ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа 2-а 248\09
6 жовтня 2009 року. Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді КИСЕЛЬОВОЇ Т. М., при секретарі - ТКАЧЕНКО В. Б., представника відповідача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шполі Черкаської області адміністративну справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду в Шполянському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 роки, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду в Шполянському
районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення
недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 роки. В позові вказала, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
вона є дитиною війни.
Згідно ст. 6 вказаного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна
допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але протягом 2006-2008 років така допомога не
виплачувалась. Таку невиплату щомісячної соціальної допомоги Управління Пенсійного фонду
України в Шполянському районі обґрунтовувало тим, що положеннями Законів України "Про
Державний бюджет на 2006 рік" та "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України
"Про соціальний захист дітей війни" було зупинено. Вважає, що такі дії Пенсійного Фонду України є
і протиправними та такими, що суперечать Конституції та Законам України, оскільки Рішенням
Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, вищезазначені положення Законів
України "Про Державний бюджет на 2006-2007 роки визнані неконституційними.
Про порушення своїх прав позивачка дізналася лише після висвітлення таких подій засобами масової інформації у листопаді 2007 року.
Просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та з урахуванням розмірів мінімальної пенсії за віком, що існували протягом 2006-2008 років, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стягнути з відповідача на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу у вигляді підвищення до пенсії за 2006 - 2008 роки в сумі 4472,20 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що протягом 2006-2008 років щомісячне підвищення до пенсії дітям війни Управлінням Пенсійного фонду України в Шполянському районі не нараховувалось і не виплачувалось на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Вважає, що підстав для поновлення пропущеного позивачем строку для звернення до суду за захистом своїх прав немає та просить відмовити в задоволенні її позову.
З 1 січня 2008 року дітям війни виплачується надбавка до пенсії в розмірі 10%, що передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року, позивачка ОСОБА_2 має статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення №121892 від 03 лютого 1995 року з відміткою «Дитина війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року
дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2006-2007 роках Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі не виплачувало позивачеві, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В своїх діях посилається на Закони України «Про державний бюджет України» відповідних років, якими дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, з 01 січня 2008 року така надбавка ввиплачуєтья в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком.
Суд не погоджується з таким посиланням представника відповідача, оскільки, зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу України вбачається, що Закон про державний бюджет України, як правовий акт чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.
Метою і особливістю Законів про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.
При прийнятті Законів про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень, оскільки предмет Закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному Кодексі, тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій та гарантій, передбачених іншими Законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) зазначене вище положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України, є неконституційним.
Таким чином, судом встановлено, що особи, які мають статус дітей війни, мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначаючи суму заборгованості, Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі, суд виходить з положень ч. З ст. 99 КАС України, яка передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, а строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, судовому захисту, на підставі ст. 257 ЦК України, підлягають права позивача на отримання щомісячної грошової допомоги за 2006-2008 роки.
При цьому суд враховує положення абзацу 8 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року, оскільки виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Абзацом 1 ч. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частина 3 цієї ж статті встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи викладене, суд вважає доводи представника відповідача про те, що порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не може застосовуватися до визначення
розміру підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", безпідставними, оскільки пенсію позивачу вже призначено згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а ст. 6 передбачає не призначення нової, а підвищення раніше призначеної пенсії. З викладеного слідує, що абзац 1 ч. 1 ст. 28 та ч. З ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не конкурують між собою * і для визначення підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має застосовуватися абзац 1 ч. 1 ст. 28 цього Закону.
Тому суд рахує можливим зобов»язати відповідача управління Пенсійного фонду України у Шполянському районі нарахувати та виплатити позивачу надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 9 липня 2007 року відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни», в решті позову необхідно відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколи до неї і практику Європейського Суду - як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах . суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права". Розглядаючи борги у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке не обмежене лише власністю на фізичні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатися як "майнові , права" і, таким чином, як "власність".
! Виходячи з цього, при розгляді справи "Кепко проти України" (заява .4263134/00) Європейський
суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам із державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство, однак, якщо чинне правове 4 положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду).
У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлено надбавки з бюджету і які є діючими, та Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, мають приюдиційну силу.
Крім того, суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення суду).
Виходячи з наведеного, відмова відповідача здійснити підвищення до пенсії позивача відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є незаконною, а вимоги останнього такими, що підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає судовий збір в сумі 51 грн.
На підставі викладеного, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі N 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), ст. 257 ЦК України, ст.. ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кепко проти України», керуючись ст., ст. 9-12, 15, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 поновити строк для звернення до адміністративного суду за захистом
прав, свобод та інтересів, пропущений нею з поважних причин.
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду в Шполянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 роки -І задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шполянському району Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 надбавку до пенсії як дитині війни, починаючи з 09 липня 2007 року відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області на користь ОСОБА_2 державне мито - 51 грн.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження до Шполянського районного і суду Черкаської області протягом 10 днів з моменту її проголошення та апеляційна скарга до ! Київського апеляційного адміністративного суду протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про її оскарження, у раз, подання цієї заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги на постанову, а у разі подання апеляційної скарги - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т. М. Кисельова