ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" травня 2007 р.                                                              Справа №  11/167

За позовом          ЗАТ “Агромеханіка” м.Рівне

до відповідача:      Фермерського господарства “Прогрес” с.Тараканів Дубенського району

про стягнення       622 грн. 41 коп. заборгованості по розрахунках, пені, річних та витрат на

                           послуги адвоката

Суддя Грязнов В.В.

Представники:

від позивача-            Солімчук І.М., адвокат (довіреність №58 від 24.12.2006р.);

                              Солімчук В.І., представник (довіреність №59 24.12.2006р.);

від відповідача-         не з’явився.

В судове засідання 10 травня 2006р. відповідач не з'явився, хоч про час та місце слухання справи  був повідомлений у встановленому порядку. Отримання відповідачем ухвали суду стверджується повідомленням відділення підприємства зв’язку.

Представники позивача не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з заявою про стягнення з відповідача 580грн.80коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 16 грн. 18коп. 3% річних, 25 грн. 43 коп. пені та 400 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Відповідач не подав суду витребуваного ухвалою від 13.04.2007р. відзиву на позов та доказів сплати боргу, вимог не заперечив.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактично, через представника Тарасюк А.В., який діяв на підставі довіреності ЯЛО №531574 від 20 квітня 2006р. згідно накладної №35 від 20.04.2006р. позивач передав відповідачу товари на загальну суму 580 грн. 80 коп., що стверджується підписами уповноважених осіб ЗАТ “Агромеханіка” та фермерського господарства “Прогрес” на вищевказаній накладній.

За поставлений товар відповідач не розрахувався. Вимога оплати 580 грн. 80 коп., яка вбачається з рахунку №35 від 20.04.2006р., залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, сума основного боргу відповідача становить 580 грн. 80 коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував 16 грн. 18 коп. 3% річних за період з 27.04.2006р. по 01.04.2007р.

Позивач нарахував 25 грн. 43 коп. пені за період з 27.04.2007р. по 27.10.2006р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Так, при розгляді відносин щодо поставки ЗАТ “Агромеханіка” товарів та керуючись нормами матеріального права, зокрема нормами ЦК України, господарський суд вважає, що між сторонами існують договірні правовідносини в силу наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже,  згідно з накладною №35 від 20.04.2006р. фермерське господарство “Прогрес” прийняло товар і між сторонами існують договірні правовідносини поставки в силу закону.

За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч.2 ст.625 ЦК України).

Господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу та 3% річних стверджуються довіреністю, накладною, рахунком і підлягають задоволенню на підставі стст. 509, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Несплатою 580 грн. 80 коп. вартості отриманого товару відповідач завдав позивачу майнових збитків.

Крім того, позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката (Договір №20-03/07 від 20.03.2007р.) та поніс витрати в розмірі 400 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до судових витрат, які згідно з ст.49 ГПК України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення пені не підлягає задоволенню, як надумана, оскільки, відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, - за просторочення грошового зобов’язання кредитор вправі нараховувати пеню лише на підставі угоди. В даному випадку –зобов’язання сторін грунтуються на законі, нарахування пені законом не передбачено, оскільки угода сторонами не укладалась. Відтак, в частині стягнення 25 грн. 43 коп. пені, на підставі ст.33 ГПК України, в позові необхідно відмовити.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 596 грн. 98 коп. боргу. В решті позову відмовити. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита пропорційно розміру задоволених вимог та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства “Прогрес”, яке знаходиться в с.Тараканів Дубенського району на користь закритого акціонерного товариства “Агромеханіка”, яке знаходиться в м.Рівне, вул.Будівельників,3 580 грн. 80 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 16грн.18 коп. 3% річних за період з 27.04.2006р. по 01.04.2007р., 97 грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита, 112 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та 400 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

3. В частині стягнення 25 грн. 43 коп. в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "15" травня 2007 р..