1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року Справа №2а-45270/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді – Клочка К.І.,
При секретарі – Міщенко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області до Комсомольського колективного підприємства «Укрчерметавтоматика» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
В С Т А Н О В И В:
01 червня 2009 року управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області (надалі - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комсомольського колективного підприємства «Укрчерметавтоматика» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 75 776,19 грн., посилаючись на порушення відповідачем вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (надалі – Інструкція №21-1), а саме: не сплата суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
В ході судового розгляду справи позивач надав суду заяву в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України про збільшення позовних вимог на 34 835,61 грн.
Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. У судовому засіданні 19.08.2009 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.
В ході судового розгляду справи представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, якою позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що до 1993 року ВТП «Укрчерметавтоматика» було державним підприємством. В подальшому, ВТП «Укрчерметавтоматика» приватизовано трудовим колективом підприємства, а на базі ВТП «Укрчерметавтоматика» та колективу орендарів шляхом перетворення створено Комсомольське колективне підприємство «Укрчерметавтоматика», якому перейшли усі майнові права та обов’язки колишнього підприємства. Представник відповідача зазначив, що об’єм правонаступництва визначається на момент його виникнення і стосується лише тих майнових прав та обов’язків, що реально існують на дату прийняття майна за передаточним балансом та враховуються або мають бути враховані на балансі підприємства, що ліквідується. Посилаючись на абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне стархування» від 26.06.2007 №400/97-ВР представник відповідача вказав, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є об’єктом оподаткування збором на обов’язкове державне пенсійне страхування за ставкою 100 відсотків. На думку представника відповідача, зобов’язання сплачувати такий збір є не майновим, а публічно-правовим зобов’язанням, а оскільки на момент приватизації державного підприємства, вказане підприємство не було платником такого збору, не мало по ньому заборгованості, не мало ніяких зобов’язань і по виплатах передбачених статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, до введення в дію Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», отже безпідставно вважати Комсомольське колективне підприємство «Укрчерметавтоматика» правонаступником по зобов’язаннях, яких ніколи не було у право попередника.
Заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач є юридичною особою, яка зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Комсомольським колективним підприємством «Укрчерметавтоматика» видано довідки управлінню Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області, які підтверджують факт роботи на даному підприємстві пенсіонерів, яким призначено пенсії а пільгових умовах за списком №2, а саме: ОСОБА_1 (довідка №231 видана у березні 1988 року), ОСОБА_2 (довідка №10 від 20.01.2003), ОСОБА_3 (довідка №6 від 25.06.2007), ОСОБА_4 (довідка №169 від 07.10.1999), ОСОБА_5 (довідка №129 від 13.06.2002), ОСОБА_6 (довідка №181 від 10.09.2002).
Статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту).
Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України ?ро збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України ?ро збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об’єкта оподаткування.
Згідно пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівника зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці – за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах. Перелік таких працівників, зазначений у розрахунку суми по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій наданий позивачем.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України ?ро збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно пункту 6.4 розділу 6 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.8 розділу 6 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до поданих позивачем розрахунків сума заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.07.2006 по 31.12.2008 та з 01.01.2009 по 28.10.2009 складає 110 611,80 грн.
У встановлений законом строк суму заборгованості відповідач не сплатив.
Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до положень частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд не застосовує строк звернення до адміністративного суду, оскільки відповідач не наполягає на цьому.
Відповідно до пункту 12.8 Інструкції №21-1, спірні питання, що виникли між страхувальниками та органами Пенсійного фонду під час узгодження результатів перевірки, вирішуються органами Пенсійного фонду в порядку, передбаченому для узгодження вимог про сплату недоїмки або в судовому порядку.
Згідно із статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що він не є правонаступником обов’язку по сплаті витрат на доставку і виплату пільгових пенсій як таке, що не відповідає обставинам справи. Рішеннями господарських судів, які набрали законної сили, неодноразово встановлювалось, що Комсомольське колективне підприємство «Укрчерметавтоматика» є платником фактичних витрат на доставку і виплату пільгових пенсій.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Доказів спростування вимог позивача, зокрема доказів в підтвердження сплати суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем не подано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області до Комсомольського колективного підприємства «Укрчерметавтоматика» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити.
Стягнути з Комсомольського колективного підприємства «Укрчерметавтоматика» (вул. Будівельниікв, 16, м. Комсомольськ, Полтавська область) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області (вул. Миру, 24, м. Комсомольськ, Полтавської області) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 110 611 (ста десяти тисяч шестисот одинадцяти) гривень 80 (восьмидесяти) копійок .
Постанова, відповідно до статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено «20» листопада 2009 року.
Суддя К.І. Клочко