ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017Справа №910/20517/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/20517/16

за позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1) Київської обласної державної адміністрації

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна

компанія"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Служби автомобільних доріг у Київській області;

2) Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор)

про визнання недійсним розпорядження та договору оренди землі

Представники сторін:

від прокуратури: Кулішенко О.Ю., посвідчення № 034764 від 05.08.2015р.;

від відповідача-1: Дячук М.М., довіреність № 21-К від 16.05.2017р.;

від відповідача-2: Бондарчук О.В., довіреність № 59/12/17 від 06.12.2017р.;

Бондар І.С., довіреність № 58/12/17 від 06.12.2017р.;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: Дуфінець М.М., довіреність № 458/1/10-13 від 06.03.2017р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Броварської місцевої прокуратури (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Київської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач-1), 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" (надалі - відповідач-2) про визнання недійсним розпорядження та договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядження та договір є незаконними, оскільки на земельну ділянку, яка передана у постійне користування Службі автомобільних доріг у Київській області (кадастровий номер 3221284000:04:013:0080) частково накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3221284000:03:001:0002 площею 1,7100 га, при цьому третя особа-1 не подавала заяву про припинення постійного користування в частині площі накладення на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Службу автомобільних доріг у Київській області (надалі - третя особа).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2017р. в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017р., вказане рішення суду скасовано, та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" задоволено частково. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017р. у справі №910/20517/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату суду № 05-23/2325 від 09.08.2017р., призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу №910/20517/16 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2017р. справу № 910/20517/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.09.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2017р. розгляд справи №910/20517/16 відкладено на 05.10.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2017р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, відповідно до ст.69 ГПК України, та відкладено розгляд справи на 19.10.2017р., у зв'язку із неявкою представників відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017р. розгляд справи відкладено на 02.11.2017р., у зв'язку із нез'явленням представника третьої особи та необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) та відкладено розгляд справи на 28.11.2017р.

22.11.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника третьої особи - Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор), надійшли пояснення по справі, в яких зазначається про те, що відповідачами порушено права Служби автомобільних доріг у Київській області щодо користування спірною земельною ділянкою, а також є безпідставними твердження відповідача-2 щодо наявності у Служби автомобільних доріг у Київській області повноважень погоджувати без дозволу органу управління - Укравтодору, передачі земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні.

28.11.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2017р. розгляд справи відкладено на 07.12.2017р.

Представник прокуратури в судовому засіданні 07.12.2017р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Представники відповідача-2 в засіданні суду надали пояснення по справі та заперечили щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи-2 підтримав позицію прокурора.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, про причин неявки господарський суд не повідомив.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника третьої особи-1 суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від третьої особи-1 не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника третьої особи-1, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням №221 від 18.03.2010р. Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для розміщення придорожнього автомобільного комплексу в адмінмежах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області за межами населеного пункту та надано в оренду вказану земельну ділянку площею 2, 4000 га вздовж автомобільної дороги Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 25+820 (праворуч) в адмінмежах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

Вказаним розпорядженням доручено Броварській районній державній адміністрації укласти та підписати від імені Київської обласної державної адміністрації договір оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія".

25.03.2015р. між Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого орендодавець згідно з розпорядженням №221 від 18.03.2010р. Київської обласної державної адміністрації надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,4000 га для будівництва автозаправочного комплексу, станції технічного обслуговування, TIR-кемпінгу з готельним комплексом, авто мийки, складських приміщень вздовж автомобільної дороги Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 25+820, за адресою: Київська область, Броварський район, на території Княжицької сільської ради. Кадастровий номер земельної ділянки 3221284000:03:001:0002.

За умовами п.2 вказаного правочину в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4000 га для будівництва автозаправочного комплексу, станції технічного обслуговування, TIR-кемпінгу з готельним комплексом, авто мийки, складських приміщень вздовж автомобільної дороги Київ - Чернігів - Нові Яриловичі км 25+820, угіддя - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У п.5 договору від 25.03.2015р. вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки управління Держземагенства у Броварському районі Київської області становить 823680 грн.

Договір укладено строком на двадцять п'ять років Після закінчення строку дії цього договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору від 25.03.2015р.).

Згідно з п.п.9, 10 спірного договору оренди, орендна плата вноситься орендарем в національній валюті України у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 82368 грн. за рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця в сумі 82 368 грн. не пізніше тридцять першого грудня поточного року (п.11 договору від 25.03.2015р.).

У п.43 вказаного правочину зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, земельну ділянку з кадастровим номером 3221284000:03:001:0002 Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області було передано, а товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" прийнято у користування на підставі договору від 05.03.2015р., про що складено відповідний акт приймання-передачі.

Представленим до матеріалів справи витягом №41640163 від 03.08.2015р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяжень підтверджується, що право товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" на користування земельною ділянкою кадастровий номер №3221284000:03:001:0002 було зареєстровано землекористувачем 28.07.2015р.

Одночасно, розпорядженням №1351 від 09.10.2009р. Броварської районної державної адміністрації Київської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою та виготовлення державного акта на право постійного користування землею Службі Автомобільних доріг у Київській області в межах Княжицької сільської ради за межами населеного пункту" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі у постійне користування земельної ділянки Службі автомобільних доріг у Київській області під розміщення існуючої автомобільної дороги "Північно-східний обхід міста Києва" в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, розроблену товариством з обмеженою відповідальністю "Український центр реконструкції та розвитку". Вказаним розпорядженням вирішено виготовити державний акт на право постійного користування землею, на якій розташована автомобільна дорога "Північно-східний обхід міста Києва" в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області за межами населеного пункту площею 62,1112 га під дорогою. Після реєстрації та видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Київській області, Управлінню Держкомзему у Броварському районі Київської області внести зміни до земельно-кадастрової документації.

15.09.2010р. Службі автомобільних доріг у Київській області видано державний акт серії ЯЯ №153825 на право постійного користування земельною ділянкою площею 62, 1112 га, яка розташована у Київській області, Броварський район, Княжицька сільська рада, за межами населеного пункту з цільовим призначення під розрощення існуючої автомобільної дороги.

Державний акт серії ЯЯ №153825 від 15.09.2010р. зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №031094000001.

Відповідно до листа №01-01/390 від 11.05.2016р. Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" координати кутів повороту межі земельної ділянки з кадастровим номером №3221284000:04:013:0080, наданої Службі автомобільних доріг Київської області, накладені на наявні в архіві КДП "Київгеоінформатика" картографічні матеріали. На земельну ділянку Служби автомобільних доріг Київської області частково накладається, в тому числі, земельна ділянка з кадастровим номером №3221284000:03:001:0002 на 1,7100 га.

Вказане, на думку прокурора, свідчать про те, що розпорядження, яким земельну ділянку №3221284000:03:001:0002 було відведено у користування товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія", та договір оренди, укладений на підставі означеного розпорядження є незаконними, оскільки Службою автомобільних доріг Київської області, як постійним користувачем земельної ділянки №3221284000:04:013:0080, заяви про припинення постійного користування в частині земельної ділянки в межах площі накладення не надавалось. Вказані обставини у сукупності і стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом про визнання недійсним розпорядження №221 від 18.03.2010р. Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія" та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером №3221284000:03:001:0002, укладеним 25.03.2015р. між Київською обласною державною адміністрацією в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія".

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином право на позов виникає у разі порушення або оспорювання особистих прав чи охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

В силу норм ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (ч.4).

У розумінні наведених норм процесуального законодавства та вказаного закону, прокурор є процесуальним позивачем у справі, тобто особою, яка ініціює порушення провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у тих випадках, коли це прямо дозволено законом.

Згідно з рішенням № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. Конституційного Суду України представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до рішення від 08.04.1999р. Конституційного Суду України у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, прокурор набуває статусу позивача у разі звернення прокурора в суд із позовом в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду.

Разом з тим, за загальними вимогами норм процесуального права, передбаченими статтями 32- 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Як вбачається із обставин справи, позов прокурором подано в інтересах держави без зазначення органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Так, посилаючись на ст. 188 Земельного кодексу України та ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», прокурор зазначив, що центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі є Державна інспекція сільського господарства України відповідно до указу Президента України від 13.04.2011р. №459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України».

При цьому, Броварська місцева прокуратура звернулась з даним позовом до суду в інтересах держави від свого імені, у зв'язку із тим, що Державна інспекція сільського господарства України як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах ліквідовано згідно абз. 7 п. 2 Постанови Кабінету міністрів України №442 від 10 вересня 2014 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Разом з цим, суд не погоджується з викладеною правовою позицією прокурора, з огляду на наступне.

Так, у позовній заяві конкретно не зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, тобто обставин, за яких прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про транспорт», землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із ЗК України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Відповідно до ст. 71 Земельного кодексу України до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливо-роздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і засадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу;

в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;

г) захисні насадження.

Як встановлено судом, Службі автомобільних доріг у Київській області належить право постійного користування землею, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ № 153825, виданим 15.09.2015р., відповідно до розпорядження Броварської районної адміністрації №1351 від 09.10.2009р., зокрема, земельною ділянкою загальною площею 62,1112 га для розміщення автомобільної дороги регіонального значення Р-28 Північно-Східний обхід м. Києва в межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

З викладеного вбачається, що будь-які дії вчинені відносно земельної ділянки загальною площею 62,1112 га для розміщення автомобільної дороги регіонального значення Р-28 Північно-Східний обхід м. Києва в межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, яка відноситься до земель дорожнього господарства, впливають на права та інтереси Служби автомобільних доріг у Київській області.

У позовній заяві Броварська місцева прокуратура стверджує, що передача в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3221284000:03:001:002, що на 1,7100 га накладається на земельну ділянку, надану у постійне користування Служби автомобільних доріг у Київській області, унеможливлює належне виконання останньою покладених на неї завдань, що являє собою порушення інтересів держави

Зазначені права та інтереси Броварська місцева прокуратура вважає порушеними спірним розпорядженням №221 від 18.03.2010р. Київської обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Броварська транспортна компанія".

Отже, Служба автомобільних доріг є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 62,1112 га для розміщення автомобільної дороги регіонального значення Р-28 Північно-Східний обхід м. Києва в межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

Служба автомобільних доріг у Київській області є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яка у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами профільного міністерства, нормативно-правовими актами Укравтодору, рішеннями органів місцевого самоврядування, прийнятими в межах їх компетенції, а також Положенням про Службу автомобільних доріг у Київській області (далі - Положення).

Служба автомобільних доріг у Київській області є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (п. 1.3. Положення).

Відповідно до п. 3.1. Положення Служба автомобільних доріг у Київській області має право, зокрема, представляти і захищати свої інтереси у державних, громадських, кооперативних, підприємницьких та інших органах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставне у розумінні ст.29 Господарського процесуального кодексу України набуття прокурором статусу позивача в розглядуваній справі в межах правовідносин, які безпосередньо передбачають участь Служби автомобільних доріг у Київській області у такій якості.

Тобто, Броварська місцева прокуратура є неналежним позивачем у даній справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, враховуючи, що в даному випадку відсутні підстави для застосування ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у розумінні п.2 постанови №7 від 23.03.2012р. пленуму Вищого господарського суду України, виходячи з того, що у розглядуваному випадку орган державної влади не був визначений прокурором невірно, останній безпідставно зазначив, що орган, який може вважатися належним позивачем ліквідовано.

При цьому, залучення в якості позивачів будь-яких юридичних осіб нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позов Броварської місцевої прокуратури підлягає залишенню без задоволення.

Крім того, на правильність застосування у спірних правовідносинах положень щодо строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачами, впливає особа позивача, яка довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В силу норм ст. 256 Цивільного кодексу України вказаного нормативно-правового акту позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Як визначено у ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а за частинами четвертою та п'ятою ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто, наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Отже, вирішуючи спір, суд повинен встановити момент початку перебігу позовної давності, оскільки від нього залежить правильність обчислення позовної давності і можливість захисту порушеного права.

Разом з цим, згідно з п. 2.2 постанови № 10 від 29.05.2013р. пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, у зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, заява про застосування позовної давності залишається судом без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.12.2017р.

СуддяА.І. Привалов