Справа № 2-а-450/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2009 р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого – судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом прокурора Маньківського району в інтересах держави в особі ОСОБА_4 районного центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення боргу, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_4 центру зайнятості звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про стягнення боргу.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_5 перебував на обліку в центрі зайнятості з 13.01.2005р., і йому було призначено допомогу по безробіттю з 13.01.2005 року. 07.07.2003 року він був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, проте не повідомив про це центр зайнятості, хоч зобов’язаний був це зробити на підставі п.2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Було проведено відповідне розслідування страхового випадку та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” за результатом якого було встановлено факт реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_5 і підприємницька діяльність на сьогодні не ліквідовано. Таким чином з 13.01.2005 року по 16.11.2005 року він незаконно перебував на обліку і отримував допомогу по безробіттю. Права і обов’язки, як застрахованій особі, йому роз’яснено працівником центру зайнятості про що свідчить його підпис у додатку до персональної картки № 1, крім того ОСОБА_5 було подано заяву, від 20.01.2005 р., в якій він підтвердив відсутність реєстрації ним підприємницької діяльності. У зв’язку з тим що, ОСОБА_5 з 07.07.2003 року був підприємцем та не повідомив про це центр зайнятості, то на підставі п.1.8. ст.31 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” йому була припинена виплата допомоги по безробіттю у зв’язку з призначенням виплати на підставі документів що містять неправдиві відомості, того ж числа він був знятий з обліку в центрі зайнятості як безробітний. Оскільки він не повідомив центр зайнятості про факт реєстрації підприємницької діяльності центром зайнятості з 13.01.2005 року по 16.11.2005 року йому переплачено 1879,50 грн. 16.07.2009 року ОСОБА_5 ознайомлено та вручено наказ за № 2360/25 від 14.07.2009 року про добровільне погашення боргу, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте коштів він центру зайнятості не повернув, що і змусило позивача звернутися з відповідним позовом до суду.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні.
Представник позивача позов підтримав
Відповідач в судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, рахує, що позов підлягає до задоволення на підставі п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», так як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 перебував на обліку в центрі зайнятості з 13.01.2005р., і йому було призначено допомогу по безробіттю з 13.01.2005 року. 07.07.2003 року він був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, проте не повідомив про це центр зайнятості, хоч зобов’язаний був це зробити на підставі п.2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Було проведено відповідне розслідування страхового випадку та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” за результатом якого було встановлено факт реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_5 і підприємницька діяльність на сьогодні не ліквідовано. Таким чином з 13.01.2005 року по 16.11.2005 року він незаконно перебував на обліку і отримував допомогу по безробіттю. Права і обов’язки, як застрахованій особі, йому роз’яснено працівником центру зайнятості про що свідчить його підпис у додатку до персональної картки № 1, крім того ОСОБА_5 було подано заяву, від 20.01.2005 р., в якій він підтвердив відсутність реєстрації ним підприємницької діяльності. У зв’язку з тим що, ОСОБА_5 з 07.07.2003 року був підприємцем та не повідомив про це центр зайнятості, то на підставі п.1.8. ст.31 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” йому була припинена виплата допомоги по безробіттю у зв’язку з призначенням виплати на підставі документів що містять неправдиві відомості, того ж числа він був знятий з обліку в центрі зайнятості як безробітний. Оскільки він не повідомив центр зайнятості про факт реєстрації підприємницької діяльності центром зайнятості з 13.01.2005 року по 16.11.2005 року йому переплачено 1879,50 грн. 16.07.2009 року ОСОБА_5 ознайомлено та вручено наказ за № 2360/25 від 14.07.2009 року про добровільне погашення боргу, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте коштів він центру зайнятості не повернув. Згідно з п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 104, 158, 159, 160, 163 КАС України, п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 районного центру зайнятості суму боргу в розмірі 1879,50 грн..
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 51 грн. державного мита.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається в Київський апеляційний адміністративний суд через Маньківський районний суд Черкаської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ А.І. КОСТЕНКО