вбачається підстав для її задоволення та скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 27.02.2006 р. у справі № 19/190.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.02.2006р. у справі №19/190 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія" м. Кам'янець-Подільський - без задоволення.
2. Справу №19/190 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О.
Зарудяна Л.О.