ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017Справа №910/11751/16

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСА»

треті особи ОСОБА_2, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації

про зобов'язання вчинити державну реєстрацію змін установчих документів

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

від відповідача - Устинов А.В. (керівник);

від третьої особи 1 - ОСОБА_4. (представник за довіреністю);

від третьої особи 2 - не з'явився;

від третьої особи 3 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСА», треті особи - ОСОБА_2, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити державну реєстрацію змін установчих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.09.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «МСА», відповідно до умов якого позивач набув частку у статутному капіталі відповідача у розмірі 800000 грн., що становить 50% статутного капіталу товариства. В подальшому рішенням загальних зборів учасників ТОВ «МСА», які оформлені протоколом №16 було прийнято рішення про передачу частки у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «МСА» ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 на підставі Договору від 15.09.2014; про прийняття ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «МСА»; про затвердження нової редакції статуту товариства та надання інформації органам державної реєстрації щодо внесення змін в установчі документи відповідача.

16.09.2014 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва було проведено реєстраційну дію №10741050018049920 якою було внесено зміни до ЄДР і включено позивача до складу учасників ТОВ «МСА».

Позивач зазначає, що в подальшому, під час пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо про відсутність останнього у складі засновників товариства, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва на дії посадових осіб останнього. У відповідь на вказану скаргу позивачу було повідомлено, що на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2014 у справі №826/16568/14 було зобов'язано відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва скасувати реєстраційну дію, якою було включено позивача до складу учасників товариства.

Разом з тим, на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2015 у справі №826/18547/14 було скасовано реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10741050018049920 на підставі якого позивача було включено до складу учасників товариств.

Таким чином, позивач вважає, станом на день подання розглядуваного позову, позивач є власником частки в статутному капіталі відповідача у розмірі 800000 грн., що становить 50% статутного капіталу ТОВ «МСА», але відповідачем не внесено відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо складу учасників товариства.

На підставі викладеного позивач просить суд зобов'язати ТОВ «МСА» у встановленому законом порядку звернутись до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві для проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «МСА» пов'язаних з виключенням зі складу учасників ОСОБА_2 та включенням до складу учасників товариства ОСОБА_1, розмір частики якої складає 50% вартістю 800000 грн.

В ході розгляду справи, 19.09.2016 та 10.10.2016 позивачем було подано заяви про зміну предмету позову.

У свою чергу, п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 передбачено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Проаналізувавши подані позивачем заяви про зміну предмету позову, суд дійшов до висновку про те, що вказані заяви підлягають задоволенню.

Так, зокрема, відповідно до заяви від 10.10.2016 позивач просить суд відновити юридичне становище ОСОБА_1 як учасника ТОВ «МСА» станом на дату здійснення реєстраційної дії №10741050018049920 з часткою у розмірі 50% статутного капіталу та зобов'язати державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити реєстрацію відомостей про ТОВ «МСА», що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, пов'язаних із включенням до складу учасників ТОВ «МСА» ОСОБА_1.

Таким чином, суд здійснює подальший розгляд справи з урахуванням даної заяви.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 22.11.2016 та від 02.03.2017 провадження у справі №910/11751/16 зупинялось до вирішення пов'язаних справ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2017 провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.12.2017.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в ході розгляду справи заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов, крім того, в судовому засіданні зазначив, що враховуючи подану позивачем заяву про зміну предмета позову, розглядувані позовні вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, не можуть бути задоволені судом.

Представник третьої особи 1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи 2 - Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи 3 - Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, проте в ході розгляду справи подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб 2 і 3 за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.111 Закону України «Про господарські товариства», законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про господарські товариства», Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до ч.1 ст.140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

У відповідності до ч.1 ст.50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Судом встановлено, що 15.09.2014 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір №01 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «МСА», предметом якого є частка у Статутному капіталі ТОВ «МСА» у розмірі 800000 грн., що становить 50% Статутного капіталу Товариства, яку продавець передає у власність покупця, а покупець приймає її і зобов'язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.3.4 Договору, загальний розмір частки яку продавець передає у власність покупця, а покупець приймає її і зобов'язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «МСА» складає 800000 грн., що становить 50% Статутного капіталу Товариства.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.09.2014 рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «МСА», оформленим протоколом Загальних зборів учасників №16 було прийнято рішення про передачу частки учасника (засновника) ТОВ «МСА» ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2014, у Статутному капіталі ТОВ «МСА», а саме частки яка становить 50% на користь ОСОБА_1. Та прийнято рішення про прийняття до складу учасників ТОВ «МСА» ОСОБА_1 у зв'язку з набуттям частки у статутному капіталі Товариства.

Також було прийнято рішення щодо затвердження нової редакції Статуту Товариства та надання інформації органам державної реєстрації щодо внесення змін в установчі документи Товариства відповідно до чинного законодавства.

Наразі, матеріали справи не містять доказів визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та рішення загальних зборів учасників товариства.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного рішення загальних зборів учасників ТОВ «МСА», 16.09.2014 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва було проведено реєстраційну дію №10741050018049920, якою було внесено ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «МСА».

В подальшому, позивачу стало відомо про відсутність останнього у складі засновників товариства, оскільки на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2015 у справі №826/18547/14 було скасовано реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10741050018049920 на підставі якого позивача було включено до складу учасників товариств. Вказаною постановою було встановлено, що документи подані державному реєстратору для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі, подано особою, яка не має відповідних повноважень, у зв'язку з чим і було скасовано відповідну реєстраційну дію.

Таким чином, за твердженнями позивача, станом на день подання розглядуваного позову, позивач є власником частки в статутному капіталі відповідача у розмірі 800000 грн., що становить 50% статутного капіталу ТОВ «МСА», але відповідачем не внесено відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо складу учасників товариства.

Право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 Цивільного кодексу України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю.

Право участі у ТОВ або ТДВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається.

Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства (п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).

Відповідно до положень ч.1 ст.80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст.83 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств та в інших формах, встановлених законом.

Положеннями ч.2 ст.83 Цивільного кодексу України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві; товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Згідно з ч.1 ст.58 Закону, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Положеннями ст.ст. 41, 59 Закону встановлено, що до компетенції загальних зборів належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства та виключення учасника з товариства.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про господарські товариства», товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що наразі позивач просить суд відновити юридичне становище ОСОБА_1 як учасника ТОВ «МСА» станом на дату здійснення реєстраційної дії №10741050018049920 з часткою у розмірі 50% статутного капіталу та зобов'язати державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити реєстрацію відомостей про ТОВ «МСА», що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, пов'язаних із включенням до складу учасників ТОВ «МСА» ОСОБА_1.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем заявлено вимогу до ТОВ «МСА» про відновлення юридичного становища ОСОБА_1 як учасника ТОВ «МСА» станом на дату здійснення реєстраційної дії №10741050018049920 з часткою у розмірі 50% статутного капіталу та як похідну вимогу -зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії. При цьому задоволення вимоги до ТОВ «МСА» про відновлення юридичного становища позивача не спричинить обов'язкових юридичних наслідків для ТОВ «МСА», зокрема щодо внесення змін до Реєстру.

В той же час, матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача саме Відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, оскільки обов'язок щодо повідомлення державного реєстратора про внесення відповідних змін у реєстр у зв'язку зі зміною складу учасників товариства покладається законом саме на товариство, відповідно, без такого звернення у державного реєстратора відсутні підстави для реєстрації змін у Реєстрі до інформації про товариство.

За таких обставин, у зв'язку з обранням позивачем неналежного способу захисту своїх прав тавідсутності факту порушення Відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Суд зазначає, що у даному випадку позивач не позбавлений права звернутись у встановленому порядку до суду із позовом про зобов'язання ТОВ «МСА» внести зміни до установчих документів товариства та провести державну реєстрацію таких змін у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 12.12.2017

Суддя Я.В. Маринченко