Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Рішення
Іменем України
20 січня 2011 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: '
головуючого судді Худякова A.M.,
суддів Широкової Л.В.,
ОСОБА_1,
при секретарі судового засідання Пюра Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 29 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору, договорів іпотеки і застави недійсними,
встановила:
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулась в суд з даним позовом. В обґрунтування позову зазначала, що 01.11.2007 року між нею та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі - КБ "ПриватБанк") був укладений кредитний договір про надання кредиту в розмірі 96600 доларів США зі строком користування до 31.10.2027 року зі сплатою за користування кредитом 0,9% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. З метою забезпечення виконання обов'язків за кредитним договором між сторонами були підписані договір іпотеки та договір застави.
Посилаючись на те, що у позивача та відповідача відсутня індивідуальна ліцензія на право проведення валютних операцій в іноземній валюті за кредитним договором ОСОБА_2 просила на підставі ч.І ст.203,215, 4.1 ст.227,236, ч.2 ст.548 ЦК України визнати кредитний договір, договори іпотеки і застави недійсними.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 29 липня 2010 року позов задоволено. Визнано кредитний договір №ZRZ0GB00004143,
Справа №22ц/0690/30/11 Головуючий в суді 1' ОСОБА_3
Категорія 5 Доповідач Худяков A.M.
укладений 1 листопада 2007 року між КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 - недійсним в цілому. Визнано договір іпотеки, укладений 01.11.2007 року між КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 — недійсним в цілому та виключити з реєстру іпотек запис №16554 і з реєстру заборон запис №16555. Визнано договір застави, укладений 01.11.2007 року між КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 - недійсним в цілому та виключити з реєстру застав запис №16552. Стягнуто з КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 62 грн.50коп. понесених судових витрат.
У апеляційній скарзі КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлене рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема вказує, що згідно листа Національного банку України №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті, а тому операція з надання банком кредиту в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначення в кредитному договорі, який укладений між позивачем та відповідачем, валюти зобов'язання і валюти виконання зобов'язання в іноземній валюті (долар США) суперечить ст.99 Конституції України, ч.І ст.524, ч.І ст.533 ЦК України, ч.І СТ.6 Закону України "Про національний банк України", що свідчить про незаконність укладення договору кредиту в іноземній валюті. Крім того, кредитний договір суперечить Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю №15-93 від 19.02.1993 року, із змінами та доповненнями, згідно якого валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України між особами-резидентами України. Проте жодним законом не передбачено проведення розрахунків в іноземній валюті на території України між особами-резидентами України, крім видачі Національним банком України індивідуальних та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій в іноземній валюті.
Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.11.2009 року між ОСОБА_2 та КБ "ПриватБанк" був укладений кредитний договір про надання грошових коштів у вигляді непоновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 96600 доларів СІЛА зі строком користування до 31.10.2027 року. На забезпечення виконання позивачем вище вказаного кредитного договору між сторонами були укладені договір іпотеки та договір застави.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення кредитного договору КБ "ПриватБанк" отримав від Національного банку України банківську ліцензію на право здійснення банківських операцій, визначених ч.І та п.п.5-11 Ч.2 СТ.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та дозвіл на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (а.с.32-35).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції на це уваги не звернув і помилково вважав, що крім вказаної банківської ліцензії та дозволу необхідна також і індивідуальна ліцензія Національного банку України на здійснення валютних операцій в іноземній валюті.
Крім того, відповідно до п.1.5 постанови Правління Національного банку України від 14.10.2004 року №483 "Про порядок видачі Національним банком
з
України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється якщо ініціатором за валютною операцією є уповноважений банк.
Таким чином, оскільки ініціатором за валютною операцією виступав КБ "ПриватБанк" потреби в отриманні індивідуальної ліцензії не було.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених ст.203,215 ЦК України підстав для визнання договорів недійсними, тому постановлене судом рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволення позову.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,314-316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" ПАТ КБ "ПриватБанк" задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 29 липня 2010 року скасувати, ухваливши нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору, договорів іпотеки і застави недійсними - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді:
Згідно: суддя апеляційного суду
Житомирської області