ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р. Справа № 922/3821/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивач – ОСОБА_1;

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3688Х/1-35) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17 листопада 2017 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Инвест", м. Харків

про розірвання договору та стягнення 3 652 318,59 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 листопада 2017 року у справі №922/3821/17 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" про вжиття заходів щодо забезпечення.З метою забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 4-А, оф. 72, код ЄДРПОУ 32567175) в банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат на загальну суму 3709 503 грн 37 коп (три мільйони сімсот дев'ять тисяч п'ятсот три гривні 37 копійок). Ухвалено, що: ухвала набирає чинності 17.11.2017 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України "Про виконавче провадження"; строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки, до "17" листопада 2020 року; стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" (61057, м. Харків, провулок Театральний, буд. 11/13, код ЄДРПОУ 35474712); боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 4-А, оф. 72, код ЄДРПОУ 32567175).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "С-Инвест"- з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 17 листопада 2017 року у справі № 922/3821/17 про вжиття заходів щодо забезпечення позову скасувати; відмовити ТОВ “Дрімлайт” у задоволенні заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ “С-Инвест”.

Також, ТОВ "С-Инвест" через канцелярію суду надало письмові пояснення до скарги.

Через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши учасників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору № 144 від 03 грудня 2007 року, укладеного між Товариством обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Инвест", а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" 3 652 318,59 грн., що є еквівалентом 136 025,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день подання позову, сплачених позивачем за договором № 144 від 03 грудня 2007 року

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2017 року за позовною заявою було порушено провадження у справі № 922/3821/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 грудня 2017 року.

Водночас, 17 листопада 2017 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій ТОВ "Дрімлайт" просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які обліковуються на рахунках ТОВ "С-Инвест" в банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах розміру суми позовних вимог та судових витрат на загальну суму 3 709 503,37 грн.

В обґрунтування поданої заяви, заявник (позивач) зазначив, що 03 грудня 2007 року між ТОВ "С-Инвест" та ТОВ "Дрімлайт" було укладено договір №144, предметом якого є будівництво офісного центру з об'єктами інфраструктури за адресою м. Харків, вул. Бажанова, 28 і передача у власність ТОВ "Дрімлайт" нежитлового приміщення орієнтовною площею 163 кв.м.. розташованого на 9 поверсі у строк 4 квартал 2009 року.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу 700664,78 грн., що на момент сплати складало еквівалент 136 025,00 доларів США.

Однак, як вбачається з листа відповідача № 158 від 19.10.2016 року, він не збирається виконувати зобов'язання, визначені договором № 144 від 03 грудня 2007 року, і передавати в натурі приміщення площею 163 кв.м., розташоване на 9 поверсі офісної будівлі за адресою м. Харків, вул. Бажанова, 28. Отже, на думку позивача, відповідач відмовився виконувати зобов'язання, встановлені договором договором № 144 від 03 грудня 2007 року і безпідставно утримує належні позивачу грошові кошти з 2007 року, що і стало підставою для звернення ТОВ "Дрімлайт" до суду із даним позовом про розірвання договору і стягнення сплачених грошових коштів.

Так, не зважаючи на те, що основним видом діяльності відповідача є організація будівництва будівель, для якого необхідна наявність основних фондів, у нього, згідно даних Єдиного державного реєстру МВС України, відсутні транспортні засоби, на які можливо звернути стягнення в разі задоволення позовних вимог. Також у відповідача відсутнє нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення. Належне відповідачу нежитлове приміщення за адресою м. Харків, вул. Бакуліна, будинок 4-А перебуває в іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк", отже на нього неможливо буде звернути стягнення.

Задовольняючи заяву ТОВ "Дрімлайт" про вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов може бути забезпечений, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, слід ви ходити з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне вико нання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача. З цього питання у п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду Ук раїни від 23.08.1994 р. № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається таке: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обстави ни, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-          розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-          забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-          наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-          імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-          запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Також, при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись, як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу. Разом з тим, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).

Предметом позову у даній справі є розірвання договору № 144 від 03 грудня 2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Инвест", а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" 3 652 318,59 грн., що є еквівалентом 136 025,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день подання позову, сплачених позивачем за договором № 144 від 03 грудня 2007 року.

Господарським судом попередньої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" велась переписка щодо предмету договору № 144 від 03 грудня 2007 року, зокрема, ТОВ "Дрімлайт" до позовної заяви надано лист № 158 від 16.10.2016 року, з якого вбачається, що відповідач не заперечує неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" умов договору № 144 від 03 грудня 2007 року, посилаючись на глобальну кризу 2008-2009 років. Разом з тим, відповідач вказує, що з метою покращення споживчих властивостей об'єкту проектно-кошторисна документація на будівництво була змінена, що призвело до зміни конфігурації розміщення приміщень на 9-му поверсі. Будівельний об'єм об'єкту був значно зменшений, але при цьому, був запроектований дворівневий паркінг. Враховуючи вищевикладене, проектно-кошторисною документацією не передбачено розміщення приміщення на 9-му поверсі, загальною площею - 163,00 кв.м.

З аналізу викладеного, враховуючи тривалість порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору та встановивши відсутність наміру виконання його в майбутньому, з огляду на особливості майнового спору, суттєву суму, заявлену позивачем до стягнення, а також особливості господарської діяльності відповідача, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача може суттєво утруднити виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних вимог або взагалі унеможливить його виконання.

На думку судової колегії, вжиті даною ухвалою заходи до забезпечення позову є пов'язаними з предметом позову, а внаслідок їх вжиття не порушуються будь-які права та інтереси осіб. Крім того, вжиті даною ухвалою заходи до забезпечення позову не мають наслідком повного припинення господарської діяльності сторін у справі.

За приписами статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Для вирішення питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду прийнята при повному з’ясуванні обставин справи, твердження, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками, викладеними в ухвалі суду, у зв’язку з чим підстав для скасування ухвали і задоволення апеляційної скарги у колегії суддів немає.

Керуючись статтями 68, 99, 101, пунктом 1 статті 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17 листопада 2017 у справі №922/3821/17 залишити без змін.

Повний текст постанови підписано 18.12.2017 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.