ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

13 грудня 2017 р.Справа №804/8343/17

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., одноособово розглянувши в порядку ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов, в якому арбітражний керуючий ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05 грудня 2017 року № 3861/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Ухвалою суду від 11.12.2017 р. адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13 грудня 2017 року, у звязку з усуненням позивачем недоліків, зазначених в ухвалі суду від 11.12.2017 року (зокрема, сплати судового збору та надання доказів в обґрунтування заявлених вимог), за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Разом з позовною заявою, ОСОБА_1, подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому позивачу просить зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 05 грудня 2017 року № 3861/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 до розгляду справи по суті.

В обґрунтування вказаного клопотання, позивач посилається на те, що 05.12.2017 року Міністерством юстиції України винесено наказ № 3861/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, який позивач вважає протиправним, винесеним з грубим порушенням процедури розгляду заяви. Позивач зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства юстиції України за № 3861/5 від 05.12.2017 року «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1» зазначено про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 689 від 25.04.2013, видане ОСОБА_1, на підставі його письмової заяви. Однак, позивач, ніколи не звертався до Міністерства юстиції України, або до будь-яких його територіальних підрозділів, установ тощо з письмовими заявами із проханням анулювати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 689 від 25.04.2013 року. У зв’язку із вказаними обставинами, позивачем 12 грудня 2017 року була подана заява до Шевченківського відділенні поліції ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області про вчинення кримінального правопорушення передбаченого, частиною 3 статті 358 КК України.

Окрім того, зазначив, що дія наказу унеможливлює виконання ним, як арбітражним керуючим своїх повноважень, що виконує функції розпорядника майна та ліквідатора на достатньо великій кількості підприємств, які знаходяться в процедурі банкрутства в Дніпропетровській області та не тільки.

Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 689 від 25.04.2013 року позивачу стало відомо випадково, через мережу інтернет, а саме 06.12.2017 року з публічного сайту єдиного реєстру арбітражних керуючих ak.minjust.gov.ua.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач також зазначив, що винесення противоправного наказу Міністерства Юстиції України за № 3861/5 від 05.12.2017 року може понести за собою незворотні наслідки, які завдадуть значної моральної шкоди та значних матеріальних збитків всім учасникам судових процесів, де він виступає, як арбітражний керуючий, є вкрай важливим зупинити дію оскаржуваного наказу Міністерства Юстиції України за № 3861/5 від 05.12.2017 року до моменту вирішення питання про його скасування та визнання недійсним.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відразу після відкриття провадження за адміністративним позовом, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України.

При вирішенні вказаного клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

В силу вимог ч.ч.3, 4 ст.117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

При цьому, відповідно до п. 17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Таким чином, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення адміністративного позову є надання заявником доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості без вжиття таких заходів захистити ці права, свободи та інтереси, необхідності докладення значних зусиль та витрат для їх відновлення, або очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII, право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 25 квітня 2013 року, отримав свідоцтво № 689 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) без обмеження строку дії.

Таким чином, у зв’язку з виконанням позивачем обов’язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора), у зв’язку з припиненням діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам як його правам, так і правам та інтересам інших осіб, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Судом встановлено, що на момент винесення Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу № 3861/5 від 05 грудня 2017 року про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у Міністерства юстиції України не було оригіналу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яке на даний час знаходиться у позивача, що підтверджується нотаріально засвідченою копію Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 689 виданого 25 квітня 2013 року, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, 13 грудня 2017 року, за реєстровим номером 4879.

Також, позивачем надано Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2017 року та Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року на виконання повноважень арбітражного керуючого.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги той факт, що предметом судового розгляду є вирішення питання щодо законності наказу Міністерства юстиції України № 3861/5 від 05.12.2017 року про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам арбітражного керуючого ОСОБА_1, як позивача, та інших осіб, зокрема учасників у справах про банкрутство та учасників ліквідаційної процедури, де арбітражний керуючий ОСОБА_1 виконує відповідні повноваження, та ускладнить їх відновлення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу до ухвалення рішення у справі.

При цьому, суд зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 3861/5 від 05.12.2017 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до судового розгляду справи по суті.

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України № 3861/5 від 05 грудня 2017 року про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (свідоцтво № 689, видано 25 квітня 2013 року Міністерством юстиції України) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Згідно ч. 5 ст. 118 КАС України, в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, допустити негайне виконання ухвали про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

У відповідності до ч. 6 ст. 118 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення адміністративного позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя           ОСОБА_3