Справа № 758/10001/16-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Лупінос Я. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, розірвання договорів та повернення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.03.2009 між сторонами було укладено договір №SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») та 09.09.2009 - договір № SAMDN 18000706912516 (вклад «Пенсійний накопичувальний»). Відповідно умов договору № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») позивачем було внесено на його рахунок 1 098 235 грн. 49 коп. та видано йому ощадну книжку (електронну) № 12010000954254797. Позивач зазначив, що відповідно до договору № SAMDN 18000706912516 (вклад «Пенсійний накопичувальний») ним було внесено на рахунок 13 760 грн. та видано ощадну книжку (електронну) № 1201000067140181. Позивач вказав, що строк дії вказаних договорів складав: № SAMDN 01000705391562 до 17 березня 2010 року включно з можливістю пролонгації та можливістю щомісячного поповнення; № SAMDN 18000706912516 по 09 вересня 2010 року включно з можливістю пролонгації та обов'язковим щомісячним поповненням вкладу на суму не менше 2880 грн. Позивач зазначив, що у травні 2014 року він дізнався, що його ощадні книжки заблоковані і він не може отримати через мережу банкоматів відповідача, а також через електронну систему «Приват 24» інформацію про стан його депозитних рахунків та про наявні на них грошові кошти. Тому, він звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із запитом про суму належних йому грошових коштів, що знаходяться у відповідача на його депозитних рахунках та їх виплату позивачу. На що відповідачем було надано довідку № 3068709 від 14 червня 2014 року про залишок грошових коштів на депозитних рахунках позивача у розмірі: за депозитним договором № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») 2 629 162 грн. 22 коп. та за депозитним договором № SAMDN 18000706912516 (вклад «Пенсійний накопичувальний») 124 242 грн. 41 коп., але жодної інформації про порядок та термін повернення належних позивачу грошових коштів він не отримав. У вересні 2014 року позивач повторно звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з вимогою повернути належні йому грошові кошти, що знаходились на його депозитних рахунках. Однак відповідач відмовився виконати передбачені депозитними договорами зобов'язання та надав відповідь про те, що на даний період призупинено роботу Кримського ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та обслуговування клієнтів у зв'язку з невизначеністю статусу Кримського півострову та його правового режиму.

Позивач вважаючи, що такі дії відповідача грубо суперечать діючому законодавству, грубо порушують його права та законні інтереси як споживача фінансових послуг, спричинили йому майнову шкоду в особливо великому розмірі, тому він і звернувся до суду та просив розірвати депозитний договір № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») від 17.03.2009 та депозитний договір № SAMDN 18000706912516 (вклад «Пенсійний накопичувальний») від 09.09.2009, стягнути з відповідача на його користь 3 649 997 грн. 82 коп. та 185 029 грн. 34 коп.

Позивачем подано заяву, якою було збільшено позовні вимоги, а саме: позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № SAMDN 01000705391562 від 17.03.2009 в сумі 4 187 533 грн. 33 коп. та заборгованість за договором № SAMDN 18000706912516 від 09.09.2009 в сумі 216 673 грн. 71 коп.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») від 17.03.2009 (а.с.а.с. 7-10).

Відповідно до квитанції № 147275302 від 17.03.2009 позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 1 098 235 грн. 49 коп. для зарахуванням на рахунок № 10023800203345 за договором вкладу № SAMDN 01000705391562 (а.с. 10).

Із даних довідки № 3068709 від 14.06.2014, виданої Кримським регіональним управлінням ПАТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що ОСОБА_1 станом на 14.06.2014 має 2 629 162 грн. 22 коп. на рахунку за договором № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») від 17.03.2009 та 124 242 грн. 41 коп. на рахунку за договором № SAMDN 18000706912516 (вклад «Пенсійний накопичувальний») від 09.09.2009 (а.с. 17).

В судовому засіданні представник позивача надав суду для огляду оригінали депозитного договору № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») від 17.03.2009 та квитанції № 147275302 від 17.03.2009, тому у суду немає підстав для сумніву у достовірності укладення договору за № SAMDN 01000705391562 та внесення коштів позивачем на підставі цього договору на депозитний рахунок у банку.

Щодо депозитного договору № SAMDN 18000706912516 (вклад «Пенсійний накопичувальний») від 09.09.2009, то представник позивача не надав суду ні самого договору депозиту в оригіналі, ні оригіналу квитанції чи платіжного доручення на підтвердження внесення до банку коштів за цим договором, тому суд вважає, що на підтвердження своїх вимог щодо розірвання депозитного договору № SAMDN 01000705391562 (вклад «Пенсійний накопичувальний») від 09.09.2009 та стягнення коштів за цим договором позивач не надав належних та допустимих доказів існування цього договору між сторонами на момент виникнення з боку позивача вимоги.

На звернення позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» направлено лист, в якому зазначено, що не мають змоги надати письмову відповідь на звернення, оскільки поштові відправлення, які направлені на УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м. Севастополя та повертаються у зворотному напрямку. Крім того, зазначено, що на сьогоднішній день відсутня законодавча база, яка б визначала юридичний статус та основи діяльності банківської системи України в Криму (а.с. 18).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

П. 19 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продукція - будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Згідно з п. 17 ст. 1 цього Закону, послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п. 1 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право здійснювати банківську діяльність шляхом надання банківських послуг, до яких, зокрема, належить залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Так, позивач є споживачем банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» і на правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з депозитними договорами, розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

У ч. 2 ст. 1058 ЦК України передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

В силу ч. 2 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на належну якість продукції та обслуговування.

В п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" зазначено, що оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають, серед іншого, із договорів про надання фінансово кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Крім того, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2012 року вказано, що враховуючи правовий висновок Конституційного Суду України у справі N 14-рп/2011 про дію Закону України "Про захист прав споживачів" у кредитних правовідносинах, необхідно зробити висновок, що зазначений закон поширюється і на правовідносини між вкладником та банком або кредитною спілкою, яка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України "Про кредитні спілки", в тому числі і на правовідносини, що виникають як під час укладення, так і виконання договору про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

В Листі Верховного суду України від 01 лютого 2013 року «Судова практика Верховного суду України з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 pp.)» наглошено на тому, що сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах № 1023-XII "Про захист прав споживачів та № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» терміни "споживчий кредит", "фінансова установа", "фінансова послуга" дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону N 1023-ХІІ.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать, зокрема, банки.

У п. 5 ч. 1ст. 4 Закону визначено, що фінансовими послугами вважається, зокрема, залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частиною 3 статті 95 ЦК України передбачено, що філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову зазначив про те, що позивач надав суду копії як депозитних договорів так і квитанцій про внесення грошових коштів, а також те, що у ПАТ КБ «ПриватБанк» на даний час немає доступу до інформації щодо клієнтів, які укладали договори з Філією «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», не має можливості підтвердити правовідносини із позивачем. Зазначив, що відокремлений підрозділ ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АРК та міста Севастополя не мав правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність після їх окупації.

Однак, дані доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки за зобов`язаннями, що виникли із договорів, укладених із позивачем, відповідність несе ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа, оскільки договори укладались від імені саме юридичної особи.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача надав суду оригінал договору SAMDN 01000705391562 від 17.03.2009 та квитанції № 147275302 від 17.03.2009 за вкладом «Депозит VIP».

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зі змісту ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Сума вкладу станом на 14.06.2014 за договором № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») від 17.03.2009 становить 2 629 162 грн. 22 коп.

Процентна ставка, як передбачено договором, становить 18 % річних.

Так, проценти за даним договором вкладу за період з 14.06.2014 по 28.09.2017 становлять 1 558 371 грн. 11 коп. (сума вкладу х % ставку х кількість днів у періоді / кількість днів у році/ 100 %).

Ч. 1 ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У зв'язку з тим, що позивачем надано докази на підтвердження укладення депозитного договору («Депозит VIP»), внесення грошових коштів за цим вкладом, а відповідачем не виконані зобов`язаннями щодо повернення клієнту грошових коштів з його рахунку за заявою, суд приходить до висновку, що відповідачем не були виконані зобов'язання, передбачені діючим законодавством, а позов знайшов доведення в судовому засіданні в частині вкладу «Депозит VIP», ґрунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає задоволенню в частині, що стосується депозитного договору № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») від 17.03.2009.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 6551 грн. 03 коп.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 95, 96, 526, 610, 651, 629, 1058, 1060, 1061, 1066, 1074, 1075 ЦК України, ст.ст. 1, 4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 2, 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 1, 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, розірвання договорів та повернення грошових коштів - задовольнити частково.

Розірвати депозитний договір № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») від 17.03.2009, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) 2 629 162 грн. 22 коп. - депозитний вклад, 1 558 371 грн. 11 коп. - проценти за договором № SAMDN 01000705391562 (вклад «Депозит VIP») від 17.03.2009, а всього стягнути 4 187 533 (чотири мільйони сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот тридцять три) гривні 33 (тридцять три) копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь держави судовий збір в сумі 6551 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 03 копійки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О. В. Васильченко