АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4489/17 Справа № 204/7155/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

за участі секретаря: Куць О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 квітня 2017 року

у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2016 року позивач звернулась до суду з позовною заявою, уточнивши позовні вимоги, просила (а.с.99):

- поновити порушене право її як споживача та визнати неправомірними дії відповідача щодо відключення квартири АДРЕСА_1 від газопостачання;

- поновити порушене право позивача як споживача та зобов’язати відповідача здійснити розрахунок (перерахунок) об’єму спожитого природного газу за період з 08.10.2015 року по 27.04.2016 року згідно показань лічильника газу зафіксованих в акті від 27.04.2016 року;

- зобов’язати відповідача за свій рахунок невідкладно, але не пізніше 15 днів з дати набрання чинності судового рішення, поновити газопостачання квартири АДРЕСА_1, абонентом якого є позивач;

- стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування уточнених позовних вимог, позивач посилається на те, що 29.09.2012 р. між нею ОСОБА_2 (до зміни прізвища ОСОБА_3В.) та відповідачем було укладено договір №3459 про надання населенню послуг з газопостачання квартири АДРЕСА_1 та відкрито особовий рахунок №0310391031. 27.04.2016 року представники відповідача припинили газопостачання за вказаною адресою, начебто через самовільне використання газу, самовільне підключення газових приладів споживача та зривання пломб на запірних пристроях, про що було складено відповідний акт бн від 27.04.2016. За таких обставин вважає дії відповідача неправомірними, оскільки споживачем здійснена оплата за спожитий газ, а отже, не було підстав для припинення газопостачання, у зв’язку з цим, позивач вимушена звернутись до суду.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 квітня 2017 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ПАТ «Дніпрогаз» про захист прав споживачів – відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позову.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено місцевим судом, ОСОБА_2 (до зміни прізвища ОСОБА_3В.) є власником 8/100 частин домоволодіння №20 по вулиці Кронштадтська у місті Дніпро (а.с.109,110).

Відповідно до Договору №3459 від 28.09.2012 р. про надання населенню послуг з газопостачання, укладеному з ОСОБА_2 (до зміни прізвища ОСОБА_3В.), Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» здійснює постачання природного газу за адресою споживача: квартири АДРЕСА_1, та відкрито особовий рахунок №0310391031.

За вказаною адресою встановлено газові прилади: плита газова ПГ4, котел «Ferella» + ГК, побутовий газовий лічильник (ПГЛ) GALLUS 2000-U G4, опалювальна площа 39,8 кв.м.

Предметом Договору про надання населенню послуг від 28.09.2012 р. №3459, є постачання виконавцем, безперервно, споживачеві та членам його сім’ї, іншим особам, які зареєстровані в житловому приміщенні, послуги з постачання природного газу. Отже, попередження про припинення газопостачання від 19.09.2015 р. (а.с.53), одному з осіб, зареєстрованих в житловому приміщенні об’єкта газопостачання, вважається врученим одному з споживачів послуги.

Встановлено в судовому засіданні, що за адресою: квартира АДРЕСА_1 проживають 3 особи: ОСОБА_4, його цивільна дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6.

Факт наявності заборгованості Споживача станом на 31.08.2015 р. у сумі 733,39 грн. підтверджується попередженням про припинення газопостачання (а.с.53) та роздруківкою за особовим рахунком абонента ОСОБА_2 (до зміни прізвища ОСОБА_3В.) (а.с.24).

В порушення вимог п.17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 р. №2246 (надалі Правила 2246) з вересня 2014 р., зобов’язання Споживачем виконувались неналежним чином - оплата отриманих послуг з газопостачання здійснювалась несвоєчасно та не в повному обсязі, таким чином, на момент припинення газопостачання 08.10.2015 р. заборгованість за спожитий природний газ вже складала 920,47 грн.

Відповідно до положень п.6, 31 Правил 2246, газопостачання припиняється у разі порушення споживачем строків оплати за надані послуги з газопостачання.

Відповідно до п.19 Правил 2246, якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання.

19.09.2015 р. Споживач під особистий підпис попереджений про обов’язок сплатити заборгованість за спожитий газ, а також про припинення газопостачання в разі несплати заборгованості.

У відповідності до вимог Правил 2246 та у зв’язку з наявністю заборгованості по особовому рахунку, газопостачання за вказаною адресою було припинено шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби №С23196752 на ввідному газопроводі, про що складено Акт про припинення газопостачання №2396 від 08.10.2015 р. (а.с.54), копія якого залишена у споживача.

Такі дії ПАТ «Дніпрогаз» відповідають умовам Договору, згідно якого, встановлено право Виконавця, припинити постачання газу споживачеві, у разі порушення ним, строків та розміру оплати за надані послуги з газопостачання.

В подальшому, 12.02.2016 р. представниками ПАТ «Дніпрогаз» за адресою позивача виявлено самовільне відновлення газопостачання, що свідчить про наявність порушення, передбаченого ч.1 гл.2 роз XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494 (надалі Кодекс ГРМ) - до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об’ємів (обсягів) природного газу, належать несанкціоноване відновлення газопостачання, про що складено акт про порушення №361 (а.с.55) у відповідності до норм гл.5 роз. XI Кодексу ГРМ та в зв’язку з тим, що на момент виявлення порушення у представників Оператора ГРМ були відсутні технічні засоби для припинення газопостачання газозваркою, про що у відповідності до п.7 гл.5 роз XI Кодексу ГРМ зазначено в акті про порушення, споживачу було запропоновано самостійно припинити відбір газу. На момент складення акту про порушення №361 зафіксовано показники 4666 м3. Представники Оператора ГРМ 24.02.2016 року та 05.04.2016 року намагались здійснити припинення газопостачання газозваркою, але позивача не було вдома, що підтверджується актами обстеження (а.с.56,57).

27.04.2016 р. представниками ПАТ «Дніпрогаз» припинено газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 газозваркою, про що складено акт про усунення порушення №741-д від 27.04.2016 р. (а.с.58) та акт про припинення газопостачання №885 (а.с.59). На момент припинення газопостачання було зафіксовано показники 4986 м3.

Наслідком, стало повторне відключення від газопостачання об’єкту споживача, у відповідності до положення п.1 ч.7 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, про що складено Акт. Виконано це оскільки, згідно положень п.1 ч.7 Розділу VI Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача, у випадку несанкціонованого відновлення газоспоживання

18.05.2016 р. комісією Оператора ГРМ з розгляду актів про порушення розглянуто акт про порушення №361 від 12.02.2016 року та прийнято рішення про його задоволення, та було складено акт-розрахунок необлікованого об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 27.10.15 р. по 31.03.16 р. в розмірі 20373,60 грн. Зазначене було розраховано згідно п.2 гл.3 роз XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газопостачання, передбачено здійснення перерахунку (донарахування) об'ємів природного газу за граничними об’ємами споживання природного газу населення з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно встановивши що між сторонами склалися правовідносини з приводу користування природним газом для споживчих цілей, правильно керувався ст. ст. 11, 530, 625, 901-907 ЦК України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494 та дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з причин їх недоведеності та необгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як з таким, що зроблений у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підтверджуються матеріалами справи, та доводами апеляційної скарги не спростований, які також не містять посилань на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення.

Посилання апеляційної скарги на недоведеність факту вручення Позивачеві попередження 19.09.2015 року про припинення газопостачання у випадку несплати заборгованості, не може бути підставою для скасування рішення та задоволення позову, оскільки вказаною обставиною жодним чином не спростовуються факти самовільного та безоблікового підключення до газової мережі з 08.10.2015 року по 27.04.2016 року.

Доводи апеляційної скарги на недоведеність обставин самовільної заміни газових приладів, що є порушенням п.5.5 Правил безпеки систем газопостачання – є безпідставними, оскільки доказів належної реєстрації Позивачем газового обладнання у ПАТ «Дніпрогаз» суду надано не було.

Окрім того, факт заміни газового обладнання також підтверджується матеріалами справи, зокрема копією договору №3459 про надання населенню послуг з газопостачання та копіями актів від 24.02.2016 року та від 05.04.2016 року, які містять відмінності у маркуванні виявлених газових приладів, а також містять дані щодо відсутності реєстрації нового газового обладнання (котла) Позивачем у ПАТ «Дніпрогаз».

Посилання скарги на погодження з Відповідачем та отримання дозволів на встановлення всіх газових приладів – є безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду надано не було.

Доводи апеляційної скарги на неврахуваня тих обставин, що станом на 08.10.2015 року було здійснено оплату за спожитий газ в сумі 1000 грн., а тому підстави для відключення газопостачання були відсутні – є необґрунтованими, оскільки будь-яких письмових доказів повідомлення представника Відповідача щодо факту оплати послуг до та на час відключення газопостачання, суду надано не було.

Посилання не безпідставне застосування судом Кодексу газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494, оскільки на момент укладання договору та виникнення правовідносин зазначений кодекс не був чинним – є безпідставним, оскільки чинність договору та відповідність його умов законодавству предметом розгляду не була, судом розглянуто справу в межах позовних вимог, здійснено оцінку діям відповідача, відповідно до законодавства та нормативних актів, чинних на час вчинення таких дій.

Окрім зазначеного Кодексу газорозподільних систем, місцевим судом було також застосовано ЗУ «Про житло-комунальні послуги», Правила безпеки системи газопостачання, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року №285 та Правила надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 р. №2246, в залежності від часу виникнення спірних правовідносин, що були предметом позову.

Посилання на неврахування судом свідчень свідка ОСОБА_5, апеляційний суд відхиляє, оскільки вказаний свідок має свою заінтересованість в результаті розгляду справи, а свідчення ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були нею повідомлені в судовому засіданні.

Решта посилань апеляційної скарги зводиться до переоцінки доказів по справі, виключне право на оцінку яких, згідно ст.212 ЦПК України, належить суду.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права під час розгляду справи, оскільки вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог. Окрім того, за ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308,315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 квітня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_7