Справа № 345/1327/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1680/2017

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Мигович О. М.

Суддя-доповідач Малєєв

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,

секретаря - Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Курищук Ігор Васильович, про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю позовних вимог, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Калуського міськрайонного суду від 15.08.2016 про накладення арешту на квартиру по АДРЕСА_1, яка належала померлій ОСОБА_4, - після набрання рішенням законної сили.

Позивач ОСОБА_1 оскаржив указане рішення в апеляційному порядку з тих підстав, що волевиявлення його померлої сестри ОСОБА_4 в момент складання спірного Заповіту не було вільним і не відповідало її волі, бо вона за два місяці до дня складання Заповіту була лежачою і тяжкохворою, тому сама не могла підписати Заповіт. Стверджує, що це зробили за неї. На думку апелянта, спірний заповіт складено на відповідача ОСОБА_2 - сторонню особу, який є керівником секти «Едвентисти Сьомого Дня». Запевняє, що члени секти «втерлись» до спадкодавиці в довіру, приносили їй релігійну літературу, вона сплачувала щоквартальні членські внески, що відповідачу ОСОБА_2 належать декілька квартир в м. Калуш, отримані шляхом обману від чужих йому одиноких та хворих громадян. Зі слів апелянта, спадкодавиця до останнього часу говорила про намір залишити квартиру своєму хресному сину - ОСОБА_5, який тривалий час нею опікувався.

Апелянт не погоджується з експертним висновком у цій справі, оскільки експерт з власної ініціативи зібрав матеріал для проведення експертизи, зокрема - розписку від імені ОСОБА_6, в якій підпис ОСОБА_4 був взятий за основу. Така розписка на експертизу в якості порівняльного матеріалу не направлялась, хто така ОСОБА_6 апелянту не відомо. Суд відхилив його письмове клопотання щодо призначення почеркознавчої експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз як безпідставне та не взяв до уваги покази свідків по справі.

Просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляцію підтримав, просив її задовольнити з указаних у ній мотивів.

Представник відповідача заперечив апеляцію, просив її відхилити з огляду на законність рішення суду.

За результатами розгляду апеляційний суд вважає необхідним апеляцію відхилити з таких мотивів.

Фактичні обставини.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проживала в АДРЕСА_1 (а.с. 9 - зворот, а.с. 11).

Померла була рідною сестрою позивача (а.с. 6-7, 8, 9-10, 12-13, 14), що не заперечується сторонами по справі.

На а.с. 81 (82) міститься Сигнальне повідомлення швидкої та невідкладної допомоги від 26.04.2007 про виклик до ОСОБА_4 (спроба суїциду).

ОСОБА_4 09.08.2010 склала заповіт, за яким все майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чого б не складалося, а також все те, на що вона за законом матиму право, вона заповіла відповідачу ОСОБА_2 - відповідачу у справі (копія Заповіту, а.с 11, 84).

Заповіт записано приватним нотаріусом Калуського міського наторіального округу Івано-Франківської області Курищуком І.В. (третя особа без самостійних вимог у даній справі) зі слів ОСОБА_4 Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_4 і власноручно підписаний нею у його присутності удома за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з хворобою.

У травні 2011 року ОСОБА_1 вперше звернувся до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Курищук Ігор Васильович, з позовом про визнання заповіту недійсним.

20.04.2015 позивач звернувся в суд з заявою про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.12.2015 залишено без змін ухвалу Калуського міськрайонного суду від 20.04.2015, якою задоволено заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду, та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.09.2015, якою залишено без змін вищевказану ухвалу суду першої інстанції (а.с. 18-19). Однак, цією ж ухвалою ВССУ за позивачем залишено право звернутися з тотожним позовом у майбутньому (ост. абз. а.с. 19).

В квітні 2016 року позивач звернувся до суду повторно - з даним позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Курищук Ігор Васильович, з вимогою про визнання заповіту недійсним.

В квітні 2016 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності (а.с. 25) з тих підстав, що позивач був ознайомлений з заповітом 5 років, що дана справа за позовною заявою ще від 23.05.2011 розглядалась судом, і що обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача).

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 15.08.2016 накладено арешт на квартиру по АДРЕСА_1, яка належала померлій ОСОБА_4 (а.с. 102).

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 30.08.2016 за клопотанням позивача ОСОБА_1 призначалася судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої було покладено запитання, чи вчинений підпис на Заповіті від 09.08.2010 року власноручно ОСОБА_4 (а.с.115-116).

Згідно експертного висновку, при порівнянні підпису в графі «Підпис» у спірному заповіті було взято підпис від імені ОСОБА_6 у розписці від 18.04.2010 (абз. 1 на а.с. 136). Вказана розписка в переліку порівняльного матеріалу для експертизи відсутня (перелік - ост. абз. на а.с. 134, 134 - зворот).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №1.1.-261/16 від 30.06.2017 (а.с.134-136) встановлено, що підпис в графі «Підпис» у заповіті від 09.08.2010 виконаний гр. ОСОБА_4 (а.с. 136 - зворот).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за недоведеністю позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок судово-почеркознавчої експертизи, який підтвердив, що підпис на спірному заповіті виконано спадкодавицею особисто, складений у порядку і відповідно до вимог ст.147 ЦПК України з врахуванням наявної документації, а тому є належним та допустимим доказом, який будь-яких сумнівів у суду не викликає щодо його правильності та повноти дослідження.

Щодо застосування строку позовної давності до вимог позивача, то суд першої інстанції, враховуючи приписи п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 18.12.2009р. №14, дійшов висновку, що у випадку недоведеності позову суд повинен відмовити у його задоволенні саме з цих підстав, не застосовуючи наслідків пропуску позовної давності.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ст. 203, 215 ЦК України, зокрема якщо волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало внутрішній волі.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що спадкодавиця не підписувала заповіт. Якщо підпис не її, то і волі на вчинення заповіту у неї не було. Експерт сам збирав матеріал для експертизи і взяв за основу розписку від імені Червоняк, хоч така розписка не направлялась на експертизу. Це свідчить про недостовірність висновку експерта.

Ці доводи апелянта не відповідають матеріалам справи, оскільки дослідження (а.с.136) проводилося по усіх зразках, а підпис Червоняк використано лише для ілюстрації. Тому підстав вважати висновок експерта недостовірним немає. За висновком експерта підпис на заповіті вчинено спадкодавицею, тому з цих підстав оскаржуваний заповіт не може бути визнаний недійсним.

В апеляції позивач звертає увагу ще й на інші підстави для визнання заповіту недійсним - психічні вади, безпорадний стан ОСОБА_4 У силу того, що позов з цього приводу у даному провадженні не заявлявся, і відсутні докази вад волі через хворобу та безпорадний стан, апеляційний суд не приймає до уваги посилання апелянта на ці обставини як на підставу визнання заповіту недійсним.

Рішення суду відповідає матерілам справи і закону, а тому апеляцію належить відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк