Справа №22Ц-1432/2008р. Головуючий у 1 інстанції Міланіч A.M.
Категорія 33 Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів судової палата в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: Яворського М. А.
суддів Воробйової Н.С. , Ігнатченко Н.В..
при секретарі Колесник Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому. засіданні приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами Бородянської районної державної адміністрації та Дружнянської сільської ради на рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дружнянської сільської ради, Бородянської районної державної адміністрації, третя особа - Бородянський районний відділ земельних ресурсів, про визнання права на земельну частку \пай та зобов'язання сертифікату на земельну частку,
встановила:
В листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до Дружнянської сільської ради, Бородянської районної державної адміністрації та просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в КСП «Дружнянське» в розмірі 3, 92 га в умовних кадастрових гектарах вартістю 5791 гривня 08 копійок та зобов'язати Бородянську районну державну адміністрацію видати йому сертифікат на вказаний пай за рахунок земель запасу.
Свої вимоги мотивував тим, що за наказом № 47 від 23 жовтня 1998 року він був прийнятий на роботу на посаду водія та в члени КСП .Дружнянське", яке за рішенням загальних зборів від 25 січня 2000 року реорганізоване в СТОВ «Дружнянське». В 2000 році КСП «Дружнянське» був виданий Державний акт на право колективної власності на землю та проведено розпаювання цих земель, але його \позивача до списків громадян, що мають право на земельну частку \пай помилково не було включено, хоча свідоцтво на належний йому майновий пай він отримав. Вважав, що має право на отримання земельної частки \паю, так як на час розпаювання працював в господарстві та внесений до додаткового списку співвласників земельних паїв то му просив задовольнити його позовні вимоги.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2008 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку \пай в КСП «Дружнянське» сДружня Бородянського району Київської області в розмірі 3, 92 в умовних кадастрових гектарах вартістю 5791 гривня 08 копійок та зобов'язано Бородянську райдержадміністрацію Київської області видати йому сертифікат на право на земельну частку \пай в КСП, Дружнянське" сДружня у вказаному розмірі за рахунок земель запасу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Бородянська районна державна адміністрація та Дружнянська сільська рада подали апеляційну скаргу в якій просять рішення скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на те, що рішення суду є незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційні скарги Бородянської РДА та Дружнянської сільської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦІЖ України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи;
Судом першої інстанції вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 виходив із того, що позивач по справі на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Дружнянське» перебував в трудових відносинах з даним КСП був включений в списки на отримання майнового паю, а тому повинен був бути включений і до списку на отримання земельної частки ( паю). Оскільки він був помилково не включений до вказаного списку, що на думку стверджується довідкою СТОВ «Дружнянське» тому його позов суд визнав законним та обґрунтованим.
Погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів не може та вважає, що він зроблений на неповно встановлених обставинах справи, а висновки зроблені судом першої інстанції не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального права
Так, відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, право власності або право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що засвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та встановлення меж земельної ділянки в натурі.
Право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються відповідними районними радами народних депутатів.
Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству із зазначенням розміру земель, що перебувають у колективній власності громадян, до якого додається список цих громадян.
Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі -Указ від 8 серпня 1995 року) визначено, що право на земельну частку (пай) мають, зокрема, члени сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Виходячи зі змісту зазначених правових норм право на земельний пай отримали особи, які були членами колективного сільськогосподарського підприємства на момент паювання землі і видачі державного акта на право колективної власності на землю, і яких внесено до списку осіб, що додається до державного акта.
Як вбачається з наявної в матеріалах вказаної цивільної справи довідки Бородянського районного відділу Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 10 квітня 2000 року КСП «Дружнянське» було видано Державний акт на право колективної власності відповідно до рішення 9 сесії 23 скликання Дружнянської сільської ради від 22 лютого 2000 року (ас. 60).
Відповідно до наданих в суді апеляційної інстанції списків членів КСП «Дружнянське», які були додані до Державного акту на право колективної власності на землю позивач по справі не був включений до вказаних списків.
Із доданої до матеріалів справи копії трудової книжки позивача -ОСОБА_1 вбачається, що запису про його членство в КСП «Дружнянське» в ній не має.
Не подав позивач до суду і доказів про подачу в порядку визначеному п.3.2 Статуту КСП «Дружнянське» подання заяви до голови правління КСП про прийняття його в члени КСП, а також рішення загальних зборів про затвердження рішення правління про прийняття ОСОБА_1 в члени КСП.
Посилання позивача на список складений та затверджений генеральним директором СТОВ «Дружнянське» (ах. 11-20) не може бути визнано доказом членства позивача в КСП «Дружнянське», оскільки СТОВ не отримувало державного акта на право колективної власності на землю та не уповноважено було вирішувати про права членів КСП на земельні частки (пай).
Таким чином колегія суддів вважає, що позивач по справі не довів належними та допустимими доказами своє членство в КСП «Дружнянське», а тому його позовні вимоги є безпідставними та недоведеними і задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладені обставини колегія судців відповідно до ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне постановити нове рішення у вказаній справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія,
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги скаргами Бородянської районної державної адміністрації та Дружнянської сільської ради задовольнити повністю.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 січня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Дружнянської сільської ради, Бородянської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку \пай та зобов'язання сертифікату на земельну частку.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.