Справа № 22-Ц-2764/2008 р. Головуючий в суді І інстанції Кириченко В.І

Категорія 01, 51 Доповідач в суді II інстанції Сліпченко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Сліпченка О.І., суддів Волохова Л.А., Малорода О.І., при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 травня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Агорофорт» про стягнення вихідної допомоги по умовах контракту, середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У березні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з названим позовом, який обґрунтовував тим, що 28.03.2007 р. був прийнятий на роботу до Закритого акціонерного товариства «Агрофорт» - надалі (ЗАТ «Агрофорт») на посаду заступника з виробничих питань та з ним було укладено контракт, згідно якого відповідач зобов'язався виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі винагороди за 10 місяців і яка становить 35000 грн. при припиненні вказаного контракту за угодою сторін.

06.03.2008 р. його було звільнено на підставі наказу відповідача № 20 за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, але не виплачено вихідну допомогу згідно вказаних умов контракту.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь 35 000 грн. вихідної допомоги, 9 258, 06 грн. як середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 27 травня 2008 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням апелянт ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задоволити його вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 01.04.2007 р. звернувся з письмовою заявою на адресу з проханням прийняти його на роботу заступником директора з виробничих питань.

Наказом від 02.04.2007 р. його було прийнято на вказану посаду, яку він обіймав до 06.03.2008 p., коли позивача було звільнено з посади заступника директора з виробничих питань ЗАТ «Агрофорт» за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що позивач не працював і не був звільнений з посади директора Мирівської філії ТОВ «Агрофорт», як це було обумовлено контрактом, а за його ж письмовою заявою виконував обов'язки заступника директора з виробничих питань та відповідно був звільнений з займаної посади.

В зв'язку з тим, що позивач не виконував обов'язки згідно контракту, а фактично між сторонами мав місце трудовий договір, суд першої інстанції правомірно відмовив в позові в цій частині.

З даним висновком погоджується і судова колегія, частиною 3 статті 21 КЗпП України передбачено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому можуть встановлюватись строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, та цей факт підтверджено сторонами в судовому засіданні умови передбачені контактом сторонами не були виконані та сторони дійшли обопільної згоди про виконання позивачем інших трудових обов'язків та фактично між сторонами на добровільних засадах.

Крім того, суд першої інстанції встановив, з чим також погоджується і судова колегія, що позивачем не доведено заподіяння моральної шкоди.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.