Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2014 Справа №607/15072/13-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого-судді Дуди О.О.

з участю секретаря Добрянської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь Окоп Васильовича 781330 гривень компенсації вартості ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт по облаштуванню частини приміщень незавершеного будівництвом будинку по вул. Волинська, 17 у с. Підгородне Тернопільського району, виділеного в натурі ОСОБА_2 за рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 17.07.2012 року.

В обґрунтування вимог посилається на наступне:

17 липня 2012 року по справі №1990/22-ц-756/2012 Апеляційним судом Тернопільської області було прийнято рішення, яким, зокрема, виділено ОСОБА_3 ряд приміщень в незавершеному будівництвом будинку по вул. Волинська, 17 у с. Підгородне Тернопільського району.

Вказаний поділ майна проведено на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи №1396 від 07.12.04.

Разом з тим, за період з моменту проведення зазначеної експертизи та до моменту ухвалення обумовленого рішення позивачем було здійснено ремонтно-будівельні та оздоблювальні роботи обумовленого незавершеного будівництвом будинку, у тому числі, виділеного за рішенням суду на користь відповідача.

Згідно з висновком від 09.07.13, вартість проведених ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт, що була виділена відповідачу становить 781330 гривень.

Вказані ремонтно-будівельні та оздоблювальні роботи проводились позивачем правомірно і були необхідні для завершення будівництва відповідного об'єкту, оскільки позивач був одноосібним власником земельної ділянки, на якій розташовано незавершений будівництвом будинок, мав усі необхідні дозвільні документи для здійснення забудови та був замовником відповідного будівництва.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить задовольнити.

Відповідач у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечили та вказали, що позовні вимоги позивачем не доведено.

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 17.07.2012 року по справі апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третіх осіб - Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, Служби у справах дітей, Тернопільської районної державної адміністрації про визнання недійсною державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на 1/2 частини незавершеного будівництвом будинковолодіння, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, визнання недійсним договорів купівлі-продажу автомашин та поділ спільно нажитого майна подружжя рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 вересня 2009 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсною державної реєстрації права власності на незавершений будівництвом будинок та його поділ скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсною державну реєстрацію права власності за № 17405594 від 10 січня 2007 р. на незавершений будівництвом житловий будинок по вул. Волинській, 17 у с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області за ОСОБА_1 у частині реєстрації за ним 1/2 частини незавершеного будівництвом вказаного жилого  будинку.

Проведено поділ незавершеного будівництвом будинку по вул. Волинській у с. Підгороднє, згідно із варіантом № 1 звіту № 1396 судової будівельно-технічної експертизи від 7 грудня 2004 року.

Виділено ОСОБА_2 приміщення першого поверху: частину коридору 2-1 площею 14,4 кв.м вартістю 13 833 грн.; жилу кімнату 2-3 площею 19 кв.м вартістю 18 251 грн.; коридор 2-2 площею 2,3 кв.м вартістю 2 209 грн.; жилу кімнату 2-4 площею 14,5 кв.м вартістю 13 929 грн.; ванну 2-5 площею 5 кв.м вартістю 4 803 грн.; туалет 2-6 площею 1,2 кв.м вартістю 1 153 грн. та мансардний поверх: жилу кімнату 3-3 площею 45,1 кв.м вартістю 29 680 грн.; жилу кімнату 3-2 площею 43 кв.м вартістю 28 298 грн.; коридор 3-1 площею 31,9 кв.м вартістю 20 993 грн., всього на суму 133 157 грн.

Виділено ОСОБА_2 сходову клітину - вихід з першого поверху на мансардний поверх і половину коридору 2-1 площею 14,4 кв.м.

Залишено ОСОБА_1 приміщення цокольного поверху: гараж 1-1 площею 42,1 кв.м вартістю 29 335 грн.; коридор 1-2 площею 4,2 кв.м вартістю 2 926 грн.; кухню 1-3 площею 18,5 кв.м вартістю 12 891 грн.; коридор 1-4 площею 9,6 кв.м вартістю 6 689 грн.; кладову 1-5 площею 5,4 кв.м вартістю 3 763 грн.; спортзал 1-6 площею 44,1 кв.м вартістю 30 729 грн. та з першого поверху виділити: частину коридору 2-1 площею 13,6 кв.м вартістю 13 064 грн.; кухню 2-7 площею 14 кв.м вартістю 13 448 грн.; жилу кімнату 2-8 площею 42,1 кв.м вартістю 40 441 грн., а всього на суму 153 286 грн.

Зобов'язано ОСОБА_2 виконати вхід на перший поверх та встановити цегляну перетинку на першому поверсі у приміщенні 2-1 згідно першого варіанту поділу судової будівельно-технічної експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю часток при поділі будинку у розмірі 5 034 грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом будинковолодіння у с. Підгороднє по вул. Волинській, 17 Тернопільського району Тернопільської області відмовлено.

Рішенням встановлено, що будівельний НОМЕР_1 на вказаний будинок відповідач ОСОБА_1 одержав 26.04.1990 p. Будівництво будинку проводилося на земельній ділянці, наданій останньому в користування 126.03.1990 р. для будівництва індивідуального житлового будинку. Дозвіл на будівництво наданий 24.04.1990 p. Сторони з 11 серпня 1990 року по 8 жовтня 2003 року перебували в шлюбі і в с. Підгороднє, по вул. Волинській, 17І Тернопільського району збудували будинок, який ще незавершений будівництвом. В суді апеляційної інстанції сторони підтвердили, що до одруження ОСОБА_1 було вирито котлован під фундамент. Перебуваючи в шлюбі вони збудували будинок, обладнали в ньому цокольний та перший поверх і в 1995 році перейшли проживати в нього. Мансардний поверх був лише поштукатуреним (не було дверей та підлоги.). Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 зробив євроремонт всіх приміщень, зробив санвузол в цокольному поверсі, постелив ковролін в спортзалі, лінолеум в кладові дообладнав санвузол на першому поверсі та дообладнав мансардний поверх. Згідно звіту судової будівельно-технічної експертизи № 1396 від 1 грудня 2004 року стан готовності незавершеного будівництвом будинку становив 80 %. Експертом передбачено лише один варіант поділу незавершеного будівництвом будинку, який передбачає виділення одному співвласнику цокольного поверху та частину першого поверху, а другому співвласнику мансардний поверх та решту приміщень першого поверху. Даний варіант передбачає влаштування перестінки в коридорі 2-1 першого поверху та влаштування сходів на перший поверх. Колегія вважає, що проведені відповідачем оздоблювальні роботи та роботи на мансардному поверсі не дають підстав для зменшення частки позивачки; ОСОБА_2 у незавершеному будівництвом будинку, ОСОБА_1 вправі вимагати відшкодування вартості проведених робіт у приміщеннях, які виділяються позивачці.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно висновку ПП "Тернопільське експертно-консультаційне бюро" (сертифікат №12197/11 від 14.07.2011 року, виданий Фондом Державного майна України) від 09.07.2013 року про вартість проведених ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт по облаштуванню 1/2 частки незавершеного будівництвом житлового будинку, що була виділена ОСОБА_2 згідно варіанту 1 звіту судової будівельно-технічної експертизи від 07 грудня 2004 №1396, для передачі результатів оцінки до суду, була визначена вартість проведених за рахунок ОСОБА_1 ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт по облаштуванню 1/2 частки незавершеного будівництвом житлового будинку, що була виділена ОСОБА_2 згідно варіанту 1 звіту №1396 судової будівельно-технічної експертизи від 07 грудня 2004 року, для передачі результатів оцінки до суду. об'єктом оцінки були ремонтно-будівельні та оздоблювальні роботи у наступних приміщеннях: частина коридору 2-1 площею 14,4 м2, житлова кімната 2-3 площею 19 м2, коридор 2-2 площею 2,3 м2, житлова кімната 2-4 площею 14,5 м2, ванна 2-5 площею 5 м2, туалет 2-6 площею 1,2 м2, житлова кімната 3,3 площею 45,1 м2, житлова кімната 3,2 площею 43 м2, коридор 3-1 площею 31,9 м2, сходова клітка - вихід з першого поверху на мансардний поверх і частина коридору 2-1 площею. 14,4 м2. адреса об'єкта нерухомості: тернопільська обл., тернопільський р-н, с. підгородне, вул. волинська, 17. вартість ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт по облаштуванню 1/2 частки незавершеного будівництвом житлового будинку становить 781330грн.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відтак, встановлено, що позивачем після розірвання шлюбу із відповідачем та складання висновку експерта від 07.12.2004 року здійснено ремонтно-будівельні та оздоблювальні роботи по облаштуванню частини приміщень будинку по вул. Волинська, 17 у с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, які були виділені відповідачу згідно рішення апеляційного суду Тернопільської області від 17.07.2012 року.

Вартість цих робіт, у відповідності до висновку від 09.07.2013 року становить 781330грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в якості компенсації, позов слід задовольнити.

Суд критично оцінює заперечення відповідача проти позову, оскільки на їх підтвердження доказів суду не було представлено, та відзначає, що відповідачу було роз'яснено його право заявити клопотання про призначення судової експертизи з метою вирішення питань, що стосуються предмету спору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 57, 60, 63, 69, 70 СК України, ст.ст. 316, 375 ЦК України, ст.71 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 781330грн. як компенсацію вартості проведених ОСОБА_1 ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт по облаштуванню частини приміщень будинку по вул. Волинська, 17 у с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, які виділені ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3441грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Дуда О.О.