справа № 631/630/17

провадження № 2/631/550/17

ряд. 48

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2017 року

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

при секретарі Євсюковій О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду в селищі міського типу ОСОБА_1 Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 “Про розірвання шлюбу”,-

в с т а н о в и в:

28 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 “Про розірвання шлюбу” (вхідний № 1864/17-вх), мотивуючи свої вимоги тим, що 21 лютого 2009 року вони уклали шлюб, який зареєстрували у Відділі реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, актовий запис за № 15. Від даного шлюбу вони мають малолітню дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею і перебуває на її утриманні. Одруження з відповідачем виявилося невдалим. Сімейні стосунки припинені, вони проживають окремо один від одного. Причиною розпаду сім’ї стала зрада чоловіка. Шлюб розривають вперше. Майнового спору між ними не має. Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_3, стягнувши на її користь понесені нею судові витрати (а. с. 2 – 3).

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву з проханням справу розглянути за її відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі й просить його задовольнити (а. с. 22).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не з’явився, про місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, теж надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги визнає у повному обсязі (а. с. 20).

Відповідно до частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін по справі свідчать їх відповідні заяви, зареєстровані за вхідним № 3156/17-вх від 06.11.2017 року та № 3177/17-вх від 07.11.2017 року, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним надання позивачем та відповідачем особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи, на які позивач посилалась як на підставу своїх вимог та відповідач при їх визнанні, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази, - суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб (серіх I-ВЛ № 108100), виданого 21.02.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, 21.02.2009 року зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 15. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_3, дружини – ОСОБА_2 (а. с. 4).

Згідно Свідоцтва про народження (серії І-ВЛ № 169399), виданого 19.08.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_4 народився 06.08.2009 року, про що в Книзі реєстрації народжень 19.08.2009 року зроблено відповідний актовий запис за № 102, та його батьками зазначено: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 10).

У судовому засіданні достовірно встановлені мотиви розірвання шлюбу, фактичне припинення шлюбних відносин між позивачем та відповідачем, що перешкоджає подальшому збереженню сім’ї та згідно до статті 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.

Також суд враховує, що між позивачем та відповідачем майнового спору немає.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про розірвання шлюбу» повністю, суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини першої статті 214 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат.

Так, відповідно до вимог частини першої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При цьому, як роз’яснюють приписи частини 1 та 2 статті 79 вказаного кодифікованого процесуального закону України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.11.2011 року (із змінами та доповненнями), який встановлює правові засади справляння, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.

Положеннями статті 1 зазначеного Закону визначено, що судовий збір – це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 3 вказаного вище нормативно-правового акту, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України.

На підставі приписів частини 1, абзацу 1 підпункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями) за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Із зазначеним позовом ОСОБА_2 звернулась до суду у 2017 році й додала до матеріалів справи квитанцію про сплату нею судового збору у сумі 640 гривень (а. с. 1).

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 – VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» № 18015-VІІІ від 21.12.2015 року (із змінами та доповненнями) з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 1600 гривень, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинна була б сплатити судовий збір у розмірі 640 гривень, виходячи з розрахунку: 1600 гривень х 0,4 = 640,00 гривень.

Відтак, ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ОСОБА_2 повністю, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 551,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтею 51 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року, статтями 104, 105, 110 - 112, 114 та 115 Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року (із змінами та доповненнями), статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 – VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), статтями 1, 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.11.2011 року (із змінами та доповненнями), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» № 928-VІІІ від 25.12.2015 року (із змінами та доповненнями), статтями 8, 10, 11, 14, 57, 60, 79, 88, 158, 174, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 292, 294 та 296 Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 “Про розірвання шлюбу” задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 21 лютого 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 15.

Після державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивача “Бондаренко” залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 640,00 гривень (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення, що набрало законної сили, обов’язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп’ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко