ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/2224/11
Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. , Совгири Д.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про оскарження постанови державного виконавця , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 25966297.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме Закону України "Про виконавче провадження", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Сторони в судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначені підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, а тому, у виконавчому документі строк пред’явлення його до виконання суперечить вимогам вищезазначеного закону, в результаті чого державний виконавець вийшов за межі наданих йому повноважень.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Строк пред'явлення виконавчого документа для виконання, встановлено ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги - ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а належне місце виконання рішення визначається за правилами, встановленими ст. 20 вищезгаданого Закону.
Крім того ч. 1 ст. 26 наведеного Закону визначає вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. Такими підставами є : 1) пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що 14.04.2011р. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-4245/10/0270 виданого 31.03.2011р. Вінницьким окружним адміністративним судом відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Як видно у виконавчому документі який видано 31.03.2011р. зазначено строк пред'явлення його до виконання зазначено «до 10.02.2014р.» (протягом трьох років)
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред’явлення виконавчих листів до виконання – протягом року.
Також відповідно до ч. 2 вищезазначеної статті, строки для виконання судових рішень обчислюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Таким чином, колегія суддів скасовуючи рішення суду І інстанції виходила з того, що, виконавчий лист виданий Вінницьким окружним адміністративним судом по справі №2-а-4245/10/0270 не відповідає вимогам передбаченим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідач, при винесенні оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року по справі № 2а-0270/2224/11 прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити повністю .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про оскарження постанови державного виконавця, - скасувати та прийняти нову постанову, якою:
В задоволенні адміністративного позові ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про оскарження постанови державного виконавця відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ ОСОБА_1
Судді /підпис/ ОСОБА_4
/підпис/ ОСОБА_5
З оригіналом згідно:
секретар