Справа № 2-161/2009 р   .  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  10 вересня 2009  року  Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:  

головуючого – судді Гнипа О. І.,  

при секретарях Бородіній В. В., Фільчаговій Г. В.,  

за участю:  

позивача ОСОБА_1,  

представника позивача ОСОБА_2,  

представника відповідача ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину щодо розпорядження спільною сумісною власністю недійсним, співвідповідач – ОСОБА_5,-  

В С Т А Н О В И В :  

  Позивач, ОСОБА_1, подала до Семенівського районного суду Чернігівської області позов до відповідача, ОСОБА_4, у якому просила: правочин щодо розпорядження спільною сумісною власністю, тобто автомобілем ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1, вчинений відповідачем щодо перереєстрації автомобіля на іншу особу, визнати недійсним; визнати автомобіль ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1, таким, що належить на праві спільної сумісної власності позивачу та відповідачу; припинити право спільної сумісної власності позивача та відповідача на автомобіль ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1; визнати право спільної часткової власності в ідеальних частках, тобто на 1/2 частку автомобіля ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1, за позивачем і на 1/2 частку вказаного автомобіля за відповідачем.  

  Ухвалою судді вищевказаний первісний позов залишався без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову шляхом подання до Семенівського районного суду Чернігівської області виправленого позову через те, що з первісного позову не вбачалося в чому саме полягає предмет позовної вимоги стосовно визнання недійсним правочину (матеріальний зміст цієї позовної вимоги), зокрема, позивачем не було вказано який саме правочин слід, на її думку, визнати недійсним, де укладений цей правочин, чи посвідчений він відповідними органами, між якими сторонами укладений правочин, на яку суму тощо.  

  Позивачем ОСОБА_1 відповідно до вищеназваної ухвали судді у межах строку для усунення недоліків первісного позову до Семенівського районного суду Чернігівської області був поданий виправлений позов до відповідача, ОСОБА_4, у якому позивач просила: договір дарування автомобіля ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 20000 гривень, укладений між відповідачем та його батьком ОСОБА_5 в лютому 2009 року, котрий посвідчений нотаріально приватним нотаріусом міста Мена Чернігівської області ОСОБА_6, згідно якого ОСОБА_5 одержав вказаний автомобіль у приватну власність, визнати недійсним; визнати автомобіль ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1, таким, що належить на праві спільної сумісної власності позивачу та відповідачу; припинити право спільної сумісної власності позивача та відповідача на автомобіль ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1; визнати право спільної часткової власності в ідеальних частках, тобто на 1/2 частку автомобіля ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1, за позивачем і на 1/2 частку вказаного автомобіля за відповідачем. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 у виправленому позові зазначила про те, що вона разом з відповідачем зареєстрували шлюб 28 квітня 2001 року. Від шлюбу вони мають дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. У шлюбі вона та відповідач ОСОБА_4 за спільні кошти придбали автомобіль марки ВАЗ 2109 відповідно до біржового контракту купівлі-продажу транспортного засобу № БЦ 8020105М від 01 лютого 2008 року. Цей автомобіль ОСОБА_4 в Менському відділенні РЕР /підпорядкованому ВДАІ/ при УМВС України в Чернігівській області зареєстрував на своє ім'я з одержанням номерного знаку СВ9634АІ. Після сімейних негараздів у неї зіпсувалися стосунки з відповідачем, внаслідок чого вони вирішили поділити все спільне майно. Однак, в лютому 2009 року вона побачила, що належний їм автомобіль ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1, має вже інший номерний знак НОМЕР_2. З таким номерним знаком відповідач використовує автомобіль і на даний час, заявляючи, що автомобілем він керує за довіреністю. Позивач довідалася, що відповідач, не узгоджуючи з нею, зняв автомобіль з реєстрації у Менському відділенні РЕР, та самочинно, на підставі договору дарування, посвідченого нотаріально в лютому 2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_6, передав вказаний автомобіль у приватну власність своєму батьку ОСОБА_5, чим позбавив її права спільної сумісної власності на автомобіль.  

  На основі виправленого позову ухвалою судді відкрите провадження у даній цивільній справі.  

  У ході попереднього судового засідання ухвалами суду до участі у справі залучений співвідповідач ОСОБА_5 та витребувані з Менського відділення РЕР /підпорядкованого ВДАІ/ при УМВС України в Чернігівській області копії всіх документів щодо того за ким саме зареєстроване право власності на спірний автомобіль ВАЗ 2109.  

  До судового розгляду справи із зазначеного органу Державтоінспекції судом одержані копії документів, які свідчать про те, що зазначений автомобіль ВАЗ 2109 набутий співвідповідачем ОСОБА_5 у приватну власність на підставі письмового біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу від 06 лютого 2009 року, зареєстрованого на Українській товарній біржі в місті Мена Чернігівської області 06 лютого 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, котрий при укладенні договору діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, виданої нотаріусом Корюківського нотаріального округу.  

  Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги за виправленим позовом підтримали та пояснили про те, що позов, на їх думку, підлягає задоволенню.  

  Відповідач ОСОБА_4 та співвідповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, направили в судове засідання свого представника ОСОБА_3.  

  Представник відповідача та співвідповідача ОСОБА_9 у судовому засіданні позовні вимоги за виправленим позовом не визнав та пояснив про те, що для задоволення позову немає жодних правових підстав.  

  Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне у задоволенні всіх позовних вимог за виправленим позовом відмовити повністю за наступних обставин.  

  Всі без виключення позовні вимоги ОСОБА_1 тісно пов'язані між собою та базуються на визнанні недійсним договору дарування автомобіля ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 20000 гривень, який укладений між відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в лютому 2009 року, котрий посвідчений нотаріально приватним нотаріусом міста Мена Чернігівської області ОСОБА_6, згідно якого ОСОБА_5 одержав вказаний автомобіль у приватну власність.  

  Проте, за даними Менського відділення РЕР /підпорядкованого ВДАІ/ при УМВС України в Чернігівській області право приватної власності ОСОБА_5 на зазначений автомобіль зареєстроване на підставі письмового біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу від 06 лютого 2009 року, зареєстрованого на Українській товарній біржі в місті Мена Чернігівської області 06 лютого 2009 року.  

  Таким чином позивач за виправленим позовом, на основі якого відкрите провадження у даній цивільній справі, заявляє позовні вимоги, що зводяться до визнання недійсним договору, на якому не засноване право приватної власності ОСОБА_5 на автомобіль ВАЗ 2109, котрий підлягає залишенню в кінцевому підсумку, за переконаннями позивача, в спільній частковій власності позивача та відповідача з визначенням ідеальних часток в цьому майні кожного з подружжя разом з припиненням цивільних прав ОСОБА_5 стосовно автомобіля.  

  В силу вимог ч. 2 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України у даному разі позивач не вправі змінити позовні вимоги з визнання недійсним договору дарування автомобіля на визнання недійсним біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу, оскільки це потягне за собою одночасну зміну як підстав позову (обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги), так і його предмета (матеріального змісту позовних вимог), тобто виникнення нових позовних вимог, які можуть бути оформлені тільки новим позовом.  

  Отже, у позові у даній цивільній справі слід відмовити на підставі ст. 204 Цивільного кодексу України.  

  Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-  

В И Р І Ш И В :  

У позові     ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину щодо розпорядження спільною сумісною власністю недійсним, співвідповідач – ОСОБА_5, –  відмовити повністю.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя:                                 О. І. Гнип