Справа 22ц - 968 2008 p.  Головуючий 1 інстанції -

Категорія - повернення грошового вкладу  Вовк Л.В.

Доповідач- Кірсанова Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Карімової Л.В.

Суддів - Кірсанової Л.І. Зазулинській Т.П.
при секретарі - Коршун І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 12 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Краснокутського Територіального відокремленого без балансового відділення (далі ТВБВ) № 10020/0365 філії Харківського обласного управління про повернення грошового вкладу,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що за часів Радянського Союзу в 1989 році ним внесено грошовий вклад до філії Краснокутського відділення Ощадного банку СРСР. 22 липня 2003 року йому виплачено компенсацію в сумі 50, 00грн., та на особовому рахунку залишилося 7284 грн. 25коп. Просив суд повернути йому грошовий вклад, що знаходиться на особовому рахунку з нарахуванням відсотків з 1992 по 2007 роки та виплатити компенсацію згідно його розрахунків в сумі 244100, 39грн.

Відповідач позов не визнав. Пояснив, що діючим законодавством України механізм видачі всіх сум вкладів не визначений. 21.11.96р. був прийнятий Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» відносно якого на всі заощадження громадян, поміщених до 1992 року в установах Ощадного банку колишнього СРСР, нарахована компенсація у відповідності 1 руб. - 1, 05грн. та відкриті позабалансові компенсаційні рахунки. Вкладникам за бажанням видаються компенсаційні книжки, на підставі яких виникає право на одержання компенсаційних сум у майбутньому за рахунок Державного бюджету. Суми коштів, зафіксовані в Ощадбанках, що виписані ВАТ «Ощадбанк» громадянам, вкладниками не вносилися на зберігання ВАТ «Ощадбанк». Ці суми держава планує поступово виплатити у якості компенсації втрат від знецінювання заощаджень. ОСОБА_1 відкрив рахунок НОМЕР_1 19.05.89р. в сумі 2000руб. Станом на 01.01.92р. розмір його вкладу складав 6985руб. 29коп., на який була нарахована 105%компенсація. Компенсаційний рахунок НОМЕР_2 - становить 7284грн. 25 коп.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 12.12.07р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником грошових заощаджень, вкладених ним до 02.01.92р. Ці вклади повертаються відповідно до вимог закону поетапно в межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік. Держава з власної волі взяла на себе зобов'язання відшкодувати громадянам ці витрати і, тому, мала право на те, щоб передбачати порядок виплати цієї компенсації. Позивач не може претендувати на негайну виплату коштів з компенсаційних рахунків в обсязі йому необхідному, оскільки це не передбачено законодавством України.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам матеріального права.

Відповідно до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21.11.96р. - заощадження повертаються поетапно в межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік. Встановлено механізм виплати громадянам компенсації грошових заощаджень, згідно з яким Ощадний банк України проводить виплати проіндексованих заощаджень в межах коштів, передбачених для цього Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позивачу була нарахована компенсація на залишок по рахункам.

В 2003 році згідно з Постановою КМУ «Про виплату в 2003 році громадянам України грошових заощаджень» ОСОБА_1 отримав компенсацію в сумі 50, 00грн.

В 2004 році згідно з Постановою КМУ «Про виплату в 2004 році громадянам України грошових заощаджень» позивач також отримав компенсацію в сумі 50, 00грн.

Постановами КМУ, прийнятими на виконання ЗУ «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21.11.96р. на теперішній час не передбачено повернення в повному обсязі грошових заощаджень, вкладених до 02.01.92р.

У зв'язку з наведеним суд першої інстанції зробив правильний висновок, що позивач не може претендувати на негайну виплату коштів з компенсаційних рахунків в обсязі йому необхідному, оскільки на цей час це не передбачено законодавством України.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції, що відповідач порушив його конституційне право на власність, є безпідставним. Грошові заощадження були вкладені до 02.01.92р. в установи Ощадного банку СРСР. Держава Україна з власної волі взяла на себе зобов'язання відшкодувати громадянам ці витрати і тому, мала право на те, щоб передбачати порядок виплати цієї компенсації.

Судова колегія розглянула всі доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 і вони висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 12 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.