ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 року Справа № 2а-5347/09/2370
11 год. 00 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі - Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача – Тарасенко Н.М. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Чорнобаївському районі Черкаської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в Чорнобаївському районі Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 3 841 грн. 46 коп., з яких заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб складає 1 797 грн. 74 коп., фінансові (штрафні) санкції - 2 030 грн. та пеня 13 грн. 72 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив вимоги Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV внаслідок чого виник податковий борг та до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, які відповідачем сплачені не були.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.
Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст. 107 КАС України копія ухвали про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа – підприємець Чорнобаївською районною державною адміністрацією Черкаської області 25.11.2003 року за № 2 019 017 0000 000432, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця. Відповідно до копії довідки про взяття на облік платника податків від 17.04.2008 року № 41 відповідач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Чорнобаївському районі з 25.11.2003 року за № 1092.
07.07.2008 року на підставі ст.11 Законів України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95 , та інших нормативно-правовоих актів, які регулюють готівковий обіг в Україні, державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2, а саме: магазину «Калинка», що розташований по вул. Жовтнева, 25 в с. Придніпровське , за результатами якої складено акт від 06.05.2009 року № 001023.
В ході перевірки 06.05.2009 року о 13 год. 13 хв. в магазині «Калинка», що розташований вул. Жовтнева, 25 в с. Придніпровське, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_2 встановлено факт реалізації однієї пляшки напою «Живчик» по ціні 4 грн. 50 коп. та однієї пачки чіпсів «Люкс» по ціні 11 грн. 50 коп., на загальну суму 16 грн. 50 коп.
Продавець отримала готівку, видала товар, здачу, але не провела розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та не видала відповідний розрахунковий документ (чек).
Також перевіркою встановлено факт не проведення через РРО готівкових коштів за реалізований товар на загальну суму 390 грн. без урахування суми придбаних перевіряючими товарів.
Таким чином було встановлено порушення п.1,2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахункові операції не проведені на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; не видано особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
За результати проведеної перевірки, на підставі акту від 06.05.2009 року № 001023 та відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 18.05.2009 року державною податковою інспекцією в Чорнобаївському районі Черкаської області винесено рішення № 0000522303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2030 грн.
Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій проведено у відповідності до вимог п. 1 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР, якою передбачено застосування фінансових санкцій за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Вказане рішення державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області (від 18.05.2009 року № 0000522303) було направлено позивачем на адресу відповідача, яке вона отримала 30.05.2009 року, про що свідчить копія корінця поштового повідомлення, доданого позивачем до матеріалів справи. Проте зазначена сума штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у рішенні, відповідачем сплачена не була.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 2 030 грн. (16 грн. х 5 = 80 грн. та 390 грн. х 5 = 1 950 грн.).
Відповідач зазначене рішення до податкових органів чи суду не оскаржував.
Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95 реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно п. 1,2 ст. 3 Закону № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Державною податковою інспекцією в Чорнобаївському районі Черкаської області також встановлено факт несплати відповідачем податку з доходів фізичних осіб за період з 10.03.2009 року по 14.08.2009 року, внаслідок чого позивачем була нарахована пеня. Загальна сума боргу зазначена в розрахунку податкового боргу, враховуючи переплати на початок періоду та залишок несплаченої пені та становить 1 811 грн. 46 коп.
У відповідності до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон № 2181) відповідачу було направлено податкове повідомлення по перерахунку податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік від 07.02.2009р. № 0001651730/0 на суму 853 грн. 65 коп., яке вона отримала того ж дня та податкове повідомлення від 07.02.2009 року № 000166173/0 по авансових платежах на 2009 рік на суму 1 905 грн., яке також було отримано ОСОБА_2 07.02.2009 року.
Оскільки сума зазначеного боргу відповідачем сплачена не була, державною податковою інспекцією в Чорнобаївському районі Черкаської області 15.04.2009 року відповідачу було вручено податкову вимогу від 15.04.2009 року № 2/124 по податку з доходів фізичних осіб на суму 1 321 грн. 49 коп. Проте станом на момент подачі позовної заяви зазначений податковий борг відповідачем сплачений не був.
Статтею 5 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Згідно даних ДПІ у Чорнобаївському районі Черкаської області податковий борг в сумі 1 811 грн. 46 коп. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення його з відповідача.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до абзацу 2 п.1.13 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.
Стаття 2 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV визначає, що платниками податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи та нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. Загальна сума боргу відповідача становить 3 841 грн. 46 коп.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню .
З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій та податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб.
Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій та податкового боргу відповідача до державної податкової інспекції в Чорнобаївському районі Черкаської області становить 3 841 грн. 46 коп., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ в Чорнобаївському районі Черкаської області підлягають до задоволення .
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України через державну податкову інспекцію в Чорнобаївському районі Черкаської області (вул. Леніна, 152, смт. Чорнобай, Черкаська область, 19900) податковий борг в сумі 3 841 (три тисячі вісімсот сорок одна) грн. 46 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий
С.О. Кульчицький