ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 р. Справа № 2а-18822/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Курбай О. В.,
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_3 до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Підприємець ОСОБА_3 звернулася з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (надалі – Луцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0000941701/3 від 10 березня 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 17750 грн. за липень 2008 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що сума ПДВ у розмірі 17750 грн., сплачена підприємцем при придбанні транспортного засобу, правомірно заявлена до бюджетного відшкодування, придбаний транспортний засіб використовуються у господарській діяльності. Вважає, що дії відповідача та винесене податкове повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству України.
В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач – Луцька ОДПІ позову не визнав, зазначаючи у своїх запереченнях, що при проведенні перевірки було встановлено, що придбаний позивачем автобус зареєстрований на фізичну особу – ОСОБА_3, а не на суб’єкта підприємницької діяльності, а тому вважає, що суми ПДВ, сплачені при придбанні автомобілів, не підлягають бюджетному відшкодуванню.
У заяві від 02.11.2009 року представник Луцької ОДПІ наведені у запереченнях доводи підтримав повністю та просив справу розглядати без його участі.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа – підприємець Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області 02.08.1993 року, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії НОМЕР_3. Згідно Свідоцтва НОМЕР_4 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.04.2005 року ОСОБА_3 є платником податку на додану вартість.
24.02.2006 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України ОСОБА_3 видано ліцензію НОМЕР_5 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Луцькою ОДПІ з 16.10.2008 р. по 20.10.2008 р. проведено позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість суб’єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, про що складено акт від 23.10.2008 року № 1066/17-2/2582300022.
Згідно акту перевірки підприємець ОСОБА_3 в порушення вимог п.п. п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168/97-ВР) та п.5.10-5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість завищила податковий кредит в податковій декларації за липень 2008 року на 17750 грн., сплачений при купівлі транспортного засобу, який зареєстрований на фізичну особу.
За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000941701/3 від 10 березня 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 17750 грн. за липень 2008 року.
Висновки перевірки мотивовані тим, що до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортним засобам, придбаним та зареєстрованим лише на суб’єкта господарювання (а не на приватну особу – ОСОБА_3 за умови використання їх в оподатковуваних операціях.
Згідно п. 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998 року, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами.
Виходячи із приписів Правил, державна реєстрація транспортних засобів на фізичних осіб - підприємців не передбачена.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Оскільки чинним законодавством передбачено застосування до підприємницької діяльності фізичних осіб нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, суд приходить до висновку про правомірність віднесення підприємцем ОСОБА_3 сплачених сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування на підставі п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Факт використання придбаного автомобіля у господарській діяльності підприємця підтверджується Договором на перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 907 від 29.05.2009 року, укладеним підприємцем ОСОБА_3 з Волинською обласною державною адміністрацією, Дорожнім листом № 577 від 20.10.2009 р. та довідкою про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій у автомобілі Богдан–А09212 № НОМЕР_2 від 07.07.2009 року, з яких вбачається, що саме придбаним транспортним засобом здійснюються перевезення пасажирів.
Актом перевірки не встановлено фактів невикористання автомобілів у господарській діяльності підприємця ОСОБА_3, не подано таких доказів відповідачем і під час розгляду справи в суді.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 3.4 Порядку), оскільки, як, визначено пунктом 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З акту перевірки Луцької ОДПІ не вбачається порушень допущених підприємцем ОСОБА_3 в документальному оформленні, у підтвердженні відповідних витрат та відображенні їх у бухгалтерському та податковому обліку, та не використання придбаного транспортного засобу в оподаткованих операціях у межах її господарської діяльності.
Таким чином, виходячи з наведених доказів у справі, суд вважає, що Луцька ОДПІ неправомірно прийшла до висновку про право включати до бюджетного відшкодування суми ПДВ по транспортних засобах зареєстрованих лише на юридичну особу, а не на приватну особу, яка є суб’єктом підприємницької діяльності.
Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000941701/3 від 10 березня 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 17750 грн. суперечить вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 10 березня 2009 року № 0000941701/3 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підприємцю ОСОБА_3 за липень 2008 року в розмірі 17750 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного
адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня
складення постанови в повному обсязі – 9 листопада 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий – суддя О. О. Андрусенко