Справа 165/1511/17

Провадження 2/165/526/17

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Лизун Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

21 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що працювала старшим бухгалтером на ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин". 21 листопада 2016 року була звільнена з роботи згідно п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін. При звільненні з роботи підприємство повинно було виплатити їй всі суми, належні при звільненні, проте 11 квітня 2017 року здійснило виплату лише компенсації за 6 календарних днів невикористаної відпустки за період з 01.11.2015 по 31.10.2016 в сумі 1488,66 грн. Оскільки ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин" на момент звільнення не провело з нею повного розрахунку, сума середнього заробітку, який відповідач зобов’язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку при звільненні, з урахуванням уточнених позовних вимог складає 54832,31 грн. Крім того, за невикористану додаткову відпустку за 2014 та 2016 роки тривалістю 20 календарних днів підприємство заборгувало їй компенсацію в сумі 4962,20 грн. Просить стягнути з відповідача в свою користь 54832,31 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.11.2016 по 12.10.2017 включно, а також 4962,20 грн. компенсації за 20 календарних днів невикористаної додаткової відпустки жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин" в судове засідання не з’явився без поважних причин, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив, до початку розгляду справи подав письмове заперечення, просить відмовити в задоволенні позову. На обґрунтування заперечень посилається на те, що при звільненні ОСОБА_1 підприємство підготувало відповідну суму коштів для виплати, проте позивач відмовилась від отримання розрахункових коштів, оскільки не погодилась із запропонованою сумою, про що було складено відповідний акт, який остання підписати відмовилась. Оскільки у позивача виник спір про компенсацію за невикористані додаткові відпустки, підприємство виплатило їй неоспорювану позивачем суму розрахункових коштів в сумі 1488,66 грн., як це передбачено ст.116 КЗпП України. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 протягом 2014-2016 років перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, яка не зараховується до стажу роботи, вона не набула право за вказаний період на додаткову відпустку жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років. На підставі наведеного заперечує проти стягнення з ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин" середньомісячного заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.11.2016 по 12.10.2017.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідившиматеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є підставним і підлягає задоволенню.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що вона працювала старшим бухгалтером на ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин", 21 листопада 2016 року була звільнена з роботи згідно п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін (а.с.5-6).

В судовому засіданні згідно даних паспорта позивача встановлено, що у ОСОБА_1 є двоє неповнолітніх дітей: дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач звернулась до ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин" про видачу довідки про заробітну плату і копії наказу про звільнення та про виплату всіх сум, належних їй при звільненні, зокрема компенсації за 20 календарних днів невикористаної додаткової відпустки жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років за 2014, 2016 роки (а.с.8, 9, 13).

Крім того, 09.03.2017 ОСОБА_1 звернулась на «Урядову гарячу лінію» щодо невиплати коштів при звільненні з роботи, на що ОСОБА_6 держпраці у Волинській області Державної служби України з питань праці листом №Г-139гл/06-06 від 03.04.2017 повідомило, що на підставі наказу ОСОБА_6 Держпраці у Волинській області від 23.03.2017 № 53-р «Про проведення позапланової перевірки» в період 23.03.2017 по 27.03.2017 ОСОБА_6 Держпраці у Волинській області була проведена позапланова перевірка додержання ОСОБА_3 «Птахокомплекс «Губин» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що було складено акт перевірки від 27.03.2017 № 04-0090/174, який підписаний в. о. директора ОСОБА_3 «Птахокомплекс «Губин» (а.с.11-12).

В ході проведення даної перевірки встановлено, що післяпологова відпустка ОСОБА_1 тривала до 19.01.2014, з 20.01.2014 по 01.04.2014 остання перебувала у щорічних відпустках, з 02.04.2014 по 19.11.2016 – у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.

Із відповіді на звернення позивача ОСОБА_6 держпраці у Волинській області від 03.04.2017 №Г-139гл/06-06 слідує, що згідно представленого особового рахунку по заробітній платі з 01.01.2016 по 30.11.2016 та розрахунку при звільненні №ПОБГУ000259 21.11.2016 ОСОБА_1 було нараховано компенсацію за 6 днів невикористаної відпустки за період з 01.11.2015 по 31.10.2016 в сумі 1488,66 грн. (до виплати 1322,39 грн.) Однак виплату розрахункових коштів у день звільнення – 21.11.2016 – проведено не було, чим порушено вимоги ст. 116 КЗпП України (а.с. 11, 12).

Як вбачається із повідомлення №73 відділення зв’язку №5 м. Нововолинськ Волинської дирекції ПАТ «Укрпошта» 11 квітня 2017 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин" грошовий переказ в сумі 1322,29 грн. (а.с. 10).

Відповідно до письмових заперечень відповідача та копії табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_1 у день звільнення 21.11.2016 не працювала (а.с. 41).

Водночас відповідач надав суду датовані 21 листопада 2016 року акти про відмову ОСОБА_1 від підписання наказу про припинення трудового договору та від отримання розрахункових при звільненні, складені і підписані заступником головного бухгалтера ОСОБА_3 «Птахокомплекс «Губин» ОСОБА_7, бухгалтером ОСОБА_8 і старшим менеджером (управителем) з персоналу ОСОБА_9 із зазначенням про відмову ОСОБА_1 від підпису на даних актах (а.с. 40 зворот, 41 зворот).

Згідно із ч. 1 ст. 182-1 КЗпП України жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73цього Кодексу).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у 2014 році до 19.01.2014 перебувала у післяпологовій відпустці, з 20.01.2014 по 01.04.2014 - у щорічній відпустці, тобто мала право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, за 2014 рік тривалістю 10 календарних днів.

З 02.04.2014 по 19.11.2016 ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, 21.11.2016 позивач була звільнена з роботи у ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин".

Відповідно до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, днем звільнення працівника вважається останній день роботи.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що останнім днем роботи ОСОБА_1 у ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин" є 21 листопада 2016 року, відтак позивач працювала у 2016 році і в неї виникло право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, за вказаний рік тривалістю 10 календарних днів.

Твердження відповідача про те, що 21.11.2016 ОСОБА_1 не приступила до роботи, спростовуються поясненнями позивача про те, що у цей день вона не виконувала своїх службових обов’язків, проте перебувала у ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин" у зв’язку з документальним оформленням її звільнення, а також наданими відповідачем актами від 21.11.2016 про те, що ОСОБА_1 у день звільнення відмовилась підписати наказ про звільнення та отримати розрахункові кошти при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, ОСОБА_3 "Птахокомплекс "Губин" при звільненні ОСОБА_1 повинен був виплатити їй також компенсацію за невикористані нею 20 днів додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно із ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньоденної заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до розрахунку при звільненні №ПОБГУ000259 від 21.11.2016 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 248,00 грн. (а.с. 39 зворот).

Таким чином, у зв’язку з тим, що відповідач не провів повного розрахунку із ОСОБА_1 у день звільнення, коли вона була присутня на роботі, зокрема не виплатив компенсацію за невикористані нею 20 днів додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, ОСОБА_3 «Птахокомплекс «Губин» повинно виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме: з 22 листопада 2016 року (наступного дня після звільнення) по 12 жовтня 2017 року, виходячи із розрахунку: 248,11 грн. (середньоденна заробітна плата) x 221 (робочі дні затримки розрахунку) = 54832,31 грн.

Суд не бере до уваги акт про відмову ОСОБА_1 від отримання розрахункових коштів при звільненні від 21.11.2016, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 23.11.2016 позивач подала на ім'я в. о. директора ОСОБА_3 «Птахокомплекс «Губин» службову записку, у якій просила повідомити, на якій підставі у табелі робочого часу їй було поставлено відмітку про відсутність на роботі, хоча вона 21.11.2016 на 8:30 год. вийшла на роботу, а також просила вирішити питання про виплату їй компенсації за невикористану відпустку (а. с. 7, 8).

Твердження відповідача про те, що позивач не стягнув з ОСОБА_3 «Птахокомплекс «Губин» компенсацію за невикористану додаткову відпустку жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, а тому ОСОБА_1 не має права на стягнення середньомісячного заробітку у зв’язку з невчасною виплатою такої компенсації, суд не враховує, виходячи з наступного. З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства випливає, що у разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час  затримки  розрахунку при звільненні, беручи до уваги спірну суму, на яку працівник мав право, частку, яку вона становила у заявлених вимогах, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком та інші конкретні обставини справи.

Враховуючи наведене, суд стягує з відповідача ОСОБА_3 «Птахокомплекс «Губин» в користь ОСОБА_1 54832,31 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 листопада 2016 року по 12 жовтня 2017 року включно, а також 4962,20 грн. компенсації за 20 днів невикористаної додаткової відпустки жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_3 «Птахокомплекс «Губин»в дохід держави 640,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.10, ст.11, ст.60, ст.88, ст.209, ст.ст.213-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.116, ст.117, ст.182-1 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" в користь ОСОБА_1 4962 (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят дві) грн. 20 коп. компенсації за 20 днів невикористаної додаткової відпустки жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" в користь ОСОБА_1 54832 (п’ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 31 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 листопада 2016 року по 12 жовтня 2017 включно.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" в дохід держави 640 (шістсот сорок) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом десяти днів з дня отримання його копій.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не було скасовано.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.В.Лизун