ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.06

Справа №АС 15/391-06.

За позовом          Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів                                                  

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Элегия»

про стягнення            700 грн. 00 коп.                                                                                                                                                                         

СУДДЯ      РЕЗНИЧЕНКО О.Ю.

Представники:

від позивача                     Груздо Т.С.

від відповідача           не з‘явився

Суть спору: позивач просить стягнути  з відповідача 700 грн. 00 коп.   – адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році.   

Відповідач в судове засідання не з‘явився, подав заперечення на позов №36 від 18.07.2006р., в якому зазначив, що для працевлаштування інваліда неодноразово звертався до центру зайнятості.

В судове засідання від Шосткинського міськрайцентру зайнятості надійшов лист №02-05/2067 від 27.07.2006р., в якому він повідомив, що відповідач звертався в центр зайнятості в березні, квітні, червні та вересні місяці; на заявлені вакансії інваліди не направлялись.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов’язок підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб – в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об‘єднанні) установі.

Відповідач надіслав позивачу звіт, в якому повідомив, що у 2005 році середньооблікова чисельність штатних працівників склала 8 чоловік, встановлено норматив створення робочих місць для працевлаштування одного інваліда, фактично у 2005 році на підприємстві не було створено робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Разом з тим суд вважає, що вимоги позивача не можуть бути задоволені із наступних підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України на підприємство з правом найму робочої сили покладається забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування, зокрема, інвалідів.

Згідно зі ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та доповненнями,  працевлаштування  інвалідів  здійснюється  державною  службою зайнятості,  органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими  організаціями  інвалідів  з  урахуванням  побажань, стану здоров'я, здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач звертався в центр зайнятості в березні, квітні, червні та вересні місяці (лист Шосткинського міськрайцентру зайнятості №02-05/2067 від 27.07.2006р.); на заявлені вакансії інваліди не направлялись.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не можуть бути задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          В позові - відмовити.

          2.Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

            Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО

Повний текст постанови підписано 01.08.2006 року.