КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58

УХВАЛА

"12" грудня 2017 р. Справа №910/18029/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,

за участю представників сторін:

від скаржника: Коновал Р.О. - довіреність б/н від 23.11.2017.

від боржника: Пісна Д.В. - довіреність № 35/17 від 01.06.2017.

розглядаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року

у справі № 910/18029/16 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський зерновий

порт"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року порушено провадження у справі № 910/18029/16 про банкрутство ТОВ „Іллічівський зерновий порт", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Матущака В.І., вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ „Дельта Банк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ „Іллічівський зерновий порт".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу у справі № 910/18029/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А, Сотнікова С.В.

Ухвалою суду від 13.11.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ПАТ „Дельта Банк" у справі № 910/18029/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2017 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційну скаргу розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Матущак В.І. та представник боржника просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін та посилаються на відсутність у ПАТ „Дельта Банк" статусу кредитора у справі, що є підставою для припинення апеляційного провадження.

Судове засідання, призначене на 28.11.2017 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. на лікарняному.

Після виходу головуючого судді Остапенка О.М. з лікарняного ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року розгляд справи призначено на 12.12.2017 року.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Матущак В.І. в судове засідання 12.12.2017 року не з'явився, надіславши до його початку клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ „Іллічівський зерновий порт".

Представник боржника в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував та просив припинити апеляційне провадження в даній справі, оскільки ПАТ „Дельта Банк" не набув статусу кредитора у справі.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ „Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року у справі № 910/18029/16 підлягає припиненню з таких підстав.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (дали - Закон про банкрутство).

За приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Крім того, цією ж статтею Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Статтею 23 Закону про банкрутство визначено порядок пред'явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою. Так, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Положеннями ст. 23 та ст. 25 Закону про банкрутство на господарський суд покладено обов'язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначаються відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

При цьому, виходячи з положень ч. 2 ст. 4-1, ст.ст. 22, 91 ГПК України та норм ст. 1 Закону про банкрутство, правовий статус особи, як такої, що має кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство відрізняється, в залежності від стадії провадження у справі про банкрутство, від процесуального статусу цієї ж особи, як сторони або учасника провадження у справі про банкрутство, що має та користується відповідними процесуальними правами, визначеними, зокрема, нормами ст.ст. 22, 91, 106 ГПК України.

Судова колегія зауважує, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.

Таким чином, відповідно до наведених норм Закону про банкрутство, у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу конкурсного (заставного) кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним рішенням. (Аналогічна правова позиція щодо права на оскарження прийнятих у справі процесуальних документів викладена у постановах Вищого господарського суду України від 06.09.2017 року у справі № 909/870/16, від 07.03.2017 року у справі № 910/9131/16, від 26.07.2017 року у справі № 925/960/16, від 29.11.2016 року у справі № 912/1120/16 та від 26.12.2016 року у справі № 924/1925/15.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Іллічівський зерновий порт" за загальною процедурою банкрутства.

Відповідне оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника оприлюднено на офіційному сайті Вищого господарського суду України 26.10.2016 року за № 36780.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ „Дельта Банк" вже оскаржувало в апеляційному порядку ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016 про порушення справи про банкрутство ТОВ „Іллічівський зерновий порт".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою банку на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/18029/16 з огляду на те, що скаржник не набув статусу сторони або учасника у справі про банкрутство, оскільки у встановленому Законом про банкрутство порядку з грошовими вимогами до боржника не звертався, його кредиторські вимоги не розглянуті і не визнані судом на час звернення з апеляційною скаргою, а відтак не наділений процесуальним правом на оскарження ухвали суду першої інстанції від 24.10.2016 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017 року ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 року залишено без змін та зокрема зазначено, що грошові вимоги ПАТ „Дельта Банк" до боржника, які виникли до порушення провадження у даній справі про банкрутство та частково забезпечені заставою майна боржника, не були предметом розгляду по суті місцевим господарським судом з прийняттям ухвали про їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Відтак, на момент подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 24.10.2016 року було відсутнім рішення (ухвала) місцевого господарського суду про визнання вимог ПАТ „Дельта Банк", тому скаржник не набув статусу кредитора боржника, у зв'язку з чим не має права на апеляційне оскарження ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статей 91, 106 ГПК України.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України також зауважила, що перебування осіб у цивільно-правових відносинах, в тому числі забезпечувального характеру, не є підставою автоматичного набуття статусу учасника у справі про банкрутство за відсутності доказів існування грошового зобов'язання.

Тобто, судами апеляційної та касаційної інстанцій було надано оцінку щодо права Банку на оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року після набуття процесуального статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство ТОВ „Іллічівський зерновий порт".

08.11.2017 року (вх. № 01-25/5944/17 від 20.10.2017 року господарського суду міста Києва) ПАТ „Дельта Банк" вдруге звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року.

Матеріалами справи підтверджуються та судом апеляційної інстанції встановлено обставини звернення 09.11.2016 року ПАТ „Дельта Банк" до суду першої інстанції із заявою з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 2 928 871 943,92 грн. за договорами кредитної лінії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 року, з урахуванням ухвали від 06.10.2017 року, кредиторські заяви, в тому числі і ПАТ „Дельта Банк", прийнято до розгляду та призначено на 06.11.2017 року.

Разом з тим, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги банку на ухвалу суду першої інстанції від 24.10.2016 року матеріали справи з даною апеляційною скаргою направлені до Київського апеляційного господарського суду супровідним листом господарського суду міста Києва № 01-10/5982/17 від 06.11.2017 року, тобто розгляд справи в попередньому засіданні 06.11.2017 року не відбувся.

Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджуються матеріалами справи, попереднє засідання у даній справі про банкрутство місцевим господарським судом наразі не проведено, грошові вимоги кредиторів, в тому числі і скаржника, не були предметом розгляду по суті господарським судом міста Києва з прийняттям відповідного процесуального документа про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), та відповідно реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку не затверджено.

У даному випадку справа про банкрутство перебуває на проміжному етапі на стадії виявлення кредиторів та формування реєстру вимог кредиторів до проведення попереднього засідання, на якому відсутні інші, окрім боржника, ініціюючого кредитора та розпорядника майна учасники провадження у справі, так як інші кредитори можуть набути статусу учасника провадження у справі виключно у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду від 11.05.2016 року у справі № 927/84/16 а від 17.04.2017 року у справі № 911/3661/16).

Відтак, оскільки на момент подання 20.10.2017 року до суду першої інстанції (вх. № 01-25/5944) повторної апеляційної скарги на ухвалу суду від 24.10.2016 року в матеріалах справи відсутня ухвала місцевого господарського суду щодо розгляду вимог банку, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржник в даному випадку не набув статусу кредитора боржника, відтак не має права на апеляційне оскарження прийнятих у справі процесуальних документів.

У зв'язку з цим колегією суддів не приймаються доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо права банку на оскарження даної ухвали суду першої інстанції лише у зв'язку з поданням кредиторської заяви та її прийняттям до розгляду.

Крім того, при зверненні з повторною апеляційною скаргою скаржником також не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду, вирішено питання про права та обов'язки останнього.

Так, слід зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що не набувши статусу учасника провадження у справі, ПАТ „Дельта Банк" позбавлене права на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство" юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

З метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України Постановою Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 року № 7 роз'яснено, що у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 910/18029/16 про банкрутство ТОВ „Іллічівський зерновий порт", а права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, то відповідно він не наділений процесуальний правом на оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ „Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року підлягає припиненню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ч.1 ст. 80, 86, 91, 106 ГПК, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року у справі № 910/18029/16.

2. Матеріали справи № 910/18029/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

А.А. Верховець