ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" травня 2007 р.                                                              Справа №  11/177

За позовом          ТзОВ Сільськогосподарське підприємство «Наша Україна»

                         с.Козин Радивилівського району

до відповдача:    СВК «Хлібороб» с.Теслугів Радивилівського району

про стягнення        22 393 грн. 72 коп. заборгованості по розрахунках

Суддя Грязнов В.В.

Представники:

від позивача-             Герус Ю.А., представник (довіреність №754 від 01.07.2006р.);

від відповідача-        не з’явився.

В судове засідання 16 травня 2007р. відповідач не з'явився, хоч про час та місце слухання справи  був повідомлений у встановленому порядку. Отримання відповідачем ухвали суду стверджується повідомленням відділення підприємства зв’язку.

Представник позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з заявою про стягнення з відповідача 22393грн.72коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар та за надані послуги.

Відповідач не подав суду витребуваного ухвалою від 20.04.2007р. відзиву на позов та доказів сплати боргу, вимог не заперечив.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактично, згідно накладної №207 від 31.10.2005р. позивач передав відповідачу дизельне паливо на загальну суму 10 694 грн. 52 коп., що стверджується підписами уповноважених осіб ТзОВ сільськогосподарського підприємства “Наша Україна” та сільськогосподарського виробничого кооперативу “Хлібороб” на вищевказаній накладній.

Згідно накладної №184 від 02.11.2005р. позивач передав відповідачу гліфос на загальну суму 20256грн.00коп., що стверджується підписами уповноважених осіб ТзОВ сільськогосподарського підприємства “Наша Україна” та сільськогосподарського виробничого кооперативу “Хлібороб” на вищевказаній накладній.

Згідно накладної №186 від 02.11.2005р. позивач передав відповідачу естерон на загальну суму 5261грн.00коп., що стверджується підписами уповноважених осіб ТзОВ сільськогосподарського підприємства “Наша Україна” та сільськогосподарського виробничого кооперативу “Хлібороб” на вищевказаній накладній.

Згідно накладної №374 від 24.11.2005р. позивач передав відповідачу дизельне паливо на загальну суму 4263грн. 60 коп., що стверджується підписами уповноважених осіб ТзОВ сільськогосподарського підприємства “Наша Україна” та сільськогосподарського виробничого кооперативу “Хлібороб” на вищевказаній накладній.

Крім того, згідно накладної №185 від 02.11.2005р. позивач надав відповідачу послуги тракторів на загальну суму 2 587грн. 20 коп., що стверджується підписами уповноважених осіб ТзОВ сільськогосподарського підприємства “Наша Україна” та сільськогосподарського виробничого кооперативу “Хлібороб” на вищевказаній накладній.

В рахунок взаєморозрахунків згідно накладної №110 від 25.07.2005р. відповідач передав позивачу шлакоблоки на загальну суму 2 220 грн. 00 коп., згідно накладної №203 від 15.12.2005р. відповідач передав позивачу поросят на загальну суму 2 043 грн. 00 коп., згідно накладної №80 від 07.09.2006р. відповідач передав позивачу поросят на загальну суму 6 745 грн. 00 коп., згідно накладної №90 від 03.10.2006р. відповідач передав позивачу молодняк коней на загальну суму 9 660 грн. 00 коп., що стверджується підписами уповноважених осіб ТзОВ сільськогосподарського підприємства “Наша Україна” та сільськогосподарського виробничого кооперативу “Хлібороб” на вищевказаних накладних.

Таким чином, сума основного боргу відповідача становить 22 393 грн. 72 коп.

Вимога оплати боргу, яка вбачається з листа №114 від 13 лютого 2007р., залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Так, при розгляді відносин щодо поставки ТзОВ сільськогосподарським підприємством “Наша Україна”  товарів та надання сільськогосподарським підприємством “Наша Україна”  посуг та керуючись нормами матеріального права, зокрема нормами ЦК України, господарський суд вважає, що між сторонами існують договірні правовідносини в силу наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже,  згідно з накладними №207 від 31.10.2005р., №184 від 02.11.2005р., №186 від 02.11.2005р., №374 від 24.11.2005р. сільськогосподарський виробничий кооператив “Хлібороб” прийняв товар і між сторонами існують договірні правовідносини поставки в силу закону.

За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Фактично, згідно з накладною №185 від 02.11.2005р. сільськогосподарський виробничий кооператив “Хлібороб” отримав послуги і між сторонами існують договірні правовідносини поставки в силу закону.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.  

Якщо договором передбаченo надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Господарський суд вважає, що заявлені вимоги стверджуються накладними, претензією і підлягають задоволенню на підставі стст. 509, 526, 639, 712, 901 Цивільного кодексу України та стст. 173, 193  Господарського кодексу України.

Вбачається, що несплатою вартості поставленого товара та наданих послуг на суму 22 393 грн. 72 коп.  відповідач завдав позивачу майнових збитків.

Позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 22 393 грн. 72 коп. заборгованості. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задоволити.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооператива “Хлібороб”, який знаходиться в с.Теслугів Радивилівського району на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарського підприємства “Наша Україна”, яке знаходиться в с.Козин Радивилівського району 22 393 грн.72 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар та послуги, 224 грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "21" травня 2007 р..