Справа № 463/5793/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/5581/17 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н. П.

суддів: Мельничук О.Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Фейір К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 27 червня 2017 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до приватного адвоката ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

19.11.2015 року ЛМКП «Львівводоканал» звернулося з позовом до приватного адвоката ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 8345,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 08 вересня 2000 року між приватним адвокатом ОСОБА_2 та ЛМКП «Львівводоканал» було укладено договір № 202369 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі за адресою: АДРЕСА_1. Оплата за послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п.3.5 даного договору повинна проводитись до 25 числа кожного місяця, однак оплата відповідачем проводиться не в повному об»ємі. Відповідно до п.3.1 вказаного договору кількість води, що використовується абонентом визначається за показами водолічильників встановлених з вимогами «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України». Відповідно до п.4.5 недотримання встановлених актом Водоканалу термінів усунення виявлених порушень згідно з Правилами користування, є підставою для розрахунків за водокористування за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. 20 листопада 2012 року контролером ЛМКП «Львівводоканал» було складено акт про протермінування відповідачем повірки лічильника EV-3 №13664785, який згідно акту слід було в місячний термін повірити відповідачем, після чого встановити та зареєструвати у ЛМКП «Львівводоканал». В подальшому, 20.02.2013 року повторно було складено аналогічний акт. Всупереч п.4.5 договору №202369 від 08.09.2000 року вимоги вказаних вище актів відповідачем не виконано. У зв»язку з чим відповідачу було проведено нарахування плати за надані послуги згідно п.3.3 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, згідно якого у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби. У серпні 2013 року та вересні 2014 року відповідачу скеровувались претензії щодо сплати заборгованості розмірі 6510 грн., в наступному 6634,11 грн. відповідно, однак заборгованість погашена не була, Ккрім того, в період з травня по жовтень 2015 року відповідачу нараховано пеню, яка становить 1594,48 грн. Станом на 01.11.2015 р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 8345,26 грн.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до приватного адвоката ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Рішення суду оскаржило ЛМКП «Львівводоканал».

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що відповідач, підписавши договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, взяв на себе зобов»язання виконувати його умови. Як зазначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов»язковим для виконання сторонами. Договір не розірвано, а тому, відповідно до п. 5.2. договору він вважається переукладеним на новий термін на тих самих умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення його дії. Заяву про розірвання договору від відповідача ЛМКП «Львівводоканал» не отримувало. Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем умов договору, в період з листопада 2013 року по листопад 2015 року заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення становить 8345 грн. 26. коп. Зазначає, що пунктом 5.15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належить споживачам (крім квартирних) виконується за їх рахунок. У випадку тривалості повірки понад місяць об»єм води визначається відповідно до п. 3.3. Правил до дня установки повіреного засобу обліку. Зазначає, що засіб обліку води відповідача знаходиться в нежитловому приміщення, а тому не є квартирним. Враховуючи, що відповідачем не виконано вимоги актів ЛМКП «Львівводоканал» від 20.11.2012 року та від 20.02.2013 року, складених з причин протермінуванням повірки водолічильника, ЛМКП «Львіводоканал» правомірно провело нарахування відповідачу відповідно до п. 3.3. Правил. Вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що акти інспекторів ЛМКП «Львівводоканал» від 20.11.2012 року та від 20.02.2013 року підтверджують лише протермінування метрологічної повірки, а не безоблікове використання води, є помилковим. Звертає увагу суду на те, що вказані акти були складені у відповідності з положеннями п. 4.5 договору, плата за надані послуги підставно нарахована відповідно до п. 3.3. Правил.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі договору.

Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (чинного в період складання вказаних вище актів) порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Встановлено, що 08 вересня 2000 року між приватним адвокатом ОСОБА_2 та ЛМКП «Львівводоканал» було укладено договір № 202369 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Оплата за послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п.3.5 даного договору повинна проводитись до 25 числа кожного місяця.

Згідно п.3.1 договору кількість води, що використовується абонентом визначається за показами водолічильників, встановлених відповідно до вимог «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України».

«Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», зокрема п.5.15 передбачено, що повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належить споживачам (крім квартирних) виконуються за їх рахунок.

До дня установки повіреного засобу обліку, об»єм води, що спожита споживачем визначається відповідно до п. 3.3. Правил.

20 листопада 2012 року контролером ЛМКП «Львівводоканал» було складено акт про протермінування повірки лічильника EV-3 №13664785 за адресою АДРЕСА_1; 20.02.2013 року контролером ЛМКП «Львівводоканал» було складено аналогічний акт. Акт від 20.12.2012 року відповідач ОСОБА_2 отримав, про що поставив свій підпис на акті, Акт від 20.02.2013 року ОСОБА_2 підписати відмовився. Акти складено в двох примірниках, один з яких залишено споживачу. Тобто, про складені акти відповідачу було відомо (а.с.10-11).

Вимоги вказаних вище актів відповідачем виконані не були. Тому, нарахування оплати за водопостачання та водовідведення відповідачу було проведено згідно п.3.3 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, згідно якого у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу, що згідно розрахунку ЛМКП «Львівводоканал» (а.с.4 зв.) станом на 01.11.2015 року становить 8345,26 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ЛМКП «Львівводоканал», районний суд виходив з того, що ЛМКП «Львівводоканал» неправомірно проведено відповідачу нарахування оплати за водопостачання та водовідведення згідно п.3.3 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», оскільки даний пункт Правил передбачає таке нарахування лише у разі безоблікового використання води, однак доказів безобліковго використання води відповідачем суду не надано, а акти інспекторів ЛМКП «Львівводоканал» підтверджують лише протермінування метрологічної повірки, а не безоблікове використання води. Також судом враховано, що строк оренди ОСОБА_2 приміщення за адресою: АДРЕСА_1, у яке позивачем надавались послуги з водопостачання та водовідведення, закінчився 24 липня 2003 року (а.с.81-82) і жодних доказів того, що відповідач і надалі користується даним приміщенням, а відтак є споживачем послуг ЛМКП «Львівводоканал», суду не представлено.

Однак, з таким висновком суду колегія не може погодитися з наступних мотивів.

Встановлено, що договір № 202369 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі між приватним адвокатом ОСОБА_2 та ЛМКП «Львівводоканал» укладено 08 вересня 2000 року.

Відповідно до п. 5.2. договору №202369 він вважається переукладеним на новий термін на тих самих умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення його дії.

Заяву про розірвання договору ОСОБА_2 до ЛМКП «Львівводоканал» не подавав.

Як вбачається із заперечення ОСОБА_2 на позов, 10.03.2016 року він провів повірку приладу обліку води, встановленого за адресою: АДРЕСА_1. У даному запереченні відповідач також зазначає своєю адресою АДРЕСА_1 (а.с.83).

Матеріалах справи також не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_2 не є орендарем приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Як встановлено матеріалами справи, позивач по даний час нараховує відповідачу плату за користування послугами з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.4.5 укладеного між сторонами договору №202369 недотримання встановлених актом Водоканалу термінів усунення виявлених порушень згідно з Правилами користування, є підставою для розрахунків за водокористування за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Пунктом 5.15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належить споживачам (крім квартирних) виконуються за їх рахунок. У випадку тривалості повірки понад місяць об»єм води визначається відповідно до п. 3.3. Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Прилад обліку води відповідача знаходиться в нежитловому приміщення, а тому не є квартирним, тому повірка такого приладу обліку відповідно до п.5.15 Правил повинна виконуватися за рахунок споживача послуг.

Враховуючи, що відповідачем, як споживачем послуг ЛМКП «Львівводоканал», було порушено умови договору в частині усунення виявлених надавачем послуг порушень ( п.5.15 договору), що зафіксовано Актами від 20.11.2012 року та від 20.02.2013 року, ЛМКП «Львівводоканал» нарахував споживачу ОСОБА_2 плату за надані послуги на підставі п. 3.3. «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що відповідає умовам укладеного між сторонами договору (п.5.15) та становить 8345 грн., з яких основний борг 6750 грн.78 коп., 1594 грн.48 коп. - пеня.

З наведених мотивів, рішення районного суду слід скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким позов ЛМКП «Львівводоканал» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 8345 грн. за послуги за договором на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі №202369 , з яких основний борг - 6750 грн.78 коп. та 1594 грн.48 коп. пеня.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» задовольнити.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 27 червня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» 8345 грн. за договором на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі №202369, з яких основний борг - 6750 грн.78 коп. та 1594 грн.48 коп. пеня.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

Савуляк Р. В.