Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №323/1569/17-ц Головуючий у 1-й інстанції: Смокович М.В.

Провадження № 22-ц/778/3990/17 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Полякова О.З.,

Суддів: Крилової О.В.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 29 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Оріхівський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області про зняття заборони щодо відчуження майна та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,-

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа: Оріхівський районний ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області про зняття заборони щодо відчуження майна та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В обґрунтування позову зазначав, що 13 липня 2015 року від державного виконавця ВДВС Оріхівського РУЮ у Запорізькій області йому стало відомо про існування виконавчих листів та відповідно заочного рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 24 лютого 2015 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до нього, третя особа: ОСОБА_5 про звернення стягнення на майно. 29.05.2015 року державним виконавцем ВДВС Оріхівського РУЮ у Запорізькій області Татьяненко Ю.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Рішенням Оріхівського районного суду від 22.09.2015 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до нього, третя особа: ОСОБА_5 про звернення стягнення на майно відмовлено, проте арешт,я кий був накладений на його майно постановою державного виконавця від 29.05.2015 року не скасовано.

Враховуючи вищевикладене просив суд зобов'язати Оріхівський районний ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області скасувати арешт та зняти обтяження (заборону), з майна що належить ОСОБА_4, що накладено постановою державного виконавця ВДВС Оріхівського РУЮ у Запорізькій області Татьяненко Ю.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.05.2015 року.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 29 серпня 2017 року позов задоволено.

Зобов'язано Оріхівський районний ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області скасувати арешт та зняти обтяження (заборону) з майна, що належить ОСОБА_4, що накладено постановою державного виконавця ВДВС Оріхівського РУЮ у Запорізькій області Татьяненко Ю.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.05.2015 року

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном, які він здійснює на власний розсуд. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вважав доведеним той факт, що ОСОБА_4 є власником автомобіль MERCEDES-BENZ, модель: Е 320, рік випуску: 2002, № кузова/шасі: НОМЕР_1, а тому наявність арешту (обтяження) накладеного на рухоме майно порушує його право приватної власності.

Проте з таким висновком суду судова колегія не погоджується.

Згідно п. 4. постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про виключення майна з опису», за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно, а не на праві володіння ним.

Згідно ч . 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач має право власності на спірне рухоме майно. Вимоги про визнання права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель: Е 320, рік випуску: 2002, № кузова/шасі: НОМЕР_1, позивачем не пред'явлені.

Крім того, в матеріалах справи міститься рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2015 року, яким встановлено, що автомобіль MERCEDES-BENZ, модель: Е 320, рік випуску: 2002, № кузова/шасі: НОМЕР_1, у власності ОСОБА_4 не перебував (а.с.9-10). Вказане рішення набрало законної сили 03.10.2015 року.

Відповідно до приписів ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до приписів ст.ст.58,59 ЦПК України докази мають бути належними і допустимими.

Таким чином, висновки суду, щодо порушення права власності ОСОБА_4 не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки ОСОБА_4 не надав належних доказів на підтвердження свого права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель: Е 320, рік випуску: 2002, № кузова/шасі: НОМЕР_1.

Вирішуючи спір, судом не було дотримано встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

З огляду на наведеневбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

В силу вимог ч.1,5ст.88 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги відповідач має право на компенсацію за рахунок позивача судових витрат у вигляді судового збору, понесених ним при подачі цієї скарги до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів. -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - задовольнити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 29 серпня 2017 року у цій справі - скасувати, ухвалити нове рішення за яким:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Оріхівський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області про зняття заборони щодо відчуження майна та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» понесені судові витрати в сумі 704 грн.»

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: