ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2017 рокусправа № 804/3100/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року

у справі №804/3100/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш»

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року товариство з додатковою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03 травня 2017 року №129/4.1-3/412, якою накладено штраф у розмірі 1056000,00 грн. та №129/4.1-3/413, якою накладено штраф у розмірі 1248000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржені постанови є протиправними, оскільки під час проведення перевірки відповідачем не враховані додаткові договори про внесення змін до договорів підряду щодо допущення 11 працівників до роботи. Також, відповідачем не враховані платіжні відомості, відомості на виплату грошей щодо недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Крім того, зазначив про порушення терміну проведення перевірки, а саме порушення терміну повідомлення про проведення перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У запереченнях представник товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш» просить апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у період з 04 квітня 2017 року по 13 квітня 2017 року, на підставі наказу від 30 березня 2017 року №154-ПЛ та направлення на перевірку від 30 березня 2017 року №31/2.4-Н, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш» додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 13 квітня 2017 року №129/4.1-3 (т. 1 а.с. 31-80).

Перевіркою установлено порушення, зокрема на підприємстві є випадки укладання з фізичними особами цивільно-правових угод, які мають ознаки трудових договорів, що повинні укладатись у відповідності до норм чинного трудового законодавства; частин 1, 2, 4 статті 95 Кодексу законів про працю України, частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про оплату праці», а саме: у вересні 2015 році ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заробітну плату нараховано у розмірі нижчому за мінімальний, оскільки заробітна плата нарахована та виплачена за фактично відпрацьований час.

Не погодившись з актом перевірки від 13 квітня 2017 року №129/4.1-3 позивачем до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області подано заперечення на акт перевірки від 03 травня 2017 року (т. 1 а.с. 81-85). Разом з цим, відповідачем заперечення на акт перевірки не враховано.

03 травня 2017 року, розглянувши акт перевірки від 13 квітня 2017 року №129/4.1-3, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, на підставі абзаців 2, 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, винесено постанови №129/4.1-3/412 про накладення штрафу у розмірі 1056000,00 грн. та №129/4.1-3/413 про накладення штрафу у розмірі 1248000,00 грн. за порушення вимог частини 3 статті 24, статей 31, 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України «Про оплату праці», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (т. 1 а.с. 11-24).

Не погоджуючись з прийнятими постановами про накладення штрафу від 03 травня 2017 року №129/4.1-3/412 та №129/4.1-3/413, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно та поза межами повноважень накладено стягнення відповідно до вимог частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з чим постанови про накладення штрафу від 03 травня 2017 року №129/4.1-3/412 та №129/4.1-3/413 є протиправними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частин 1, 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Судом установлено, що на виконання вимог чинного законодавства відповідачем 23 березня 2017 року направлено на адресу позивача повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання від 22 березня 2017 року № 25/2.4-П та прийнято наказ про проведення планової перевірки від 30 березня 2017 року №154-ПЛ (т. 1 а.с. 234-236).

Посилання товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш» на те, що контролюючим органом порушено порядок проведення перевірки через недотримання відповідачем термінів повідомлення про початок проведення перевірки не приймаються судом до уваги, оскільки позивачем допущено представників Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до проведення перевірки.

Щодо встановлених перевіркою порушень, за які, постановою про накладення штрафу від 03 травня 2017 року №129/4.1-3/412, до позивача застосовано штраф у розмірі 1056000,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

При цьому, частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Перевіркою установлено, що впродовж 2015-2017 років між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш» в особі директора Купрієнко Сергія Павловича (Замовник) та водіями-експедиторами ОСОБА_5 та фізичними особами - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (Підрядник) укладено договори підряду на виконання робіт.

Разом з тим, на думку представника відповідача, зазначені договори мають ознаки трудових договорів.

Між тим, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно не враховані укладені позивачем з зазначеними контрагентами додаткові угоди про внесення змін до договорів підряду, а саме: до договорів підряду від 18 березня 2015 року №№1/15, 2/15, 3/15, від 01 квітня 2015 року №5/15, 01 жовтня 2015 року №№6/15, 7/15, 8/15, 9/15, 10/15, 11/15, 12/15, від 10 березня 2016 року №№1/16, 2/16, 3/16, 4/16, 5/16, 7/16, від 01 липня 2016 року №8/16, від 12 вересня 2016 року №№9/16, 10/16, 11/16 (т. 1 а.с. 147-188).

Так, у додаткових угодах до вищезазначених договорів підряду зазначено, що (мовою оригіналу): «Заказчик заказывает, а Подрядчик принимает и обязуется в течении срока действия Договора предоставить Заказчику услуги по перевозке и доставке удобрений (в том числе, но не исключено: аммиак) на место и в срок, указанные в заявке, и дополнительно услуги которые Заказчик заказывает (поручает) Исполнителю: устно, с помощью средств электронной почты, других средств связи (далее - услуги). Исполнитель принимает и обязуется оказывать услуги качественно и в соответствии с условиями настоящего Договора и требований которые к результату услуг ставит Заказчик. Заявка формируется с помощью средств электронной почты, других средств связи или в письменной форме.

За совершение действий, определенных в Договоре Заказчик выплачивает исполнителю вознаграждение в соответствии с условиями Договора.

Исполнитель сам организует свою деятельность по Договору и выполняет ее на свой риск. Исполнитель обязуется выполнить работу качественно и в срок, указанный в Договоре или Заявке.

Для выполнения обязательств по данному договору, исполнителю может быть предоставлено транспортное Заказчика средство с 9:00 до 18:00 или другое время, согласованное сторонами, кроме выходных и праздничных дней. Маршрут перевозки является сторонами неотъемлемой частью данного договора.

За предоставленные услуги Исполнитель получает вознаграждение. Размер вознаграждения определяется из расчета за 1 час работы Исполнителя составляет 100-250 грн. Если Исполнителем предоставлено Услуг более на 10 часов, последний получает вознаграждение не более чем 1300-3500,00 грн. Размер вознаграждения в других условиях должен быть согласован с Заказчиком (сума винагороди змінювалася в залежності від дати укладення договору та додаткової угоди).

Основанием для выплаты вознаграждения является исключительно подписанный Сторонами акт выполненных работ. Заказчик имеет право не подписывать акт при наличии обоснованных замечаний к выполнению услуг Исполнителем. Выплата вознаграждения Исполнителю осуществляется через 10 (десять) календарных дней после подписания Акта выполненных работ».

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш», як суб'єкт господарювання, на власний розсуд організовувало виконання статутних завдань, в тому числі і шляхом укладення договорів цивільного-правового характеру. Зобов'язуючи позивача укласти трудовий договір, відповідач не врахував, що затвердження штатного розпису належить до компетенції суб'єкта господарювання. В свою чергу, виникнення, зміна та припинення відносин між позивачем та фізичними особами зумовлена волевиявленням обох сторін і одна із них не вправі в односторонньому порядку змінювати умови, щодо яких досягнуто двосторонньої домовленості на врегулювання відносин на підставі цивільного законодавства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для накладення штрафу через відсутність трудових договорів, оскільки відповідачем не враховано, що за трудовим договором працівник має виконувати вимоги внутрішнього трудового розпорядку, не досліджено правовідносини, що виникли між позивачем та виконавцями договорів підряду, в тому числі не встановлено систематичності наданих послуг; не враховано, що виконавці договорів підряду діяли на власний ризик, самостійно організовували процес надання послуг та не підпорядковувались внутрішньому трудовому розпорядку товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш», а також мали робочого місця на підприємстві.

Посилання контролюючого органу на те, що перевіркою установлено численні порушення, крім оскаржуваних позивачем, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на те, що постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03 травня 2017 року №129/4.1-3/412 застосовано штраф, виключно за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 95 Кодексу законів про працю України.

Щодо встановлених перевіркою порушень, за які, постановою про накладення штрафу від 03 травня 2017 року №129/4.1-3/413, до позивача застосовано штраф у розмірі 1248000,00 грн., слід зазначити таке.

Перевіркою встановлено, що деяким працівникам підприємства заробітна плата нараховувалась у розмірі нижчому за мінімальний (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3), що є порушенням вимог статті 95 Кодексу законів про працю України.

Також, перевіркою встановлено, що працівникам підприємства недонараховано індексацію грошових доходів у 2015-2016 роках.

Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет» передбачено, що у 2015 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі з 1 січня 2015 року - 1218 гривен, з 1 вересня 2015 року - 1378 грн.; у 2016 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі з 1 січня 2015 року - 1378 гривен, з 1 грудня 1600 грн.

Судом першої інстанції установлено та матеріалами справи підтверджено, що директором товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш» прийнято накази №8 від 04 січня 2015 року та №9 від 05 січня 2016 року «Про проведення індексації заробітної плати працівників» (т.1 а.с. 88, 92).

На виконання зазначених наказів здійснено виплату індексації працівникам підприємства, що підтверджується розрахунково-платіжними відомостями, відомостями на виплату грошей (т. 1 а.с. 89-91, 93-146).

Зазначені документи надавалися підприємством працівникам інспекції Держпраці під час проведення перевірки, та додавалися до заперечень на акт перевірки, але не були враховані контролюючим органом.

Також, підприємством здійснено незалежний аудит Бухгалтерської документації на предмет мінімізації заробітної плати та недодержання вимог законодавства з приводу індексації заробітних плат та укладено договір від 13 квітня 2017 року про виконання бухгалтерського та фінансового аудиту з товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторської фірми «Укрфінаудит», на виконання якого товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторської фірми «Укрфінаудит» надано звіт аудитора про фактичні результати від 03 травня 2017 року.

За результатами проведеного незалежного аудиту встановлено, що нарахування заробітної плати працівникам товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш» за квітень-грудень 2015 року, січень-квітень 2016 року проведені згідно вимог чинного законодавства та з дотриманням мінімальних державних гарантій в оплаті праці; розрахунково-платіжні відомості та індексація заробітної плати працівникам позивача до мінімальної заробітної плати за квітень-грудень 2105 року, січень-квітень 2016 року та підтверджують наявність відповідних виплат працівникам за результатами проведення нарахувань (т. 1 а.с. 86-87).

Отже, товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Проммаш» прийняті всі необхідні заходи щодо виплати індексації заробітної плати працівникам позивача до мінімальної заробітної плати за квітень-грудень 2105 року, січень-квітень 2016 року наказами №8 від 04 січня 2015 року та №9 від 05 січня 2016 року «Про проведення індексації заробітної плати працівників», тобто до прийняття оскарженої постанови, у зв'язку з чим мали бути враховані контролюючим органом при прийнятті постанови.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Ухвалив:

Апеляційну скаргу головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим