ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2007 р.                                                                              Справа  № 19/107

За позовом  Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"   

 

до відповідача  Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

         

про стягнення в сумі 524333 грн. 03 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  : представник  Щербаков А.А.       

Від відповідача : представник Янкевич Л.Д.      

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 524333,03 грн.- суми основного боргу, пені, 7% штрафу, збитків від інфляції та 3% річних за поставлений природний газ по договору № 06/02-2142 від 28.12.2002 року. Відповідно до заяви від 05.04.2007 року позивач збільши позовні вимоги в частині стягнення санкцій та просить стягнути з відповідача 62952,73 грн. пені, 95715,34 грн. збитків внаслідок інфляції, 26011,14 грн. - 3% річних, 24109,26 грн. - 7% штрафу. Одночасно повідомив, що сума основного боргу в розмірі 344418,05 грн. погашена відповідачем 20.07.2006 року. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого  статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог позивача заперечує, мотивуючи тим, що сума основного боргу погашена повністю відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711. Зазначає, що вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, збитків від інфляції та 3 % річних заявлені з порушенням норм матеріального права. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з  "17" квітня 2007 р. по "25" квітня 2007 р. для  подання додаткових доказів.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Суд виходив з такого.

28 грудня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06/02-2142 на постачання природного газу для потреб споживачів - установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. На протязі січня-грудня 2003 року, згідно з умовами даного договору позивач передав, а відповідач зобов'язувався прийняти й оплатити природний газ загальним об'ємом 19064,489 тис.куб.м. на суму 3059850,49 грн. Факт передачі природного газу в указаному об'ємі підтверджується щомісячними актами прийому-передачі, підписаними сторонами.

Відповідач за вказаний газ розрахувався частково в сумі 2715432,44 грн. Відтак сума основного боргу станом на день подання позову (28.11.2005 р.) складала 344418,05 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем погашено суму основного боргу, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711.

Представники сторін в засіданні 25.04.2007 р. підтвердили погашення основного боргу відповідачем.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3444418,05 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох відсотків річних.

Однак поданий позивачем розрахунок збитків від інфляції в сумі 95715,34 грн. не відповідає роз'ясненню Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. в якому зазначено, що у випадку часткових проплат, які зроблені у різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, а результати підсумовуються. Позивач при обчисленні збитків від інфляції нараховує індекс на суму, що вже включає борг з врахуванням величини індексу інфляції минулого періоду, що необгрунтовано збільшує суму заборгованості.

Відтак суд погоджується з наданим відповідачем контррозрахунком збитків від інфляції, за яким визначено суму збитків внаслідок інфляції в розмірі 67505 грн. 94 грн. Дана сума підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

В частині заявлених позивачем вимог щодо стягнення 7% штрафу в сумі 24109,26 грн. та пені в сумі 62952,73 грн. слід відмовити враховуючи таке.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення правил господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовується у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в п. 1 цього розділу строку, тобто до 01.01.2004 р.

Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.

Нарахований позивачем згідно ст. 231 ГК України штраф в розмірі 7% не пом'якшує відповідальності, яка існувала до 01.01.2004 р., а навпаки її обтяжує, оскільки договором № 06/02-2142 від 28.12.2002 р. була передбачена сплата лише пені за прострочку в оплаті.

Вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 62952,73 грн. заявлені з пропуском строку позовної давності, про що відповідачем зроблено відповідну заяву у поданому відзиві.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 2 статті 258 ЦК України встановлено, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи, що згідно пункту 6.1 Договору передбачений розрахунок за використаний природний газ до 10 числа наступного за звітним місяця, то строк позовної давності по вимозі про стягнення пені за грудень 2003 року закінчився 10 січня 2005 року, а за попередні місяці 2003 року, ще раніше. Позивач звернувся з позовом до суду 28.11.2005 р.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених становить 79 %.

Враховуючи викладене, керуючись ст.49,п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"  (вул. Білякова 4,Рівне,33027,   код ЄДРПОУ 03366701, розрахунковий рахунок № 26038301586528,  банк: ПІБ м. Рівне,   МФО банку 333335) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка 1,Київ 116,04116,  код ЄДРПОУ 31301827) - збитки від інфляції в сумі 67505грн. 94коп., 3 % річних в сумі 26011грн. 14коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4142грн. 76коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 93 грн. 22 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

3. В частині стягнення суми основного боргу провадження у справі припинити.

4. В інших частинах позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в десятиденний термін з дати його підписання.

 Суддя                                              Тимошенко О.М.

Повний текст рішення суддею підписано "16" травня 2007 р.