ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2326/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Голоти Л. О.

суддів: Курка О. П. , Совгири Д.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВ "СП-Скат" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "СП-Скат" до Державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000053500 від 25.02.2011р., №0000113500 від 11.05.2011р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.06.2011р. в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для розгляду апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196, ст. 197 КАС України, визнала можливим розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін, з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 17 січня 2011 року №3/35 та від 31 січня 2011 року №12/35 виданих ДПА у Вінницькій області ОСОБА_2 - головним державним податковим ревізором інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу та ОСОБА_3 - старшим державним податковим ревізором -інспектором, інспектором податкової служби 1-го рангу відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у Вінницькій області, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «СП-Скат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2010 року, відповідно до затвердженого переліку питань перевірки, наведеного у додатку №1 до акту.

За результатами перевірки складено акт №17/35-30/20030055 від 11 лютого 2011 року із зазначенням, що до перевірки надано договір підряду №05/09 від 10 травня 2009 року, згідно якого ТОВ «СП-Скат» - «замовник» доручає, а ТОВ «Кримекодизайн» - «підрядник» зобов'язується своїми силами виконати будівельні роботи на відповідних об'єктах. Договорів купівлі-пролажу на поставку будівельних матеріалів ТОВ «Кримекодизайн» та ТОВ «СП-Скат» за перевіряємий період не надано, однак статтею 639 ЦК України зазначено про можливість існування різних форм договору.

Як слідує із матеріалів справи, дії ТОВ „СП-Скат" призвели до порушення податкового законодавства, а саме: пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, у зв’язку із чим підприємством занижено податок на прибуток за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2010 року в сумі 60865 грн., в тому числі: за 2008 рік - 27469 грн., за 2009 рік - 33396 грн.; підпункту 7.7.1 пункту 7.7, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01 січня 2008 року по 01 вересня 2010 року в сумі 57146 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці винесено наступні податкові повідомлення рішення: №0000043500 від 25 лютого 2011 року про сплату 60865 грн. податку на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15216 грн. за порушення пункту 3.1 статті 3, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ; №0000053500 від 25 лютого 2011 року про сплату 57146 грн. податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) та 14287 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями через порушення підпункту 7.7.1 пункту 7.7, підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як встановлено судом І інстанції, причиною виникнення спірних правовідносин стали питання щодо правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті його господарських відносин із контрагентом ТОВ «Кримекодизайн».

Разом з тим, судом вірно встановлено, що, завищення валових витрат зумовлено тим, що позивачем не підтверджено належними первинними документами товарність та реальність здійснених господарських операцій з контрагентом.

Судом І інстанції вірно встановлено, що позивач у своїй господарській діяльності також співпрацював із наступними контрагентами: ТОВ «Кримінвестстрой-С.М.», про що свідчить договори від 16 травня 2009 року №16/03-09, від 15 квітня 2009 року №15/04-09, ТОВ «Добробут», що підтверджується договорами від 02 червня 2008 року №04-20, від 20 березня 2008 року №04-19 та ТОВ «Лоза» згідно договорів від 12 червня 2008 року №62, від 28 лютого 2008 року №08, що крім наведеного підтверджується і актами прийому – передачі виконаних підрядних робіт по всім товариствам й довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

Як вже встановлено судом, позивач у своїй господарській діяльності також співпрацював із наступними контрагентами: ТОВ «Кримінвестстрой-С.М.», про що свідчить договори від 16 травня 2009 року №16/03-09, від 15 квітня 2009 року №15/04-09, ТОВ «Добробут», що підтверджується договорами від 02 червня 2008 року №04-20, від 20 березня 2008 року №04-19 та ТОВ «Лоза» згідно договорів від 12 червня 2008 року №62, від 28 лютого 2008 року №08, що крім наведеного підтверджується і актами прийому – передачі виконаних підрядних робіт по всім товариствам й довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

Так, згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

підприємств, суд виходить з того, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” вiд 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлює, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Так, згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у перевіряємий період ТОВ «СП-Скат» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у вартості отримання товарів, послуг, а відтак занижено податок на додану вартість. З урахування викладеного податковим органом позивачеві правомірно донараховано зобов’язання з податку на додану вартість.

Тому, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення №0000043500 від 25 лютого 2011 року, №0000053500 від 25 лютого 2011 року в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 КАС України –суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ТОВ "СП-Скат", –залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року, –без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

          Головуючий                                                   /підпис/           ОСОБА_1

          Судді                                                            /підпис/           ОСОБА_4

                                                                      /підпис/           ОСОБА_5

З оригіналом згідно:

секретар