ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а/2470/1479/11
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про скасування постанови , -
В С Т А Н О В И В :
В липні 2011 року управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради звернулось в суд з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови ВП №24434364 від 19.04.2011 року про накладення штрафу у розмірі 340 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року в задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено повністю. Відмовляючи повністю в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні постанови ВП №24434364 від 19.04.2011 року про накладення штрафу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно та своєчасно.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт посилаючись на неповне та неправильне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги, апелянт мотивує тим, що виплатити кошти згідно виконавчого листа №2-А-1064/2010 від 03.02.2011 року виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці без участі уповноважених органів державної влади (Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України) не можливо, а беручи до уваги те, що позивачем вжито всіх необхідних заходів щодо добровільного виконання судового рішення, а подальше виконання судового рішення не можливо виконати лише управлінням , законні підстави для виконання оскаржуваної постанови відсутні.
Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, до суду апеляційної інстанції не з'явились.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні – не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до частини 4 статті 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які підтверджується матеріалами справи, 03.02.2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист №2-А-1064/2010р. про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_2 за 2010 рік щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
15 лютого 2011 року на підставі вказаного виконавчого листа та заяви стягувача відкрито виконавче провадження ВП № 24434364 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення протягом семи днів з дня отримання постанови.
Виконавчий лист про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_2 за 2010 рік щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у встановлений державним виконавцем строк не було виконано.
19 квітня 2011 року державним виконавцем Рибак О.С. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області при примусовому виконанні виконавчого листа №2-А-1064 виданого 03.02.2011 року на управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у місті Чернівці за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк накладено штраф у розмірі 340 грн., відповідно до статтей 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності доводів викладених у позовній заяві щодо неправомірності накладення штрафу за невиконання рішення суду та відповідно відсутності підстав для визнання протиправними дій відповідача і скасування постанови ВП №24434364 від 19.04.2011 року про накладення штрафу, з таких підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Колегія суддів зазначає, що згідно пункту 38 рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі "Жовнер проти України" державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. Відповідно до пункту 29 рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006 року по справі "Васильєв проти України" виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.
Між тим, з матеріалів справи не вбачається, що неможливість виконання судового рішення підтверджується будь - якими доказами. Посилання позивача на неможливість виконання рішень суду у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів щодо реалізації виплати соціального забезпечення, колегія суддів вважає також необґрунтованими, оскільки держава повинна виконувати взяті на себе зобов'язання та не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Державним виконавцем 19 квітня 2011 року, керуючись статтями, 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення суду винесена постанова про накладення на боржника штрафу.
В силу частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Обов’язковість судових рішень безпосередньо закріплена в Конституції України та не потребує додаткового закріплення у судовому рішенні.
Так, у відповідності до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, являється ознакою складу злочину передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.
Разом з тим, на органи Державної виконавчої служби покладено функції з примусового виконання рішень.
Примусове виконання судового рішення передбачає вчинення державним виконавцем ряду процесуальних та виконавчих дій, прийняття певних рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної ради у м. Чернівці, –залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року, –без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ ОСОБА_1
Судді /підпис/ ОСОБА_3
/підпис/ ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
секретар