Судове рішення #6839141

Справа № 1-77/2009 р   .  

В И Р О К  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  


22 жовтня 2009 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:  

головуючого – судді Гнипа О. І.,  

при секретарі Бородіній В. В.,  

за участю:  

прокурора Кондратенко В. М.,  

потерпілої ОСОБА_1,  

захисника ОСОБА_2,  

підсудного ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області кримінальну справу за обвинуваченням  

ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засуджуваного:  

1). 06 березня 2001 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 140, ст. ст. 44, 45 Кримінального кодексу України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки без конфіскації майна з умовним незастосуванням покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік без сплати штрафу;  

2). 30 квітня 2002 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 та ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці, 16 січня 2004 року звільненого з кримінально-виконавчої установи за постановою Первомайського міського суду Харківської області від 08 січня 2004 року за ст. 107 Кримінального кодексу України умовно-достроково на невідбутий строк 10 (десять) місяців 08 (вісім) днів;  

3). 08 лютого 2006 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, звільнений з кримінально-виконавчої установи 15 листопада 2008 року по відбуттю строку покарання;  

4). 05 серпня 2009 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 10 (десять) місяців 08 (вісім) днів,  

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України,-  


В С Т А Н О В И В:  


  31 липня 2009 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно таємно шляхом недозволеного входу через відкриті двері проник до квартири АДРЕСА_1, що належить потерпілій ОСОБА_1, у якій заволодів грошима в сумі 55 (п'ятдесят п'ять) гривень та 2 (два) долари США. Після цього в квартирі ОСОБА_3 був помічений потерпілою ОСОБА_1, яка криком наказала ОСОБА_3 залишатися там, але, незважаючи на такі вимоги потерпілої, ОСОБА_3 через вікно відкрито покинув приміщення квартири і зник з місця події. В результаті такого діяння ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальних збитків на суму 70 (сімдесят) гривень 38 копійок.  

  У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав про те, що дійсно 31 липня 2009 року близько 16 години 00 хвилин він через відкриті двері проник до квартири потерпілої ОСОБА_1 по вулиці Першотравневій в місті Семенівка Чернігівської області, у якій виявив гроші, котрі вирішив викрасти. Згодом почув крики потерпілої, яка знаходилася на подвір'ї, про те, щоб він залишався на місці, але він, щоб не зустрічатися з потерпілою, забравши перед цим з собою виявлені гроші, виліз з приміщення квартири через вікно ванної кімнати на подвір'я, переліз через огорожу до сусіднього домоволодіння і через калитку вийшов на вулицю Першотравневу. Потерпіла ОСОБА_1 у цей час кричала йому, щоб він повернувся, однак він не збирався це робити і пішов далі по вказаній вулиці. Невдовзі пішов на автостанцію, де його затримали працівники міліції. З сумою та видами викраденого, які поставлені йому до вини органом досудового слідства, він повністю згоден.  

  Крім зізнавальних показань підсудного, його вина доведена показаннями потерпілої та свідка.  

  Допитана як потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні показала про те, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. 31 липня 2009 року близько 16 години 00 хвилин вона знаходилася вдома і вийшла з квартири на подвір'я. Вхідні двері квартири не замикала. Коли знаходилася на подвір'ї, то почула в квартирі підозрілий шум. Вона пішла до будівлі подивитися що це за шум і у цей час побачила у вікні ванної кімнати незнайомого на той час їй хлопця, який дивився на неї. Вона одразу подумала, що той хлопець міг щось викрасти з її квартири, а тому вона крикнула, щоб той хлопець стояв на місці, а сама побігла до вхідних дверей квартири. По дорозі до вхідних дверей почула, що хлопець вистрибнув з вікна ванної кімнати на подвір'я. Вона побігла назад до вікна і побачила, що хлопець вже перестрибнув через огорожу на сусідське подвір'я, а звідти через калитку вийшов на вулицю. Увесь цей час вона кричала хлопцю про те щоб він зупинився, проте останній не зупинявся і пішов швидкою ходою по вулиці Першотравневій. Вона продовжила його переслідування, але марно. Хлопець втік. Незабаром від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вона дізналася, що хлопець, який щойно незаконно перебував у її квартирі, є ОСОБА_3. Потім вона повернулася до своєї квартири і виявила, що ОСОБА_3 заволодів її грошима в сумі 55 гривень та 2 доларами США.  

  Допитана як свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала про те, що вона проживає ІНФОРМАЦІЯ_6. 31 липня 2009 року близько 16 години 00 хвилин до неї на подвір'я зайшла ОСОБА_1 та запитала чи не заходив до неї на подвір'я хлопець зі світлим волоссям. Вона відповіла, що не бачила. ОСОБА_1 повідомила, що цей хлопець у неї щось викрав з будинку, і пішла. Після цього вона пішла за сусідський нежилий будинок подивитися що відбувається і зіткнулася з ОСОБА_3, котрий перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 вона знає особисто через те, що він був однокласником її сина ОСОБА_5. Вона поцікавилася у ОСОБА_3 що він тут робить, але той зробив вигляд що нічого не знає і пішов.  

  Крім показань потерпілої та свідка, вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться:  

даними протоколу огляду домоволодіння де мешкає ОСОБА_1, яке  розташоване по вулиці Першотравневій, 1, в місті Семенівка Чернігівської області, що складається з п'яти квартир (а.с. 5-7);  

даними протоколу огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 175 від 31 липня 2009 року, згідно якого за результатами огляду ОСОБА_3 31 липня 2009 року о 17 годині 00 хвилин лікарем зроблені висновки про те, що у ОСОБА_3 мали місце клінічні ознаки алкогольного сп'яніння (а.с. 9);  

даними протоколу огляду виявлення та вилучення, відповідно до якого у ОСОБА_3 31 липня 2009 року були виявлені та вилучені в тому числі грошові купюри (а.с. 14);  

даними протоколу огляду вилученого у ОСОБА_3, в тому числі грошових купюр (а.с. 47);  

речовими доказами, якими у справі визнані гроші в сумі 61 гривня банкнотами номіналом дві по 20 гривень, дві по 5 гривень, чотири по 2 гривні та три по 1 гривні та квитанція на отримання грошей в Ощадбанку від 31 липня 2009 року (а.с. 48).  

На підставі аналізу зібраних та досліджених у справі доказів та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 275 Кримінально-процесуального кодексу України, відповідно до якої розгляд справи провадиться тільки в межах пред’явленого обвинувачення, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена і його діяння правильно кваліфіковане органом досудового слідства за ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.  

Вбачаючи вірною кваліфікацію діяння підсудного за вищевказаною частиною статті кримінального закону як грабіж з відповідними кваліфікуючими ознаками, суд враховує те, що у ОСОБА_3 за зазначеним сформульованим обвинуваченням, визнаним судом доведеним, момент розпорядження грошима, якими підсудний заволодів у  квартирі потерпілої таємно, виник лише після того як він покинув квартиру потерплої внаслідок того, що його присутність у квартирі помітила сама потерпіла, і цю обставину підсудний не тільки усвідомлював, але й нехтував нею, виносячи гроші з квартири з собою через вікно вже відкрито.  

Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, раніше неодноразово засуджуваний, стан його здоров’я, який є задовільним, наявність відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України двох обставин, які пом’якшують покарання, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, присутність згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України однієї обставини, яка обтяжує покарання, зокрема, вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.  

За таких обставин суд приходить до висновку, що підсудному необхідно призначити покарання за даним вироком у виді позбавлення волі, на мінімальний строк, встановлений санкцією інкримінованої частини статті кримінального закону, оскільки виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства.  

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин до постановлення вироку Семенівським районним судом Чернігівської області від 05 серпня 2009 року, згідно якого він був засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців 08 днів, ОСОБА_3, з урахуванням обставин справи та на підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за цим вироком з покаранням, призначеним за попереднім вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2009 року, необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, яке має бути більшим, ніж найбільш суворе покарання, призначене за окремий злочин, що входить у таку сукупність.  

Початок строку відбування призначеного остаточно покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 слід рахувати з 22 жовтня 2009 року.  

Запобіжний захід підсудному слід залишити попередній – тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили в Новгород-Сіверській установі виконання покарань (№31) Управління ДДУПВП у Чернігівській області.  

Згідно вимог ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України ОСОБА_3 слід зарахувати у строк відбування остаточного покарання у виді позбавлення волі строк його тримання під вартою у даній справі за період з 31 липня 2009 року, тобто з моменту його затримання за підозрою у вчиненні злочину (протокол затримання на а.с. 15-16), по 22 жовтня 2009 року день за день.  

Оскільки підсудний ОСОБА_3 підлягає визнанню винним, з нього відповідно до положень ст. 93 Кримінально-процесуального кодексу України мають бути стягнені на користь держави судові витрати у справі в розмірі 283 гривні 95 копійок за проведення судово-дактилоскопічної експертизи, виходячи з даних розрахунку експерта (а.с. 40), який суд вважає вірним.  

Відповідно до правил ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України речові докази у справі: гроші в сумі 61 гривня банкнотами номіналом дві по 20 гривень, дві по 5 гривень, чотири по 2 гривні та три по 1 гривні, які віддані під зберігальну розписку законному володільцеві потерпілій ОСОБА_1 (а.с. 49), необхідно повернути ОСОБА_1; квитанцію на отримання грошей в Ощадбанку від 31 липня 2009 року, яка зберігається у матеріалах кримінальної справи, потрібно зберігати у матеріалах кримінальної справи.  

Цивільний позов у справі не пред’явлений.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,-  


З А С У Д И В :  


  ОСОБА_3   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.  

  На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та за попереднім вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2009 року, ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.  

  Початок строку відбування призначеного остаточно покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 рахувати з 22 жовтня 2009 року.  

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування призначеного остаточно покарання у виді позбавлення волі строк його тримання під вартою за період з 31 липня 2009 року по 22 жовтня 2009 року день за день.  

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній – тримання під вартою в Новгород-Сіверській установі виконання покарань (№31) Управління ДДУПВП у Чернігівській області до набрання вироком суду законної сили.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 283 (двісті вісімдесят три) гривні 95 копійок.  

Речові докази у справі:  

гроші в сумі 61 (шістдесят одна) гривня банкнотами номіналом дві по 20 (двадцять) гривень, дві по 5 (п'ять) гривень, чотири по 2 (дві) гривні та три по 1 (одній) гривні, які віддані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_1 – повернути ОСОБА_1;  

квитанцію на отримання грошей в Ощадбанку від 31 липня 2009 року, яка зберігається у матеріалах кримінальної справи, – зберігати у матеріалах кримінальної справи.  

Вирок може бути оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляції через Семенівський районний суд Чернігівської області.  


Суддя:                                     О. І. Гнип  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація