Справа 22-2384 

Головуючий у 1 інстанції - Лісовська О.В.

Доповідач - Корчевний Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Корчевного Г.В. суддів: Гончара В.П., Слюсар Т.А. при секретарі: Гладун Х.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 червня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 3-тя ос: ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у зв'язку з ДТП-

встановила :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок ДТП, що сталося з вини ОСОБА_3, яка підтверджується постановою Вишгородського районного суду Київської області, йому спричинено матеріальну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 16684, 75 грн. та моральну шкоду, яку він оцінює в розмір 10000, 00 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 червня 2005 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1. матеріальну шкоду в сумі 2237, 34 грн., витрати по сплаті послуг автомайданчика в сумі 276, 00 грн., витрати по сплаті послуг охорони автомобіля в сумі 180, 00 грн., та витрати по сплаті держмита.

В іншій частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ДТП сталося з вини обох водіїв, а тому з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкоди, завдано автомобілю Рено-21 при безпосередньому зіткненні. Заподіяння відповідачем позивачу моральної шкоди належними доказами не підтверджується.

Відповідно до ст. 450 ЦК України в редакції 1963 р. організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, якщо не докажуть, що шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно п. 2.2. Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка має тимчасовий реєстраційний талон, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

З матеріалів справи вбачається, що Автомобіль ВАЗ-2104, НОМЕР_1 належить по праву власності ОСОБА_5., який довіреністю від 20.10.2002 р. уповноважив ОСОБА_3 розпоряджатися цим автомобілем. Під час ДТП відповідач ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_3, керував автомобілем ВАЗ-2104. Отже, ОСОБА_3 є володільцем джерела підвищеної небезпеки і несе відповідальність за шкоду перед потерпілим, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з ОСОБА_3 суми матеріальних збитків.

Доводи апеляційної скарги, що висновок експерта проведений з порушенням норм законодавства належними доказами не підтверджено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не є і висновків суду не спростовують, а тому, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 червня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.