ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017Справа №910/11731/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР-КИЇВ";

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго";

про скасування рішення, що оформлено протоколом.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Пересада Р. В., представник, довіреність № 22/06/16-1 від 22.06.2016 р.;

Шипілов О. В., представник, довіреність № 20/07/16-1 від 20.07.2016 р.;

Від відповідача: Жовтун О. В., представник, довіреність № 91/2015/10/23-1 від 23.10.2015 р.;

Дідан О. М., представник, довіреність № 91/2016/05/13-1 від 13.05.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить скасувати рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", що оформлено протоколом № 1195 від 06.06.2016 року, а також стягнути 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 року порушено провадження у справі № 910/11731/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у справі № 910/11731/16 призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

До Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист разом з висновком судових експертів та матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року поновлено провадження у справі № 910/11731/16, розгляд справи призначено на 07.11.2017 р.

У судовому засіданні 07.11.2017 р. оголошено перерву у справі до 28.11.2017 р.

У судовому засіданні 28.11.2017 р. представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні 28.11.2017 р. проти позовних вимог заперечували, у задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

17.06.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-Київ» (далі за текстом - споживач) та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Київенерго (далі за текстом - постачальник), був укладений договір про постачання електричної енергії № 71860 (далі за текстом - договір).

Відповідно до умов договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами Договору та додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною.

ТОВ «Автотехцентр-Київ» здійснює підприємницьку діяльність та споживає електричну енергіє згідно з договором за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Туполева, будинок 1Б.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що 15.03.2016 близько 13:45 за вказаною адресою директором ТОВ «Автотехцентр-Київ», Бенедис Олегом Анатолійовичем, було виявлено, що замок на трансформаторній підстанції (ТП), до якої підключено підприємство, був зрізаний. Біля ТП в цей час знаходився інженер ПАТ «Київенерго» Звольський С.В. Про даний факт було повідомлено поліцію. Після звернення до правоохоронних органів, інженер ПАТ «Київенерго» зателефонував своїм колегам, один з яких прибув на місце події близько 14:10, а інший - о 15:20.

Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву зазначає, що представниками ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» 15.03.2016 р. під час проведення перевірки приладів обліку ТОВ «Автотехцентр-Київ» за адресою вул. Туполева, 1-Б, було виявлено порушення ПКЕЕ про що було складено акт про порушення №51152 від 15.03.2016 в якому зафіксовано «порушена схема підключення розрахункового засобу обліку ел.енергії (від'єднаний дріт напруги елементу фази «А» на т/с)». Акт про усунення порушення підписаний представниками СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київнерго» Мерецьким Р.Д., Лищуком О.Г. та Звольським С.В.

Відповідно до п.8.1.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою -КРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (надалі - ПКЕЕ) постачальник має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; відповідно до п. 8.1.5 ПКЕЕ - на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового освідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до мов укладених договорів.

Відповідно до положень п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженими представниками енергопостачальної організації порушень ПКЕЕ умов договору на місці виявлення порушення в присутності представника споживача складається акт порушень. В акті зазначаються вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Відповідно до положень п. 6.41 ПКЕЕ акт складається в двох примірниках, один з яких ередається або надсилається споживачеві.

Відповідач зазначає, що акт про порушення було складено в присутності директора ТОВ «Автотехцентр-Київ», який відмовився від підписання акту про порушення та його отримання.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ, у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома повноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими эедставниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань емісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума авданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником :лектричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох ловноважених представників постачальника електричної енергії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2016 р. відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № 51152 від 15.03.2016 р., на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 1195 від 06.06.2016р.

Згідно змісту вказаного протоколу комісією прийнято рішення про проведення нарахування згідно з п. 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 130 кВт. коефіцієнт використання обладнання К=0,5. Період нарахування з 05.11.2015 по 04.04.2016. Всього підлягає до сплати за недовраховану електроенергію 88 824 грн. 41 коп.

Проте, за твердженнями позивача, означене рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке оформлено протоколом №1195 від 06.06.2016., є неправомірним та безпідставним, оскільки жодних пломб заявник не пошкоджував, а здійснений відповідачем розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 18.11.2015р. по 04.04.2016 р. є необґрунтованим. Крім того, позивачем також було наголошено на порушення відповідачем Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Вказані обставини у сукупності, на думку заявника, вказують на наявність підстав для скасування рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке оформлено протоколом № 1195 від 06.06.2016 р.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем наголошено на обґрунтованості прийнятого рішення щодо застосування до споживача, яким допущено порушення правил користування електричною енергією, оперативно-господарської санкції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та з огляду на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР-КИЇВ" не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 вказаної статті Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

За приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1, 2 ст.217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.235 вказаного нормативно-правового акту господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно п.11 Інформаційного листа №01-06/249 від 15.03.2011р. Вищого господарського суду України рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням, суд до уваги не приймає, оскільки у даному випадку мають місце інші правовідносини.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У ст.54 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Тобто, звертаючись з позовними вимогами про скасування рішення про застосування оперативно-господарських санкцій, позивачем повинно бути доведено, порушення умов договору та чинного законодавства при застосуванні певних наслідків порушення господарських зобов'язань.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, заявник посилався на те, що рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке оформлено протоколом № 1195 від 06.06.2016, є неправомірним та безпідставним, оскільки жодних пломб заявник не пошкоджував, а здійснений відповідачем розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 18.11.2015р. по 04.04.2016 р. є необгрунтованим. Крім того, позивачем також було наголошено на порушенні відповідачем Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Вказані обставини у сукупності, на думку заявника, вказують на наявність підстав для скасування рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке оформлено протоколом № 1195 від 06.06.2016.

Наразі, твердження позивача про те, що останнім як споживачем електричної енергії не було порушено правил користування електричною енергією, яке б полягало у порушенні пломб, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи документами. При цьому, судом враховано наступне.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно зі ст.34 вказаного нормативно-правового акту господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у справі № 910/11731/16 призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи № 14488/17-33/14489/17-46 від 27.09.2017 р. було встановлено наступне:

- на поверхнях пломб-наклейок: індикаторної антимагнітної пломби «МагнеТ» № M7984890 та пломби «NiK Контроль» № 818883 слідів порушень, відклеювань та/або переклеювань не встановлено. На зовнішніх поверхнях досліджуваних свинцевих пломб - пломби держповірки та пломби виробника немає слідів стороннього втручання та повторного пере навішування;

- на поверхнях наданих номерних пломб - пломбі Київенерго «КЕ» № 74556318 та пломбі виробника «NiK» № 0438942 будь-яких механічних пошкоджень, які б свідчили про стороннє втручання (відкривання, пернавішування тощо) не встановлено;

- номери та типи пломб, зазначені у відповідних графах копії Акту про опломбування засобів обліку від 01.10.2015 - « 74556318» та « 0438942», співпадають відповідно з номерами та типами пломб - «КЕ» № 74556318 та «NiK» № 0438942, якими опломбований досліджуваний лічильник НІК 2303 АРК1 № 0197296 станом на дату складання висновку.

- У зв'язку із відсутністю у зазначеній копії акту про опломбування засобів обліку від 01.10.2015 описів змісту тавр свинцевих пломб (пломби держповірки та пломби виробника), встановити відповідність пломби держповірки та пломби виробника, якими на момент огляду та дослідження опломбований наданий лічильник НІК 2303 АРК1 №0197296, свинцевим пломбам відміченим у Акті як позначки «свин», не видається за можливе;

- на зовнішніх поверхнях опломбованої кришки та корпусу досліджуваного електролічильника НІК 2303 АРК1 № 0197296 немає пошкоджень (зайвих отворів, зазорів тощо) достатніх для проникнення в них сторонніх предметів, які можуть здійснити вплив на роботу лічильника;

- наданий на дослідження лічильник електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський № 0197296, знаходиться у працездатному стані і здатний обліковувати електричну енергію у повному обсязі;

- в результаті дослідження засобу обліку електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський №0197296, який був розташований за адресою: м. Київ, вул. Туполева, буд. 15 та наданий на дослідження експерту разом з матеріалами справи, ознак втручання в його параметри обліку з метою зміни показів, перерахунку обсягу електричної енергії, не встановлено.

Однак, як вбачається з акту про порушення № 51152 від 15.03.2016 р. представниками ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» під час проведення перевірки приладів обліку ТОВ «Автотехцентр-Київ» за адресою вул. Туполева, 1-Б, було виявлено порушення ПКЕЕ , а саме: «порушення схеми підключення розрахункового засобу обліку електричної енергії (від'єднаний дріт напруги елементу фази «А» на т/с)», що підтверджується наявною у матеріалах справи копією фотофіксації (т. 1 арк. 74), де чітко видно, що фаза відключена.

З вищесказаної фотографії вбачається, що від'єднаний дріт напруги елементу фази «А» на трансформаторах струму, внаслідок чого спожита електрична енергія невраховується по фазі «А».

Також, на підтвердженням того, що електрична енергія обліковувалася не в повному обсязі, відповідач у своїх письмових поясненнях від 27.11.2017 р. надав обсяги споживання електричної енергії позивачем після усунення порушення. Такий розрахунок був здійснений з 18.11.2015 по 04.04.2016.

Проаналізувавши споживання по відновленому обліку і вирахувавши споживання по одній фазі, а потім додавши споживання по одній фазі до споживання по лічильнику до усунення порушення було вираховано реальне споживання до усунення порушення.

Як вбачається з наданої таблиці відповідача, це споживання відповідає рівню споживанню електричної енергії після усунення порушення, що підтверджує факт порушення позивачем ПКЕЕ.

Зі змісту ст.26 Закону України "Про електроенергетику" вбачається, зокрема, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року; невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом.

Правила користування електричною енергією затверджено Постановою №28 від 1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442.

Таким чином, виходячи з представлених суду документів, суд дійшов висновку щодо доказової обґрунтованості обставин порушення позивачем, як споживачем електричної енергії, Правил користування електричною енергією, що полягає у порушені схеми підключення розрахункового засобу обліку електричної енергії.

У відповідності до приписів Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N782/12656.

Ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (ПКЕЕН). Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (п.п.1.1, 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії).

Відповідно до п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення, в тому числі, таких порушень ПКЕЕ: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Згідно п.2.3 вказаної Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (W но, кВт·год.), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем ПКЕЕ (Т, грн/кВт·год); за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії (W доб, кВт·год.); за кількістю днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПКЕЕ (Д, день) (п.2.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії).

Пунктом 2.5 означеної методики визначено формулу розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, яку і було застосовано в оспорюваному рішенні відповідачем. Зокрема, у відповідності до приписів п.2.5 кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою Д пер = Д пор + Д усун, де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Наразі, суд зазначає, що згідно п.1.2 Правил користування електричною енергією контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень; технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" та іншим нормативно-технічним документам.

Зі змісту п.3.33 Правил користування електричною енергією полягає, що контрольний огляд здійснюється постачальником електричної енергії.

Тобто, з системного аналізу наведеного вище полягає, що постачальник електричної енергії при визначенні періоду, за який підлягає розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, застосовує саме дату останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки, який фактично ним самим і проводився, що і було здійснено у спірному рішенні.

Отже, твердження заявника про невірне визначення в оспорюваному рішенні вартості недорахованої електричної енергії є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування, а отже, не є підставою для скасування рішення, оформленого протоколом № 1195 від 06.06.16. засідання комісії по розгляду акта про порушення № 51152 від 15.03.16. про застосування до позивача оперативно-господарської санкції - нарахування вартості недорахованої електричної енергії у сумі 88 824,41 грн.

Таким чином, виходячи з наведеного вище у сукупності, враховуючи всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР-КИЇВ" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про скасування рішення, оформленого протоколом № 1195 від 06.06.16. засідання комісії по розгляду акта про порушення № 51152 від 15.03.16. про застосування до позивача оперативно-господарської санкції - нарахування вартості недорахованої електричної енергії у сумі 88 824,41 грн.

Судовий збір згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко

Дата складання рішення 19.12.2017 р.