копія

Провадження № 11-кп/792/675/17

Справа № 675/467/16-к Головуючий в 1-й інстанції Янішевська О. С.

Категорія: ч.2 ст.121 КК України Доповідач Матущак М.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Матущака М.С.,

суддів Бережного С.Д., Болотіна С.М.,

за участю секретаря Кашевської-Колос Т.В.,

прокурора Леськіва В.О.,

захисника Іванова А.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження №12015240150000514, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2015 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Іванова А.Б. на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21 вересня 2017 року,

у с т а н о в и л а :

Вироком Ізяславського районного суду від 21 вересня 2017 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Пильки Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з освітою базовою загальною середньою, не працюючого, розлученого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

-21 травня 2015 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 150 годин громадських робіт;

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначено йому покарання - 8 років позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередню - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з моменту затримання ОСОБА_2 - з 10 листопада 2015 року.

Судом вирішено питання судових витрат та речових доказів.

За вироком суду, 09 листопада 2015 року близько 22-ї години 30 хвилин ОСОБА_2 прийшов до будинку, де проживає його рідний брат ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, з метою спільного розпивання спиртних напоїв.

У подальшому 10 листопада 2015 року близько 01-ї години у приміщенні спальної кімнати цього будинку, в ході спільного розпивання спиртних напоїв між обвинуваченим ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) та ОСОБА_4, котрий також в цей час перебував у зазначеному будинку, на побутовому ґрунті виникла суперечка, під час якої ОСОБА_4 почав ображати та виганяти з будинку ОСОБА_2 Сварка переросла в бійку, при цьому ОСОБА_4 умисно завдав ОСОБА_2 декілька ударів коліном по стегну, рукою по обличчю, тримав обвинуваченого за шию. У відповідь ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і їх наслідки, з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень, взяв з кухонного стола господарського ножа і, тримаючи ніж за руків'я в правій руці, з прикладанням фізичної сили наніс його клинком один удар ОСОБА_4 в область верхньої третини лівого плеча, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої половини грудної клітки з вхідною раною на передній поверхні верхньої третини лівого плеча з ушкодженням лівої пахвової вени, верхньої долі лівої легені, що супроводжувалося крововтратою і лівобічним гемопневмотораксом, та має ознаки небезпечного для життя в момент спричинення, перебуває в прямому причинному зв'язку із фактом настання смерті.

Від отриманого удару ОСОБА_4 втратив рівновагу та впав на підлогу кімнати. ОСОБА_2, усвідомлюючи, що заподіяв ОСОБА_4 ножове поранення, внаслідок якого можливе настання тяжких наслідків, залишив місце події. ОСОБА_4 у результаті отриманого тілесного ушкодження помер на місці події.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Іванов А.Б. просив скасувати вирок місцевого суду та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за відсутністю в діянні кримінального правопорушення.

Указував, що вину ОСОБА_2 не визнав та пояснив, що після розпиття спиртних напоїв, він увечері 09 листопада 2015 року пішов додому і більше не повертався на АДРЕСА_3

Його пояснення знайшли своє підтвердження у показаннях свідків, допитаних у судовому засіданні, а також дослідженими речовими доказами та висновками експертиз. Посилання у вироку на слідчий експеримент, проведений на досудовому слідстві за участю ОСОБА_2, та здобуті дані суперечать висновкам судово-медичної експертизи трупа потерпілого ОСОБА_4

Разом із тим, за явно суперечливих доказів суд взяв до уваги докази обвинувачення, при цьому критично їх не оцінив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскарженого судового рішення та доводів апеляційної скарги; пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Іванова А.Б., які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів; думку прокурора, який заперечив проти неї; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за обставин, які викладені у вироку, ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є обґрунтованим.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 своєї вини у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4, не визнав. Пояснив, що дійсно 09 листопада 2015 року заходив до свого рідного брата ОСОБА_3 та його співмешканки за місцем їх проживання. Не заперечував факту спільного вживання алкогольних напоїв. Зазначав, що до будинку, в якому проживає його брат, того дня також заходили для спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ОСОБА_2 наполягав на тому, що пішов з помешкання брата о 16-й годині до місця свого проживання, зачинився у будинку, в якому проживає один, і ліг спати, а до помешкання брата повернувся лише після 07-ї години наступного дня. Тоді ж від брата і довідався про смерть ОСОБА_4 Стверджував, що фактично був затриманий о 08-й годині 10 листопада 2015 року, працівниками поліції до нього застосовувалось фізичне насильство та психологічний тиск, внаслідок чого він злякався і змушений був оговорити себе під час досудового слідства, зокрема, під час проведення слідчого експерименту. Свою причетність до умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4, категорично заперечив.

Такі ж пояснення обвинувачений ОСОБА_2 дав у апеляційному суді.

Проте, винуватість ОСОБА_2 повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.

Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що з померлим ОСОБА_4 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. 09 листопада 2015 року ОСОБА_4 пішов на роботу (працював у садку в с. Пильки Ізяславського району) і не повернувся. Увечері, приблизно о 22-й годині, вона шукала його, телефонувала йому, однак телефон був не в мережі. Про смерть ОСОБА_4 довідалась приблизно о 07 годині 20 хвилин 10 листопада 2015 року від свого батька. Відразу ж поїхала на місце події. Тіло ОСОБА_4 побачила на дивані в будинку, де проживає рідний брат обвинуваченого у с. Пильки Ізяславського району.

Потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що є матір'ю померлого ОСОБА_4 Про смерть сина довідалась від дочки та зятя ОСОБА_5 приблизно о 07 годині 10 листопада 2015 року і відразу поїхала на місце події. Тіло сина виявила на дивані в будинку, де проживає рідний брат обвинуваченого, у с. Пильки Ізяславського району. ОСОБА_4 був уже холодний.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що вона проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу в с. Пильки Ізяславського району Хмельницької області зі ОСОБА_3. Обвинувачений є його рідним братом. 09 листопада 2015 року вранці до них прийшов обвинувачений. Всі разом збирали горіхи, здали зібране, на зароблені кошти придбали продукти харчування, спиртні напої та пішли до будинку, де проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_9 для спільного вживання придбаного. В подальшому в цей будинок також прийшли ОСОБА_4 з ОСОБА_5, а потім прийшов ОСОБА_6 Свідок вказала, що вживала спиртні напої як до приходу ОСОБА_4 з ОСОБА_5, так і разом з ними, тому сильно сп'яніла і лягла спати. Відтак, не бачила і не чула ні сварки, ні подій, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_4 Наступного ранку, прокинувшись, виявила на підлозі біля дивану, де вона спала разом з чоловіком, ОСОБА_4 Вона розбудила чоловіка, вони поклали ОСОБА_4 на диван і виявили, що він мертвий. Вона відразу побігла повідомити про це рідну сестру ОСОБА_4, яка проживає неподалік. Обвинувачений ОСОБА_2 наполягав, що того дня пішов з помешкання брата і більше не повертався.

Допитаний в ході судового розгляду як свідок ОСОБА_5 суду показав, що він є чоловіком рідної сестри ОСОБА_4 09 листопада 2015 року він з ОСОБА_4 після 14-ї години отримали на роботі гроші і зайшли в будинок, де проживав рідний брат обвинуваченого. Там перебували обвинувачений, його брат та ОСОБА_9 Свідок показав, що ОСОБА_9 ходила купувати спиртні напої, кошти на придбання яких давали також ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з метою подальшого спільного їх вживання. Також зазначив, що в процесі спільного розпивання спиртних напоїв, обвинувачений дійсно пішов приблизно після 15-ї години, решта залишилися вживати спиртні напої. Разом з тим ОСОБА_5 зазначив, що обвинувачений повернувся до будинку свого брата. Свідок зауважив, що коли він пішов, то в будинку залишались обвинувачений, його брат ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 Наступного ранку до нього додому прибігла ОСОБА_9 і повідомила, що в будинку, де вона проживає з братом обвинуваченого, знаходиться мертвий ОСОБА_4 Коли він прийшов до вказаного будинку, то побачив, що ОСОБА_4 лежить на дивані, який використовується як спальне місце, біля дивана на підлозі збоку помітив невелику кількість крові.

Показання свідка ОСОБА_5 в частині того, що обвинувачений пішов, але згодом повернувся, підтвердили допитані в ході судового розгляду свідки: ОСОБА_6 та ОСОБА_10

Водночас свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не змогли підтвердити факт перебування обвинуваченого за місцем свого проживання з моменту зустрічі з ними до наступного ранку. Відтак, показання цих свідків повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10

Обвинувачений ОСОБА_2 посилався на те, що працівниками поліції до нього застосовувалось фізичне насильство, яке полягало у нанесенні побоїв, та психологічний тиск. Унаслідок цього він злякався і був змушений оговорити себе, давати зізнавальні показання і показувати під час проведення слідчого експерименту обставини події за вказівкою працівників поліції. Проте, ці обставини були ретельно досліджені судом першої інстанції, однак належного підтвердження не знайшли.

Показання потерпілих та свідків щодо місця події підтверджені відповідним протоколом огляду місця події від 10 листопада 2015 року зі схемою та фототаблицями. Згідно нього місцем події є домоволодіння АДРЕСА_4 Хмельницької області. Під час огляду місця події був виявлений труп ОСОБА_4 на підлозі поряд з диваном, на правому боці спиною до дивану. При огляді кухонного столу виявлено сім ножів, які були вилучені. Також з місця події вилучено три скляні пляшки та пластикову пляшку, скляну стопку, гроші в сумі 367 грн., зіскоби речовини бурого кольору, виріз з простирадла з плямою бурого кольору.

Локалізація, тяжкість та механізм утворення отриманих ОСОБА_4 тілесних ушкоджень підтверджена висновком судово-медичного експерта №277 від 11 грудня 2015 року.

Зазначений у ньому механізм утворення тілесних ушкоджень повністю узгоджується з механізмом нанесення, викладеним у висновку судово-медичного експерта № 08-мк від 28 січня 2016 року. У вказаному висновку зазначено, що колото-різана рана могла утворитись від травмуючої колюче-ріжучої дії досліджуваних клинків під №№ 1, 4.

Згідно висновку судово-медичного експерта-імунолога №182 від 22 січня 2016 року, сліди крові в піднігтьовому вмісті кистей рук ОСОБА_4 можуть походити як від ОСОБА_2, так і від самого ОСОБА_4

Відповідно до висновку експерта № 26 на ножі кухонному виявлені сліди крові, видову належність якої встановити не виявилось можливим з об'єктивних причин. При цьому суд звернув увагу на збіг з об'єктом №1 за висновком експерта № 08-мк.

На шматку простирадла виявлена кров, яка може походити як від ОСОБА_4, так і від ОСОБА_2, що підтверджується висновком експерта № 23 від 29 січня 2016 року.

Обставини та спосіб вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4, підтверджено протоколом проведення слідчого експерименту від 11 листопада 2015 року, під час якого проводився відеозапис, де обвинувачений ОСОБА_2 добровільно, послідовно, без будь-чиїх підказок та примусу розповів та показав обстановку під час події, обставини події, послідовність власних дій, зокрема, розташування предметів обстановки та домашнього вжитку, своє розташування і ОСОБА_4, свої дії і ОСОБА_4, предмет, яким завдано удар, та місце його розташування.

Показання, які давав ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту про нанесення йому ОСОБА_4 удару коліном по правому стегну та утримування шиї, підтверджені висновком судово-медичного експерта № 521 від 16 листопада 2015 року. Згідно нього у ОСОБА_2 наявні один синець на передній поверхні шиї зліва та один синець на зовнішній поверхні правого стегна. Цей висновок у ході судового розгляду повністю підтвердив судмедексперт ОСОБА_15

Показання, які давав ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту, стосовно механізму нанесення частково відповідає механізму утворення поранення, виявленого на тілі трупа ОСОБА_4 При цьому співпадає локалізація місця поранення та частково співпадає напрямок руху клинка. Щодо локалізації місця поранення показання обвинуваченого були незмінні, щодо руху клинка показання обвинувачений змінював. Разом з тим, слідчий ОСОБА_16 під час судового розгляду показав, що протягом усього досудового розслідування характерною індивідуальною рисою показань ОСОБА_2 являлась їх уривчастість, що також прослідковувалось під час судового розгляду.

Як пояснив допитаний в ході судового розгляду судмедексперт ОСОБА_13, на момент проведення слідчого експерименту експертиза трупа ОСОБА_4 проведена не була, локалізація та механізм утворення тілесного ушкодження ОСОБА_4 не були відомі ні експерту, ні працівникам поліції.

Такими показаннями експерта місцевий суд спростував доводи обвинуваченого про те, що під час проведення слідчого експерименту він розказував та показував послідовність власних дій під тиском працівників поліції.

Експерт ОСОБА_13 указував, що ОСОБА_2 вказав на розташування своє і потерпілого, локалізацію тілесного ушкодження, які відповідають механізму і локалізації виявленого у ОСОБА_4 тілесного ушкодження.

Також експерт зазначив, що під час першої демонстрації руху ножа ОСОБА_2 нахил ножа співпадав з механізмом утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_4 При подальших демонстраціях кут ножа явно не відповідає механізму утворення ушкодження.

Отримання ж тілесного ушкодження при спільному падінні в положенні ОСОБА_2 зверху, а ОСОБА_4 знизу, - неможливе, бо необхідне достатнє прикладання зусиль.

Експерт зауважив, що дати такі детальні показання при проведенні слідчого експерименту без обізнаності з обставинами події неможливо.

Співпадіння механізму утворення поранення, виявленого на тілі ОСОБА_4 та механізму нанесення поранення, відтвореного ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту, підтверджено також висновком додаткової судово-медичної експертизи№33 від 02 лютого 2016 року.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Іванова А.Б. про те, що обвинувачений після розпиття спиртних напоїв пішов додому і більше не повертався, що нібито підтверджується показаннями свідків, спростовані наведеними доказами та на увагу не заслуговують.

Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дав наявним доказам належну оцінку в їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4, та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.121 КК України.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, що пом'якшують покарання, в ході судового розгляду не було встановлено.

Ураховуючи викладене, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, раніше був засуджений за вчинення крадіжки, належних висновків не зробив, вчинив умисний, тяжкий злочин, та конкретні обставини його вчинення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише з ізоляцією від суспільства.

Таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів бере до уваги й те, що згідно висновку судово-психіатричного експерта № 766 обвинувачений ОСОБА_2 страждає на легку розумову відсталість, але на момент вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Колегія суддів не вбачає неправильного застосування кримінального закону, істотних порушень норм кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого, які б потягнули зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, вважає його законним і обґрунтованим, призначене покарання справедливим.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21 вересня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Іванова А.Б. - без задоволення.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року) зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_2 тримання під вартою з 10 листопада 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до касаційного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою. - в той же строк з дня вручення йому її копії.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Матущак М.С.