АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4911/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.

Провадження № 22-ц/789/1372/17 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,

з участю секретаря Бріль В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 14 липня 2016 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 14 липня 2016 року заяву ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, про забезпечення позову задоволено:

накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яку придбала ОСОБА_1, згідно договору купівлі-продажу від 21 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 1993.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у забезпеченні позову, посилаючись на те, що вона є добросовісним набувачем квартири і позивач з позовом до неї про витребування майна із незаконного володіння не звертався. Вважає, що суд не з’ясував фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які саме правовідносини випливають з встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тому допустився прийняття необґрунтованого та помилкового рішення щодо арешту мого майна.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 152 цього Кодексу позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої внучки ОСОБА_3 заявлено позов про визнання недійсним договору іпотеки від 11 грудня 2006 року, укладеного між ним разом з іншими співвласниками квартири та ПАТ “УкрСиббанк”, згідно якого в іпотеку передана квартира, що знаходиться в м.Тернопіль по вул. Миру, 3а/27; визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за вказаним договором іпотеки до ТОВ “Кей-Колект”; визнання дій ТОВ “Кей-Колект” та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на квартиру неправомірними, зобов’язання нотаріуса скасувати реєстрацію права власності ТОВ “Кей-Колект” на зазначену квартиру та поновлення запису про право власності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 на квартиру.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 30 травня 2016 року заборонено ОСОБА_7 та ОСОБА_6, ТОВ “Кей-Колект” здійснювати будь-які дії по відчуженню та державній реєстрації квартири “27 в будинку №3а по вул. Миру в м.Тернополі, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_6

21 червня 2016 року ТОВ “Кей-Колект” відчужило спірну квартиру, яку за договором купівлі-продажу придбала ОСОБА_1

ОСОБА_2, посилаючись на те, що квартира була відчужена під час існування заборони на її відчуження, доповнив позовні вимоги та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ТОВ “Кей-Колект” та ОСОБА_1

У заяві про забезпечення позову зазначав, що подальше неодноразове відчуження квартири призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення його позову

Враховуючи обсяг позовних вимог та обставини справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Та обставина, що позивач не звертався з позовом до ОСОБА_1 про витребування квартири з незаконного володіння, а звернувся з позовом, вимогами якого, серед іншого, було визнання недійсним договору купівлі-продажу цієї квартири, не може бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки позивачем оскаржується правомірність вибуття квартири з його власності.

Інших підстав незаконності ухвали суду апелянтом не наведено.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 304, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 14 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8