АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 756/8010/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Васалатій К.А.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/11802/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Субчак Ю.Р.

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся із позовом до Оболонського районного суду м. Києва до ОСОБА_4, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 21686 грн 34 к., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 2253 грн 63 к., заборгованості по відсоткам у розмірі 14923 грн 84 к., пені та комісії у розмірі 4508 грн 87 к.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що між сторонами укладено договір №б/н від 01 червня 2011 року, відповідно до умов, якого відповідач отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку та мала за користування грошовими коштами сплатити відсотки. Проте відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 в інтересах ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в повному обсязі.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду справи. Зокрема зазначає, що позивач у своїй заяві підтвердив свою згоду на те, що він попередньо ознайомлений з умовами надання споживчого кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника відповідача надійшла заява з проханням розглядати справу у його відсутність. Тому, відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності представника позивача.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено своїх вимог та не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2011 року ОСОБА_4 підписала анкету- заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ на отримала кредитних коштів від ПАТ КБ «Приватбанк», з бажаною сумою 4500 грн 00 к., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, на строк 12 місяців по 14 червня 2007 року включно.

26 травня 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» відкрило на ім'я ОСОБА_4 картковий рахунок № НОМЕР_2 та встановлено кредитний ліміт у сумі 300 грн. Цього ж дня кредитний ліміт було змінено на 7200 грн.

При цьому, як встановлено судом кредитний ліміт неодноразово змінювався і на день звернення позивача з позовом до суду становив 2360 грн.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Як вбачається із анкети-заяви, що ОСОБА_4 надала згоду про те, що заява разом із пам'яткою клієнта, умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи складають між позичальником та банком є договором про надання банківських послуг.

Зі змісту заяви позичальника від 01 червня 2011 року також вбачається, ОСОБА_4 ознайомлена та погоджується із умовами і правилами надання банківських послуг, а також з тарифами банку, які були надані позичальнику у письмовій формі.

Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку ОСОБА_4 банк виконав свої зобов'язання та надав ОСОБА_4 грошові кошти, проте відповідач свої зобов'язання перед ПАТ КБ «ПриватБанк» належним чином не виконувала, у зв'язку з чим винила заборгованість у сумі 21686 грн 34 к. , яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 2253 грн 63 к., заборгованості по відсоткам у розмірі 14923 грн 84 к., пені та комісії у розмірі 4508 грн 87 к.

Матеріали справи не містять доказів оспорення відповідачем факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

У відповідності з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_4 не виконала своїх зобов'язань перед позивачем, внаслідок чого станом на 30 квітня 2016 року утворилась заборгованість у сумі 21686 грн 34 к. Даний розрахунок узгоджується із матеріалами справи та не викликає сумнівів у колегії суддів, оскільки відповідачем не спростований.

Наведене свідчить про неналежне виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків за договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає з неї стягненню.

В силу п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. А згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто упродовж дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Чинне цивільне законодавство передбачає два види позовної давності - загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність установлюється законом для окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - п. 1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Частиною 3 статті 267 ЦК України визначено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Таким чином, позовна давність, як загальна, так і спеціальна є диспозитивною, а не імперативною в застосуванні.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи письмового виступу у судових дебатах представником відповідача заявлено про застосування судом строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 отримала кредитні кошти 26 травня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 періодично сплачувала заборгованість по кредиту, та останній платіж датований 20 вересня 2013 року. Тому колегія суддів вважає, що дані квитанції свідчать про визнання відповідачем ОСОБА_4 свого боргу.

Зважаючи на те, що позивач звернувся із даним позовом до суду 21 червня 2016 року позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредитку та відсоткам за користування кредитом підлягають стягненню з ОСОБА_4

Щодо вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_4 пені, то ця заборгованість підлягає стягненню в межах одного року.

Враховуючи викладене, Оболонського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме з ОСОБА_4 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 19786 грн 34 к., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі - 2253 грн 63 к., заборгованості по відсоткам у розмірі 14923 грн 84 к., пені та комісії у розмірі 3008 грн 87 к. (4508 грн 87 к - 1500 грн)

Також, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір у сумі 1252 грн 60 к. та 1377 грн 86 к. за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по відсоткам у розмірі 19786 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 34 к.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати 1252 грн 60 к. та 1377 грн 86 к. за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: