Справа 22ц -1119/ 2008 p. Головуючий 1 інстанції -
Категорія - стягнення шкоди Чередник В.Є.
Доповідач Кірсанова Л.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Карімової Л.В.
суддів: Зазулинської Т.П. Кірсанової Л.І.
при секретарі Коршун І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2005 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1. Його право користування жилими приміщеннями у вказаному спірному будинку закріплено ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08.12.2004 року. В даному будинку склався порядок користування жилими приміщеннями та він займає дві жилі кімнати, кухню, коридор з окремим виходом. Для ремонту приміщення він придбав будівельні матеріали, металеві двері, оплатив роботи по демонтажу даху, установці та укріпленні перекриттів на горищі, встановленні дверей та інше, всього витратив 2706, 43 грн. 14.04. 2005 року відповідач демонтувала поставлені ним двері, частину покрівлі та прибудови до його частини будинку. Тому на підставі ст. 1166 ч.1 ЦК України він просить стягнути з відповідачки нанесену йому матеріальну шкоду в сумі 2706, 47 грн. Також неправомірними діями відповідачки йому спричинено моральну шкоду на суму 5000 грн. Відповідач позов не визнала, так як позивач не має ніяких підстав для задоволення позову. Зазначала, що вона є власником 69/100 частин будинку. Позивач зареєстрований в будинку, а не 69/100 частин будинку. Фактично не мешкає. Порядок користування будинком не визначений і позивач не має права без її згоди робити в будинку ремонт та переобладнання. Вона проживає в будинку Як власник будинку, робить ремонт, так як до 2005 року в будинку ніхто тривалий час не проживав та будинок знаходився в занехаяному стані. Інші 31/100 частин будинку належать ОСОБА_3. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2007 року ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Зазначає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог в зв"язку з недоведеністю ним позову. Вважає, що він надавав суду докази в підтвердження позовних вимог, але суд не звернув на них уваги. Так, судом були допитані свідки, які допомагали переносити в будинок будівельні матеріали, допомагали наводити лад на подвір'ї, бачили
встановлені ним двері. Крім того, він надав суду чисельні квитанції на придбання будівельних матеріалів, що свідчить про його спроби навести порядок в будинку. Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів, про те що ним були виконані роботи по ремонту домоволодіння та що йому відповідачем завдана матеріальна та моральна шкода.
Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, так як він не відповідає обставинам справи, наявним у справі доказам та нормам матеріального права.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1. зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ( а. с. 5, 6).
З оглянутого в судовому засіданні апеляційного суду договору дарування убачається, що 69/100 частин вказаного будинку ОСОБА_4 08.04.2005 року подарувала ОСОБА_3
Інша 31/100 частина домоволодіння належить ОСОБА_3
З ухвали апеляційного суду Харківської області від 08.12.2004 року убачається, що за позивачам визнано право користування житловою площею у вказаному будинку (а. с 16, 17).
Матеріали справи свідчать, що позивач з метою ремонту частини будинку, в якій він мешкав , придбав будівельні матеріали, двері, руберойд, шифер, оцинкований лист, цвяхи. З пояснень ОСОБА_1 в суді першої та апеляційної інстанції убачається, що двері ним були встановлені в будинку, шифером та руберойдом перекрита частини даху ( а. с. 8-14, 149, 150). На вказані ремонтні роботи, як він зазначив, витрачено 2706 грн. В середині квітня 2005 року відповідач демонтувала встановлені позивачем двері та покрівлю та перешкоджала йому користуватися будинком. В зв"язку з наведеним позивач звертався з заявою в Київський РВ ХМУ УМВС України в Харківській області (а. с. 7). Наведене не спростовано відповідачкою та її представниками в суді апеляційної інстанції.
Зазначене свідчить, що в зв"язку з демонтажем двері та покрівлі позивачу завдана відповідачкою матеріальна шкода на суму 1896 грн. 57 коп. А саме: відповідно чеків вартість дверей з установкою становить 660 грн., руберойду -36, 50 грн.. та 123, 77 грн. , шиферу 675, 60 грн.. цвяхів - 17, 56 грн., листів оцинкованих - 165, 00 грн. ( а. с. 8-13).
Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її" завдала.
В зв"язку з наведеним судова колегія знаходить, що позивач надав докази в частині спричинення йому матеріальної шкоди відповідачкою та задовольняє позовні вимоги у вказаній частині на суму 1697 грн. 57 коп.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення вартості роботи по демонтажу покрівлі, установленню та укріпленню блочних перекритій, ремонтні роботи по обладнанню входу на горище на суму 980 грн. судова колегія знаходить правильним та обгрунтованим, так як ОСОБА_1 не надав доказів в підтвердження цієї частини позовних вимог.
Також судова колегія знаходить, що районний суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, так як він не надав суду доказів в спричинення йому такої шкоди, а це відповідно до ст. 10 ЦПК України є його прямим обов’язком.
Оскільки судова колегія частково задовольнила позовні вимоги, то відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 51 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 329 ЦПК України , судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2007 року змінити, скасувавши його в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 1697 грн. 57 коп. та 51 грн. судових витрат.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.