Справа №22-4421/2008 рік Головуючий в 1-й інстанції Соколянська О.М.
Категорія 34 Доповідач - Осіян О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02» липня 2008 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.,
суддів - Осіяна О.М., Волошина М.П.,
при секретарі - Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"
на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про відшкодування шкоди, -
встановила:
У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої відповідачем, вказуючи на те, що він є побутовим споживачем електроенергії і 14.03.2006 року уклав договір №2601095 про користування електричною енергією. Йому на праві власності належить будинок по АДРЕСА_1 в с. Видвиженець Новомосковського району. 30.08.2006 року в його будинку згоріла побутова техніка: телевізор„Самсунг" та відеомагнітофон „LG", крім того весь будинок був обгорілий. Згоріли штори, шпалери, килими, стіл на якому стояла апаратура. Для з'ясування причин пожежі фахівцями пожежної охорони були проведені відповідні дослідження та 08.09.2006 року була видана довідка відповідйо, якої встановлені матеріальні збитки в сумі 11612 гривень 45 копійок, та встановлена ймовірна причина пожежі - збільшення напруги в електромережі. Позивач просив стягнути із відповідача матеріальні збитки та на відшкодування моральної шкоди 15 тисяч гривень
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2007 року позов задоволено. Стягнуто із ВАТ „Дніпрообленерго" в особі Новомосковського РЕМ на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 11612, 45 гривень, моральну шкоду у сумі п'яти тисяч гривень, та на користь держави мито у сумі 116 гривень 12 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.
В апеляційній скарзі ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги посилається на те, що довідка Новомосковського РВ МНС України в Дніпропетровській області містить припустимі причини пожежі в будинку позивача, а спричинення моральної шкоди позивачу нічим не доведено.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду необхідно частково скасувати із наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 є
власником будинку по АДРЕСА_1 в с. Видвиженець Новомосковського району Дніпропетровської області. 14.03.2006 року позивач уклав із відповідачем договір про користування електричною енергією для побутових споживачів. Згідно умов договору позивач повинен щомісячно вносити плату за користування електричною енергією, а відповідач бере на себе зобов'язання надійно постачати позивачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 20 кВт електроустановок позивача із гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості.
Відповідно довідки від 08.09.2006 року №529 заступника начальника Новомосковського РВ ГУ МНС України в Дніпропетровській області 30.08.2006 року у будинку позивача сталася пожежа, горіла побутова техніка у кімнаті житлового будинку. Наслідки пожежі: знищено - телевізор „Самсунг", відеомагнітофон „LG". Пошкоджено меблі, домашнє майно, закопчення продуктами горіння стелі і стіни у всіх приміщеннях будинку. Ймовірна причина пожежі: коротке замикання в телевізорі „Самсунг", через збільшення напруги в електромережі, що підтверджено також актом про пожежу від 07.09.2006 року. Причина пожежі - збільшення напруги в електромережі підтверджена і поясненнями свідків.
Позивачу були завдані збитки на загальну суму 11612 гривень 45 копійок, що підтверджено висновком спеціаліста.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано стягнув вказану суму матеріальної шкоди на користь позивача із винної особи, посилаючись на вимоги ст.1166 ЦК України.
Що стосується рішення суду у частині стягнення моральної шкоди на користь позивача, то відповідно до вимог ст..4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Оскільки відсутні дані про те, що неналежно надані відповідачем послуги заподіяли небезпеку для життя і здоров'я людей, то і не має підстав для висновку про наявність моральної шкоди. В самому договорі сторін також не передбачені умови відшкодування моральної шкоди, а тому відсутні підстави для застосування до вказаних правовідносин норм законодавства, яке передбачає відповідальність за спричинення моральної шкоди.
Тому в цій частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати, відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а в іншій частині апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задовольнити частково.
Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2007 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців із моменту проголошення.