Cправа № 2-6428/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2009 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі : судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Осипенко Н.І., позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення за неможливістю спільного проживання із житлового будинку, що належить громадянину на праві приватної власності,-
В С Т А Н О В И В :
23.09.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача із житлового будинку №2 по провулку Корольова в м. Чернігів без надання іншого житлового приміщення у зв’язку з систематичним порушенням правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
В обґрунтування позову приведені доводи про те, що відповідач зловживає спиртними напитками, систематично влаштовує сварки та скандали, вимагає у власника будинку (позивача) та його дружини гроші на спиртні напої, погрожує їм розправою, вживає нецензурну лайку. Протиправна поведінка відповідача розглядалась органами міліції, але позитивних результатів це не дало, так як 23.08.2009 року відповідач в черговий раз влаштував скандал із матір’ю – ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач підтримав позов та дав пояснення, які за змістом відповідають вищевикладеному.
Відповідач позов не визнав та пояснив в судовому засіданні, що між сторонами тривалий час мають місце неприязні стосунки щодо оплати вартості комунальних послуг, відмови позивача в реєстрації в будинку його колишньої дружин, реєстрації в будинку чоловіка сестри (дочки позивача).
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши докази по справі – суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що власником будинку № 2 по провулку Корольова в м. Чернігів є позивач, там на правах члена сім’ї зареєстрований та мешкає відповідач ( син позивача), про що свідчить свідоцтво про право власності на будинок від 21.09.19990 року та довідка з вуличного комітету №39 м. Чернігова від 01.09.2009 року (а. с. 6-7).
З матеріалів перевірок Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області вбачається, що із сторонами по справі органи міліції проводили профілактичні бесіди та виносились офіційне застереження щодо недопущення протиправної поведінки один до одного (а. с. 10-14).
Позивач підтвердив в судовому засіданні факт відсутності у відповідача особистого житла в м. Чернігові чи інших населених пунктах України.
На даний час відповідач працює охоронцем в Закритому акціонерному товаристві «Енергополіс» та за місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується довідкою з місця роботи №75 від 28.10.2009 року і службовою характеристикою від 29.10.2009 року.
Відповідно до ст. 157 ЖК України, член сім’ї власника жилого будинку може бути виселений у випадках, передбачених ст. 116 ч. 1 ЖК України. Виселення проводиться в судовому порядку та без надання іншого жилого приміщення.
Згідно ст. 116 ч. 1 ЖК України, якщо члени сім’ї наймача або інші особи, які проживають разом з ним систематичним порушенням правил співжиття, роблять неможливим для інших проживання в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу зацікавлених осіб здійснюється без надання іншого жилого приміщення.
На переконання суду (виходячи з наявних по справі доказів) між сторонами існують неприязні взаємини, що супроводжуються в основному конфліктами та скандалами, в ході яких відповідач допускає тільки нецензурну лайку щодо батьків, що є неприпустимим з моральних норм поведінки, але такі відносини не створюють об’єктивну, а не суб’єктивну неможливість спільного проживання сторін і не можуть бути підставою для виселення відповідача.
Приймаючи до уваги викладені обставини, те що протиправною поведінкою відповідача правила співжиття грубо не порушуються (тяжкі наслідки не настали, тілесні пошкодження не заподіювались), за місцем роботи він характеризується позитивно, у відповідача відсутнє інше житло ( він не може оселитись в інших осіб), в Україні не існують жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання громадян, які втратили постійне місце проживання, як передбачено ст. 132-1- ЖК України – в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 209 ч. 3 , 213 – 215, 88 ЦПК України , ст. ст.157, 116 ЖК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення за неможливістю спільного проживання із житлового будинку №2 по провулку Корольова в м. Чернігів.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Жук М.І.