Справа 22 - ц-1976/2008 p. Головуючий 1 інстанції-Єлізаров І.Є.
Категорія - визнання договору недійсним
Доповідач- Кірсанова Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного Харківської області в складі:
головуючого Карімової Л.В.
суддів Зазулинської Т.П., Кірсанової Л.І.
При секретарі Коршун І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2
на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 08 січня 2008 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «ПроКредит Банк», третя особа- приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Слоневська Дар»я Валеріївна про визнання договору іпотеки недійсним та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2007 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом. В огрунтування позовних вимог зазначала, що від ВДВС Московського району м. Харкова вона дізналася про те, що приватним нотаріусом Слоневською Д.В. 19.01.2007 року на підставі договору іпотеки, посвідченого цим же нотаріусом, вчинено виконавчий напис, відповідно до якого передбачено на користь банку звернути стягнення на належну позивачці, як майновому поручителю боржника ОСОБА_3 однокімнатну квартиру для стягнення заборгованості за кредитним договором. Просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає задоволенню, так як нотаріусом допущені грубі порушення вимог діючого законодавства.
Ухвалою судді цього суду від 20.04.07 року відкрите провадження у справі за вказаним позовом.
В жовтні 2007 року представник позивачки звернувся з доповненнями до позовних вимог та просив визнати договір іпотеки недійсним.
В листопаді 2007 року представник позивачки доповнила позовні вимоги і просила об'єднати в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати недійсним договір іпотеки, а виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2007 року позовна заява залишена без руху, так як позивач в позовній заяві не вказала ціну позову та сплатила судовий збір як з вимог не майнового характеру 8 грн. 50 коп. (а. с 80, 91).
На виконання вказаної ухвали представник позивачки надав суду пояснення в яких зазначає, що встановити ціну позову з вимоги про визнання договору іпотеки недійсним неможливо і вважає заявлені вимоги позовом немайнового характеру, так як предметом договору іпотеки є не майно, а лише право на вимогу стягнення такого майна.
Ухвалою цього суду від 08 січня 2008 року вказана позовна заява ОСОБА_1 була визнана неподаною та повернута позивачу відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, оскільки вона не усунула її недоліки та не сплатила судові витрати в повному обсязі. В апеляційні й скарзі представник позивачки , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати обидві ухвали від 13.12. 2007 року та від 08 січня 2008 року, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті. Зазначає, що позовна заява не мала недоліків, судовий збір ним сплачено в сумі 8 грн. 50 коп. правильною, так як позивачка заявила вимоги немайнового характеру.
Ухвалою судді апеляційного суду від 05 квітня 2008 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарга в частині оскарження ухвали суду від 13 грудня 2007 року, так як відповідно до ст. 293 ЦПК України вказані ухвали оскарженню в апеляційному порядку не підлягають.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи убачається, що позивач в травні 2007 року звернулася до суду з первісним позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, сплативши судовий збір 30 грн. ( а. с. 2 ). За цим позовом суддя ухвалою цього суду від 20.04. 2007 року відкрив провадження у справі. Потім при розгляді справи по суті в листопаді 2007 року вона доповнила позов вимогами про визнання договору іпотеки недійсним, при цьому сплатила судовий збір 8 грн. 50 коп. та просила об'єднати вказані позови в одне провадження (а. с. 80).
З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд об'єднав ці два позови в одне провадження. Правильно встановивши, що в додатковому позові міститься спір про право, оскільки договір іпотеки є майно, а не право на майно, суд не роз'єднавши позови, по суті вирішив питання про залишення без розгляду та повернення частини позовних вимог, які були сплачені судовим збором належним чином.
Посилання представника позивача про те, що встановити ціну позову не можливо та позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, так як він не заявляє про повернення майна та предметом договору іпотеки є не майно, а лише право на вимогу стягнення такого майна надумані та безпідставні. З договору іпотеки вбачається, що ОСОБА_1 передала ЗАТ „Про кредит Банк" в іпотеку майно - однокімнатну квартиру (а. с. 37).
Враховуючи, що зазначена справа вже тривалий час ( з травня 2007 року) розглядається по суті, суд не позбавлений можливості вирішити питання про стягнення судових витрат при постановленні рішення по справі.
За таких обставин судова колегія скасовує ухвалу суду першої інстанції від 08 січня 2008 року та справу передає до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п.2 ст. 312, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 08 січня 2008 року скасувати.
Справу передати до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.