ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 грудня 2017 р. Справа № 903/909/16

за позовом фізичної особи-підприємця Дармовис Сергія Анатолійовича

до Городищенської сільської ради, Луцького району, Волинської області

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Луцької районної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради №7/2 від16.03.2017р.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: Дармовис О. Є.( дов. № НВТ148019 від 28.04.2016р.),

від відповідача: Соколюк С.В. - сільський голова, Мохнюк М.В. (дов. від 23.05.2016р.),

від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Боярчук В.А. - перший заступник голови райдержадміністрації (дов. №447/25/2-17 від 23.02.2017р.

В судовому засіданні взяли участь представник Головного управління Держгеокадастру у Волинської області Хитрик Н.В. (дов. № 0-3-0.6-8197/2-16 від 13.12.2016р.), представник Волинського обласного управління водних ресурсів Остромухов С.В. - начальник відділу водних ресурсів і моніторингу вод.

Суть спору: позивач в позовній заяві просись визнати протиправним та скасувати рішення Городищенської сільської ради від 16.03.2017р. №7/2 "Про розгляд клопотання Дармовиса С.А."

На обгрунтування позовної вимоги позивач посилається на те, що 16.03.2016р. Городищенською сільською радою, Луцького району прийнято рішення №7/2 "Про розгляд клопотання Дармовиса С.А.", яким сільська рада вирішила відмовити громадянину Дармовису С.А. у продовженні договору оренди водних об'єктів та земель водного фонду від 21.02.2006р. Позивач вважає вказане рішення протиправним, прийнятим всупереч норм чинного законодавства України та таким, що порушує його права і охоронювані законом інтереси.

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.12.2016р. позов фізичної особи-підприємця Дармовис С. А. було задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Городищенської сільської ради, Луцького району від 16.03.2016р. за № 7/2 "Про розгляд клопотання Дармовиса С.А."

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. рішення господарського суду Волинської області від 19.12.2016р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2017р. по справі №903/909/16 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. та рішення господарського суду Волинської області від 19.12.2016р.; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 08.08.2017р. (суддя Філатова С.Т.) прийнято справу до нового розгляду; відповідача зобов'язано подати суду докази на підтвердження включення земельної ділянки в межі населеного пункту села Городище та її правового статусу.

01.09.2017р. на виконання вимог ухвали суду відповідач подав копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 0722881700:01:001:1315 від 03.07.2017 року, копію витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць від 01.03.2017 року, копію опису меж села Городище, копію експлікації земель, які додатково включені в межі населених пунктів Городищенської сільської ради, копію експлікацій земель населених пунктів Городищенської сільської ради.

05.09.2017р. відповідач звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю направлення представника у зв'язку із сімейними обставинами.

Представник позивача звернувся з клопотанням про залучення до участі у розгляді справи посадових осіб управління Держгеокадастру у Луцькому районі для надання відповіді на питання: чи спірна земельна ділянка з кадастровим № 0722881700:04:000:0104 включена в межі населеного пункту села Городище, Луцького району; які документи підтверджують факт включення земельної ділянки в межі села Городище, Луцького району станом на 01.01.2013 року, місце розташування ділянки на даний момент, опис меж, який правовий статус цієї земельної ділянки тощо; який правовий статус земельної ділянки з кадастровим № 072281700:01:001:1315, її місцерозташування, опис меж тощо; чи було скасовано кадастровий № 0722881700:04:000:0104 земельної ділянки, дата такого скасування та причини такої дії; яка із вищевказаних земельних ділянок існує на даний час, який правовий статус цієї ділянки.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні посадової особи управління Держгеокадастру у Луцькому районі, керуючись приписами ст. 30 ГПК України, задовольнив його, оскільки пояснення представника Держгеокадастру у Луцькому районі необхідні для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин по справі з урахуванням вказівок ВГСУ.

Ухвалою суду від 05.09.2017р. розгляд справи відкладено згідно із ст. 77 ГПК України у зв'язку з неподанням витребуваних ухвалою суду доказів, подання додаткових доказів за відсутності представників сторін, задоволення клопотання про виклик в судове засідання представника управління Держгеокадастру у Луцькому районі, Волинської області; зобов'язано подати суду: позивача - письмові пояснення по суті поданих відповідачем нових доказів; відповідача - письмові пояснення щодо доданих нових доказів на підтвердження включення земельної ділянки в межі населеного пункту села Городище, правового статусу, зміни меж земельної ділянки; викликано в судове засідання уповноваженого представника управління Держгеокадастру у Луцькому районі, Волинської області (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 53) для дачі пояснень щодо земельної ділянки, кадастровий № 0722881700:04:000:0104, а саме: чи включена в межі населеного пункту села Городище, Луцького району; які документи підтверджують факт включення земельної ділянки в межі села Городище, Луцького району станом на 01.01.2013 року, місце розташування ділянки на даний момент, опис меж, який правовий статус цієї земельної ділянки тощо; який правовий статус земельної ділянки з кадастровим № 072281700:01:001:1315, її місцерозташування, опис меж тощо; чи було скасовано кадастровий № 0722881700:04:000:0104 земельної ділянки, дата такого скасування та причини такої дії; яка із вищевказаних земельних ділянок існує на даний час, який правовий статус цієї ділянки.

У судовому засіданні 26.09.2017р. представник позивача просила подане клопотання про колегіальний розгляд справи залишити без розгляду у зв'язку із поданням клопотання про спрямування матеріалів справи в слідчі органи.

Представник позивача звернулася до суду із клопотанням про надіслання матеріалів справи №903/909/16 до слідчих органів для проведення перевірки протиправних дій посадових осіб Управління Держгеокадастру (Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру) у Луцькому районі, Волинської області, пов'язаних із зміною кадастрового номера, та зупинення провадження у справі №903/909/16.

Представник відповідача позову не визнав; приєднав до матеріалів справи інформацію з Державного земельного кадастру від 01.03.2016р. за запитом Дармовис О.Є. із кадастровим номером спірної земельної ділянки 0722881700:01:001:1315, вказавши, що ця інформація надавалась на стадії прийняття рішення, що оскаржується.

Ухвалою суду від 26.09.2017р. (суддя Філатова С.Т.) розгляд справи № 903/909/16 було відкладено на 09.10.2017р., ухвалено викликати в судове засідання уповноваженого представника Головного управління Держгеокадастру у Волинської області (43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67) для дачі пояснень щодо земельної ділянки, кадастровий №0722881700:04:000:0104.

Відповідно до відомостей, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду", суддя Філатова С.Т. з 02.10.2017р. перебувала на лікарняному.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2017р. справу № 903/909/16 було розподілено судді Якушевій І.О.

Ухвалою суду від 09.10.2017р. справу № 903/906/16 суддею Якушевою І.О. прийнято до провадження.

09.10.2017р. позивач через канцелярію суду подав клопотання б/н від 09.10.2017р., в якому на підставі ст. 30 ГПК України просив залучити до участі у справі посадових осіб Волинського управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України.

09.10.2017р. позивач через канцелярію суду подав клопотання б/н від 09.10.2017р., в якому просив приєднати до матеріалів справи документи: лист-повідомлення Городищенської сільської ради щодо необхідності звернення в Городищенську сільську раду, лист Луцької РДА від 26.02.2017р. № 466/20/7-16, лист Волинського обласного управління водних ресурсів № 357/06/10-16 від 28.03.2016р., лист Держгеокадастру № Д-3166/0-0.21-2006/6-17 від 10.05.2017р., додаткову угоду від 01.11.2012р.

09.10.2017р. представник відповідача подав через канцелярію суду письмові пояснення б/н від 06.10.2017р., в яких в позові просить відмовити, посилаючись на таке:

- в матеріалах справи наявна копія рішення Волинської обласної ради № 8/30 від 27.12.2011 року "Про встановлення (зміну) меж населених пунктів", у відповідності до якого спірна земельна ділянка, раніше орендована позивачем, увійшла до меж села Городище.

Суд касаційної інстанції вказав, що у відповідності до ч. 4 ст. 173 ЗК України землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади.

У відповідності до правової позиції, викладеної в постанові ВСУ від 26.10.2016 року у справі № 6-805ЦСІ6, за положеннями п. а) ч. 2 ст. 83 ЗК України з дати затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) населеного пункту, земельна ділянка може перебувати у комунальній власності, тобто належати відповідній територіальній громаді.

Рішенням Волинської обласної ради № 8/30 від 27.12.2011 року "Про встановлення (зміну) меж населених пунктів" було затверджено відповідний проект землеустрою щодо встановлення зміни меж села Городище-2, а тому всі земельні ділянки в межах села перейшли з вказаного часу до комунальної власності.

У зв'язку з прийняттям вказаного рішення, до укладеного з ФОП Дармовисом С.А. договору оренди було внесено зміни шляхом укладення відповідної додаткової угоди від 07.12.2012 року, яка була зареєстрована в управлінні Держкомзему у Луцькому районі за № 072280004002436. Вказана додаткова угода також свідчить про те, що орендодавцем спірної земельної ділянки стала Городищенська сільська рада.

Посилання представника позивача на її нікчемність не заслуговують на увагу суду, оскільки вона не оспорена позивачем, не визнана недійсною в судовому порядку, а згідно довідки Управління Держгеокадастру у Луцькому районі зареєстрована у встановленому законом порядку та є чинною на даний час.

З моменту затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) населеного пункту с. Городище-2 (27.12.2011 року), а також з часу розмежування земель державної та комунальної власності відповідним законом (01.01.2013 року) відповідач - Городищенська сільська рада мав право приймати оскаржуване рішення, оскільки спірна земельна ділянка стала належати до об'єктів комунальної власності та ввійшла в межі населеного пункту с. Городище.

На підтвердження включення земельної ділянки в межі села Городище та її правового статусу на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі було надано документи, які також засвідчують правовий статус земельної як комунальної.

Щодо доводів представника позивача про присвоєння спірній земельній ділянці різних кадастрових номерів, то відомості про кадастровий номер земельної ділянки 0722681700:04:000:0104 є лише в копії проекту відведення спірної землі Дармовису С.А.

В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію будь- якої земельної ділянки за таким кадастровим номером відсутні.

В договорі оренди від 17.11.2005 року такий кадастровий номер не вказувався.

В цей же час, спірна земельна ділянка комунальної власності за кадастровим номером 0722881700:01:001:1315 зареєстрована за територіальною громадою с. Городище в особі Городищенської сільської ради на підставі інформаційної довідки, яка є офіційним документом.

Крім цього, різне тлумачення способу присвоєння кадастрових номерів одній і тій самій земельній ділянці площею 10,4373 га з цільовим призначенням "для рибгосподарських потреб", що раніше перебувала в оренді позивача, не впливає на суть спору про законність відмови позивачу у продовженні орендних відносин з сільською радою, яка прийняла це рішення на законних підставах.

В судовому засіданні 09.10.2017р. представник позивача позовні вимоги та клопотання б/н від 09.10.2017р. про залучення до участі у справі посадових осіб Волинського управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України підтримала; клопотання про надіслання матеріалів справи №903/909/16 до слідчих органів для проведення перевірки протиправних дій посадових осіб Управління Держгеокадастру (Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру) у Луцькому районі, Волинської області, пов'язаних із зміною кадастрового номера, та зупинення провадження у справі №903/909/16 просила залишити без розгляду.

Представник відповідача та представник третьої особи в судовому засіданні 09.10.2017р. позову не визнали.

В судовому засіданні 09.10.2017р. було заслухано усні пояснення представника Головного управління Держгеокадастру у Волинської області.

В судовому засіданні 09.10.2017р. було розглянуто та задоволено клопотання представника позивача б/н від 09.10.2017р. про виклик в судове засідання для дачі пояснень посадових осіб Волинського управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України.

У зв'язку із необхідністю виклику в судове засідання посадових осіб Волинського управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України та необхідністю витребування додаткових пояснень і доказів розгляд справи ухвалою суду від 09.10.2017р. було відкладено на 01.11.2017р.

30.10.2017р. Луцька районна державна адміністрація Волинської області через канцелярію суду подала пояснення № 2412/19/2-17 від 27.10.2017р. на виконання вимог ухвали суду від 09.10.2017р.

31.10.2017р. Головне управління Держгеокадастру у Волинській області через канцелярію суду подало на виконання ухвали суду від 09.10.2017р. пояснення № 9-3-0.62-7893/2-17 від 30.10.2017р.

01.11.2017р. позивач через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення від 01.11.2017р.

Згідно з довідною про неможливість проведення судового засідання від 01.11.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Якушевої І.О. на лікарняному судове засідання, що було призначено на 01.11.2017р. у справі №903/909/16 не відбулось.

Ухвалою суду від 23.11.2017р. розгляд справи призначено на 07.12.2017р.

14.11.2017р. Волинське обласне управління водних ресурсів через канцелярію суду подало письмові пояснення № 1321/06/02-17 від 08.11.2017р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, господарський суд

в с т а н о в и в:

27.09.2004 року розпорядженням Луцької РДА за № 195 "Про погодження надання в оренду водних об'єктів місцевого значення" гр. Дармовису С.А. погоджено надання в оренду водного об'єкта місцевого значення площею 10,4374га (в тому числі, 7,4174га водного плеса на території Городищенської сільської ради, орендна плата 100 грн. за один гектар в рік за водне плесо та 30 грн. за один гектар в рік за прибережну смугу), пунктом 2 цього розпорядження вирішено клопотати перед обласною радою про надання в оренду водного об'єкта місцевого значення.

Рішенням Волинської обласної ради за № 19/44 від 29.03.2005 "Про надання в оренду водних об'єктів місцевого значення" надано, в тому числі, гр. Дармовису С.А., в оренду водний об'єкт місцевого значення - ставок площею водного плеса 7,4174га, який знаходиться на території Городищенської сільської ради, Луцького району, за межами населеного пункту, пунктом 2 доручено голові Луцької РДА укласти договір оренди, зокрема, з гр.Дармовисом С.А.

Розпорядженням Луцької РДА за № 152/1.2. "Про погодження проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки гр.Дармовису С.А." від 28.11.2005 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду гр.Дармовису С.А. загальною площею 10,4374га для риборозведення на території Городищенської сільської ради за межами населених пунктів, пунктом 2 надано згоду на передачу в довгострокову оренду на десять років гр.Дармовису С.А. земельної ділянки водного фонду загальною площею 10,4374га, в т.ч. під водою - 7,4174га, прибережною смугою - 3,02 га для ведення рибного господарства із земель водного фонду на території Городищенської сільської ради.

17.11.2005 між гр.Дармовисом С.А. та Луцькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди водних об'єктів та земель водного фонду.

Згідно з п. 1.1. договору орендодавець надає орендареві в користування на умовах оренди для ведення рибного господарства земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Городищенської сільської ради, Луцького району (за межами населеного пункту), з прибережною смугою терміном на 10 років.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що орендар приймає в оренду на вказаний термін вищенаведену земельну ділянку водного фонду загальною площею 10,4374га, в т.ч., 7,4174га водного плеса, прибережну смугу площею 3,02га із земель водного фонду на території Городищенської сільської ради.

Відповідно до п. 8.5. договору оренди договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації у відповідності до чинного законодавства.

21.02.2006р. договір оренди зареєстрований Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Державного комітету України по земельних ресурсах за № 040607600011.

Розділом 6 договору передбачено, що зміни до умов договору здійснюються за взаємною згодою сторін ( п.6.1.); договір оренди може бути розірваний за взаємною згодою сторін (п.6.3.); на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду (п.6.4.).

Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012 року внесено зміни щодо орендної плати, а орендодавцем зазначено Городищенську сільську раду.

Ні договір оренди від 17.11.2005р., ні додаткова угода від 01.11.2012р. у встановленому законом порядку не розірвані, не визнані недійсними.

Аналіз змісту договору оренди від 17.11.2005р. дозволяє дійти висновку про те, що між сторонами у справі склалися правовідносини щодо оренди і водного об'єкта, і земельної ділянки.

Згідно з поясненнями представника Волинського обласного управління водних ресурсів на території Волинської області всі водотоки (річки, струмки, потічки, канали), ставки, водосховища та озера на них знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення. Водних об'єктів місцевого значення на території Волинської області немає.

16.02.2016р. позивач звернувся до відповідача - Городищенської сільської ради - з листом, у якому повідомив про свій намір продовжити оренду водних об'єктів та земель водного фонду від 17.11.2005р. та скористатися переважним правом на переукладення договору до закінчення терміну його дії.

16.03.2016р. Городищенська сільська рада у листі №4Д повідомила позивача про те, що розглянула на сьомій позачерговій сесії його звернення з висловленим наміром продовжити договір оренди водних об'єктів та земель водного фонду від 21.02.2006р. та рішенням №7/2 від 16.03.2016р. відмовила у продовженні договору та у переукладенні його на новий строк. Також зазначила, що у попередньому листі позивачу було пояснено причини припинення договору оренди, та надіслала два примірники акту прийому-передачі щодо повернення орендованої земельної ділянки для підпису.

Рішенням Городищенської сільської ради, Луцького району від 16.03.2016 року № 7/2 "Про розгляд клопотання гр.Дармовиса С.А." відмовлено гр.Дармовису С.А. у продовженні договору оренди водних об'єктів та земель водного фонду № 040607600011 від 21.02.2006р., зареєстрованого в Книзі державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок та у переукладенні його на новий строк.

Посилаючись на те, що рішення від 16.03.2016р. прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності Дармовис С.А. звернувся з позовом до суду.

Вимога позивача не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Статтею 393 Цивільного кодексу України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ч.4 ст.51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.

Згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно їх повноважень.

За положеннями частини першої статті 3 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

Частина друга статті 3 Водного кодексу України визначає, що до водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами.

Крім того, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню водного фонду.

Так, за положеннями статті 4 Водного кодексу України, статті 58 ЗК України до таких земель відносяться землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Крім того, за положеннями частини четвертої статті 88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Таким чином, землі зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами і іншими водними об'єктами та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Так, частиною першою статті 59 ЗК України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Водночас, відповідно до ст.79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (грунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватись у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади.

Статтею 46 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Порядок розробки проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень установлюється законодавством України.

За клопотанням відповідача ТзОВ «Горизонт» у 2011 році було розроблено проект із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населених пунктів села Городище, с.Григоровичі та с.Мартинівка, Городищенської сільської ради, Луцького району, Волинської області.

В проекті землеустрою міститься експлікація земель населених пунктів Городищенської сільської ради, з якої вбачається, що земельна ділянка, орендована позивачем, є додатково включеною.

Згідно з рішенням Волинської обласної ради від 27.12.2011р. за №8/30 "Про встановлення (зміну) меж населених пунктів" затверджено проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів, відповідно до якого в межі села Городище включено земельні ділянки площею 184,15га, в тому числі, й спірна земельна ділянка, яка була надана позивачу в оренду.

У відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 року у справі № 6-805цс16, за положеннями п. «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України з дати затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту, земельна ділянка може перебувати у комунальній власності, тобто належати відповідній територіальній громаді.

У відповідності до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012р. за №5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності", який набрав чинності із 01.01.2013р., з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності вважаються земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу (розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 173 Земельного кодексу України визначено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади.

За наведеними вище приписами законодавства право власності територіальної громади виникає на відповідні землі комунальної власності в силу їх територіального розташування в межах населеного пункту.

Також, відповідно до вищезазначеного Закону Земельний кодекс України доповнено статтею 148-1, у відповідності із п.2 якої у разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов'язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку що сільська, селищна, міська рада має повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які віднесено до земель комунальної власності та у межах населеного пункту ( села, селища, міста)

Межі населеного пункту встановлюються, змінюються відповідними компетентними органами у відповідності до положень земельного законодавства та законодавства про містобудівну діяльність, яке діяло на час утворення населеного пункту або зміни його меж.

З огляду на викладені обставини та норми законодавства, оскільки спірна земельна ділянка була включена в межі населеного пункту - села Городище, Луцького району, то вона набула статусу земельної ділянки комунальної форми власності.

За змістом статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої та другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Оскільки спірна земельна ділянка була включена в межі населеного пункту, Городищенська сільська рада мала право на прийняття рішення №7/2 від 16.03.2016р.

Щодо доводів представника позивача про присвоєння спірній земельній ділянці різних кадастрових номерів.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 0722881700:04:000:0104 відсутні.

Водночас, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна земельна ділянка площею 10,4373 га комунальної форми власності за кадастровим номером 0722881700:01:001:1315 зареєстрована 08.08.2016р. за територіальною громадою с. Городище в особі Городищенської сільської ради.

Як пояснила в судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, у Державному земельному кадастрі містяться відомості про земельну ділянку площею 10,4373 га для рибогосподарських потреб комунальної форми власності з кадастровим номером 0722881700:01:001:1315.

Разом з цим, ні в договорі оренди від 17.11.2005р., ні в додатковій угоді від 07.12.2012р., ні в рішенні сільської ради від 16.03.2016р. №7/2 не зазначено кадастрового номера земельної ділянки, переданої в оренду позивачу. Тому та обставина, що земельна ділянка площею 10,4374 га в різні проміжки часу мала різні кадастрові номери, не впливає на законність прийнятого відповідачем рішення.

Різні кадастрові номери в різні проміжки часу присвоювались одній і тій же земельній ділянці. Інша земельна ділянка площею 10,4374 га відповідачу не передавалась.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, в тому числі право оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону речові права на нерухоме майно, в тому числі право оренди, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

З 01.01.2013 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель комунальної та державної власності» землі комунальної та державної власності вважаються розмежованими.

Отже, місцевим органам влади (сільським, селищним, міським радам) необхідно зареєструвати за собою право власності на земельні ділянки в Державному реєстрі прав, а тоді тільки надавати їх у власність юридичним чи фізичним особам, або в оренду свої земельні ділянки.

Однак, рішенням №7/2 від 16.03.2016р. відповідач не надавав земельну ділянку ні у власність, ні у користування.

Тому доводи представника позивача про те, що позивач не мав права приймати рішення №7/2 від 16.03.2016р., оскільки на час його прийняття не було проведено державної реєстрації земельної ділянки, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Обгрунтовуючи позовну вимогу, позивач посилався також на те, що у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення про відмову Дармовису С.А. у продовженні договору оренди водних об'єктів та земель водного фонду від 21.02.2016р., оскільки жодних заперечень від орендодавця не надходило, а тому на підставі ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» договір слід вважати поновленим.

Для поновлення договору оренди землі відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом, 16.02.2016р. позивач звернувся до відповідача з листом, у якому повідомив про свій намір продовжити оренду водних об'єктів та земель водного фонду від 17.11.2005р. та скористатися переважним правом на переукладення договору до закінчення терміну його дії.

Листом №4Д від 16.03.2016р. Городищенська сільська рада повідомила позивача про те, що розглянула на сьомій позачерговій сесії його звернення з висловленим наміром продовжити договір оренди водних об'єктів та земель водного фонду від 21.02.2006р. та рішенням №7/2 від 16.03.2016р. відмовила у продовженні договору та у переукладенні його на новий строк. Також зазначила, що у попередньому листі позивачу було пояснено причини припинення договору оренди, та надіслала два примірники акту прийому-передачі щодо повернення орендованої земельної ділянки для підпису.

На підтвердження надіслання листа №4Д від 16.03.2016р. відповідач подав опис вкладення та рекомендоване повідомлення про вручення листа позивачу 23.03.2016р.

Згідно з довідкою Луцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області №743/9/03-18-13-04 від 02.03.2016р. Дармовис С.А. станом на 01.03.2016р. мав заборгованість з орендної плати в розмірі 767,02 грн.

Рішенням Городищенської сільської ради, Луцького району від 16.03.2016 року № 7/2 "Про розгляд клопотання гр.Дармовиса С.А." відмовлено Дармовису С.А. у продовженні договору оренди водних об'єктів та земель водного фонду № 040607600011 від 21.02.2006, зареєстрованого в Книзі державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, та у переукладенні його на новий строк.

За таких обставин, коли відповідач висловив заперечення щодо продовження договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору та враховуючи факт наявності заборгованості за оренду, у відповідача були правові підстави для прийняття рішення про відмову Дармовису С.А. у продовженні договору оренди.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. 2 постанови № 10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» з огляду на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги ст.ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПУ України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Правовідносини, які виникли у позивача за договором оренди водних об'єктів та земель водного фонду від 17.11.2005р., носять господарський характер, а тому спір підлягає розгляду господарським судом.

Керуючись ст. 393 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 19, 20, 58, 59, 60, 80, 83, 125, 173 Земельного кодексу УкрЗаїни, ст.ст. 3, 4, 51, 88 Водного кодексу України, ст. 46 Закону України «Про землеустрій», ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено: 12.12.2017р.

Суддя І. О. Якушева